2.3. Особисті немайнові і майнові права авторів.

Авторське право поділяють на особисті немайнові і майнові права. У той же час авторські права настільки взаємопов’язані, що виділити серед них права чисто майнового або немайнового характеру досить складно.

Особисті немайнові права в усіх випадках належать лише безпосередньому авторові твору, незалежно від того, хто є власником авторських прав. Вони є невідчужуваними від особистості автора і не можуть передаватися іншими особам. Авторові твору належать такі особисті немайнові права:

• права авторства полягає у тому, що тільки справжній творець вправі називати себе автором твору, а всі інші зобов’язані зазначати його ім’я. Це право може належати тільки справжньому авторові твору і є невідчужуваним і таким, що не передається на будь-якій підставі, в тому числі за договором або у спадок. Воно є абсолютним правом і породжується самим фактом створення твору і не залежить від обнародування.

• право на авторське ім’я дає можливість випустити свій твір під власним іменем, псевдонімом або анонімно. Автор реалізує право на ім’я у випадках використання його твору, коли він вступає в договірні відносини з іншими особами і організаціями. Автор має право вимагати зазначення свого імені кожного разу при виданні, публічному виконанні, передачі на радіо, цитуванні та ін. використанні твору.

• право на захист репутації автора. За автором закріплюється право на захист твору, включаючи його назву, від будь-якого спотворення або іншого посягання здатного завдати шкоди честі і гідності автора. Зміст цього права полягає в тому, що при виданні, публічному виконанні або ін. використанні твору забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни як до самого твору, так і до його назви і позначення імені твору. Забороняється без згоди автора додавати до твору при його виданні ілюстрацій, передмови, післямови, коментарів та будь-яких інших пояснень.

Право авторства, право на ім’я і право на захист репутації автора охороняються безстроково.

• право на обнародування – юридично забезпечена автору можливість публічного розголосу створеного ним твору. За життя автора лише він сам може вирішувати питання про обнародування творів. Право на обнародування може перейти до ін. осіб, зокрема спадкоємців. Право на обнародування включає в себе право на відкликання, тобто право відмовитися від раніше прийнятого рішення про обнародування.

• право на опублікування полягає у визнанні за автором можливості випуску в обіг примірників твору в кількості, достатній для задоволення розумних потреб публіки виходячи з характеру твору будь-яким встановленим законом способом: шляхом видання, публічного виконання чи показу, передачі по радіо, телебаченню тощо.

Майнові права на використання твору можуть вільно переходити до інших осіб на основі авторських договорів. Передусім автору чи іншій особі, що має авторське право, належить виключне право на використання твору в будь-якій формі і в будь-який спосіб. Виключне право – це право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (наприклад, ліцензії тощо).

Авторові або іншій особі, яка має авторські права належать такі майнові права (тобто виключне право забороняти чи дозволяти):

• право на відтворення – це виготовлення одного або більше примірників твору чи значної його частини у будь-якій матеріальній формі, включаючи репродукування, звуко- і відеозапис.

• право на розповсюдження розуміється як пропонування примірників твору широкій публіці або якої-небудь його частини, в основному через відповідні торговельні канали. Крім розповсюдження примірників твору, термін “розповсюдження” також включає в себе радіомовлення, телебачення, виконання або ін. способи сповіщення. При продажі допускається подальше розповсюдження творів без згоди автора і без виплати йому винагороди.

• право на імпорт – виключне право автора імпортувати примірники твору з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу власника виключних авторських прав. Тобто автор має можливість здійснювати контроль за ввезенням на територію дії його авторського права примірників створеного ним твору, які виготовлені за кордоном.

• право на публічний показ реалізується в основному відносно творів образотворчого мистецтва. Показ – це демонстрування оригіналу чи його примірника твору безпосередньо чи на екрані. Право на публічний показ може бути здійснено лише відносно творів зафіксованих на будь-якому матеріальному носії. Публічний показ передається тільки зоровим сприйняттям, у місці відкритому для вільного відвідування.

• право на публічне виконання полягає в показі твору шляхом гри, декламації, співу, танцю, в живому виконанні так і передачею за допомогою технічних засобів, а також показ кадрів аудіовізуального твору, у місцях відкритих для вільного відвідування.

• право на звукозапис;

• право на екранізацію;

• право на передачу в ефір – закріплена за авторами можливість сповіщати твори для загального відома шляхом передачі в ефір. Передача в ефір охоплює собою як первинне сповіщення твору публіці, так і наступну передачі твору в ефір. Можуть передаватися в ефір як обнародувані так і не обнародувані твори.

• право на сповіщення для загального відома – це право автора передавати твір для загального відому по кабелю, проводах або за допомогою ін. аналогічних способів.

• право на переклад – можливість самому перекладати і використовувати переклад свого твору, а також право автора давати дозвіл на переклад і використання перекладу іншими особами.

• право на переробку включає можливість автора самому переробити твір в ін. вигляд, форму або жанр чи дати дозвіл на переробку іншим особам. Створювані в результаті творчої переробки твори є новими об’єктами авторського права, однак їх використання може здійснюватися лише за згодою авторів оригінальних творів.

• право на практичну реалізацію відповідних проектів;

• право слідування. Ним володіють автори творів образотворчого мистецтва. Суть цього права полягає у тому, що у кожному випадку публічного перепродажу (аукціон, художній салон, галерея тощо) твору образотворчого мистецтва автор має право на отримання певного % від перепродажної ціни. Основна мета – захист майнових інтересів художників і авторів ін. творів образотворчого мистецтва, які часто продають свої твори різного роду перекупникам дешевше від реальної ціни.

• право на отримання частини прибутку.