6. Вплив процесів глобалізації на сфери міжнародного співробітництва (політичну, економічну, соціокультурну, інформаційно-технологічну тощо)

Глобалізація – процес інтенсифікації взаємозв’язків між різними формами організації суспільного життя, внаслідок якого посилюється взаємозалежність міжнародних акторів.

Більшість авторів пов’язують народження поняття «глобалізація» з ім’ям американського соціолога Р. Робертсона, який у 1983 році використав слово “globality” у назві статті, а у 1992р. виклав основи своєї концепції (ідея цілісності світу, обумовлена поширенням досягнень Західної цивілізації) у спеціальній книзі «Глобалізація: соціальна теорія і глобальна культура».

Глобалізація у сфері політики:

• формування сфери транснаціональної політики;

• зміни в політичному середовищі та ролях, які виконують державні та інші субєкти міжнародного життя в глобалізованому світі;

• “революції” міжнародної бюрократії, що проявилася в безпрецедентному зростанні кількості як міжурядових, так і неурядових міжнародних організацій;

• перспективи становлення глобального громадянського суспільства;

• впровадження і домінування в повсякденній практиці міжнародного та внутрішньополітичного життя народів ліберально-демократичних цінностей.

Глобалізація в сфері економіки:

• інтенсифікація товарних і фінансових потоків;

• поглиблення міжнародного поділу праці;

• утворення світового ринку фінансів, робочої сили, сировини, товарів, послуг;

• глобалізація виробництва;

• бурхливе зростання кількості і розмірів ТНК;

• вихід бізнесу за національні рамки;

• формування відповідних стратегій поведінки корпорацій і міжнародних фінансово-економічних інститутів;

• гомогенізація життя;

• перспективи формування принципово нових економічних відносин і типів господарств.

Глобалізація у соціокультурній сфері:

• перетворення знання в основний елемент суспільного багатства;

• зростання персональних контактів, що здійснюються на транснаціональному рівні;

• універсалізація ідей, стилю мислення, буденної свідомості та наукового знання;

• зближення образу життя народів різних країн і регіонів світу;

• формування глобальної системи цінностей;

• формування світової культури, що поповнюється досягненнями самобутніх національних культур (мультикультуралізм).

Глобалізація в інформаційно-технологічній сфері:

• техніко-технологічна об’єктивна обумовленість глобалізації детермінована тим рівнем НТП, а точніше сучасної НТР, який характеризується поширенням інформаційних технологій, що сприяють відкритості суспільства та створенню належних умов транскордонної взаємодії, що не обмежується кордонами або відстанню;

• зміна змісту географічних понять внаслідок технологічного процесу (поява глобальних засобів комунікації);

• поширення у транснаціональних масштабах інформаційних матеріалів, засобів і систем;

• становлення глобального інформаційного простору;

• розвиток мережі Інтернет;

• виникнення планетарних ЗМІ призводить до виникнення тенденції формування транснаціональної масової культури.

Інформаційна ситуація в системі глобальних МВ:

• сучасні засоби комунікації глобалізували можливості передачі великих масивів інформації за неймовірно короткий час;

• мультимедійні системи, що здійснюють миттєву передачу інформації на будь-яку відстань, самі по собі є інтенсивним каталізатором суспільних процесів;

• інформаційні процеси стимулюють прогресивний розвиток економіки, культури, політики, техніки, екології, культури, військової сфери тощо.

Глобалізація в екологічній сфері:

• Екологічна проблематика стала потребувати ефективного міжнародного співробітництва і спільних зусиль, без яких загроза довкіллю не може бути ліквідована.

• В екологічній сфері глобалізація має специфічний прояв, що виражається у глобальних порушеннях екологічної рівноваги та необхідності об’єднання зусиль всіх країн світу для їх подолання.

Критерії глобальності проблем:

• глобальні проблеми стосуються всього людства в цілому, кожної соціальної групи, кожної людини, тобто мають всецивілізаційних характер;

• ці проблеми виступають як об’єктивний чинник розвитку всього світу, окремих регіонів та держав;

• глобальні проблеми потребують для свого вирішення постійного міжнародного співробітництва, максимальних об’єднаних зусиль світової спільноти, оскільки невирішеність цих проблем створює загрозу для майбутнього розвитку.