- •Тема 1. Інтелектуальна власність: поняття та її роль для розвитку економіки
- •1.1. Поняття інтелектуальної власності.
- •1.2. Інтелектуальна власність як один з визначальних факторів розвитку економіки.
- •1.3. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •1.4. Еволюція інтелектуальної власності в Україні.
- •1.5. Законодавча база інтелектуальної власності в Україні.
- •1.6. Структура національної системи охорони інтелектуальної власності.
- •1.7. Міжнародна система інтелектуальної власності.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 1.
- •Контрольні питання до теми 1.
- •Тема 2. Авторське право та суміжні права
- •2.1. Поняття та еволюція розвитку авторського права.
- •2.2. Об’єкти та суб’єкти авторського права.
- •2.3. Особисті немайнові і майнові права авторів.
- •2.4. Вільне використання творів.
- •2.5. Особливості набуття прав на комп'ютерну програму.
- •2.6. Визначення суміжних прав та їх об’єкти.
- •2.7. Суб’єкти суміжних прав.
- •2.8. Суб’єктивні суміжні права. Умови здійснення суміжних прав.
- •2.9. Захист авторського та суміжних прав.
- •2.10. Міжнародно-правова охорона авторського права і суміжних прав.
- •Контрольні питання до теми 2.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 2.
- •Тема 3. Правова охорона об’єктів промислової власності
- •3.1. Еволюція промислової власності.
- •3.2. Поняття та об’єкти патентного права.
- •3.3. Суб’єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •3.4. Патент як форма охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •3.5. Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •3.6. Обов’язки, що накладаються патентом.
- •3.7. Дії, що не визнаються порушенням прав власника патенту.
- •3.8. Захист прав патентовласника.
- •3.9. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.
- •3.10. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види.
- •3.11. Фірмове найменування (фірма).
- •3.12. Зазначення походження товарів: загальна характеристика.
- •3.13. Знаки для товарів і послуг: поняття, види та значення.
- •3.14. Об’єкти знаків для товарів і послуг та їх види.
- •3.15. Права і обов’язки, що випливають зі свідоцтва на знак.
- •3.16. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •3.17. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару та права, що випливають з неї.
- •3.18. Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
- •Контрольні питання до теми 3.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 4.
- •Тема 4. Оцінка вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності
- •4.1. Інтелектуальна власність як об'єкт оцінки.
- •4.2. Підходи до оцінки.
- •4.3. Методи оцінки.
- •4.4. Послідовність оцінки.
- •4.5. Приклади оцінки.
- •Контрольні питання до теми 7.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 7.
- •Тема 5. Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •5.1. Суть торгівлі ліцензіями.
- •5.2. Види ліцензій.
- •5.3. Ліцензійні договори.
- •5.4. Ліцензійні платежі.
- •5.5. Передача прав за авторськими договорами.
- •Контрольні питання до теми 8.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 8.
- •Тема 6. Захист прав інтелектуальної власності
- •6.1. Поняття захисту прав інтелектуальної власності.
- •6.2. Дії, що визнаються порушеннями прав інтелектуальної власності.
- •6.3. Форми захисту прав інтелектуальної власності.
- •6.4. Способи захисту прав інтелектуальної власності.
- •Контрольні питання до теми 9.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 9.
5.2. Види ліцензій.
Ліцензії підрозділяються як за обсягом переданих прав, так і за умовами надання прав. За обсягами переданих прав ліцензії поділяються на три види:
- невиключна (проста) ліцензія;
- виключна ліцензія;
- повна ліцензія.
Невиключна (проста) ліцензія надає ліцензіатові право використовувати ліцензію на території і протягом часу, обговорених у ліцензійному договорі. При цьому ліцензіар залишає за собою право використовувати переданий об'єкт у власному виробництві, а також надавати ліцензії іншим лщензіатам.
Виключна ліцензія надає ліцензіатові монопольне право використовувати предмет ліцензії на погоджених умовах (термінах, території). При цьому ліцензіат має право надавати ліцензії на використання предмета ліцензії третім особам без обмеження права ліцензіара за первісною угодою.
Повна ліцензія надає ліцензіатові найбільш широкий обсяг прав. За ліцензійним договором ліцензіатові надаються усі права на використання об'єкта інтелектуальної власності, цю є предметом ліцензії, без обмеження території і на весь термін дії охоронного документа. Варто мати на увазі, що при продажу повної ліцензії власником охоронного документа все ж залишається ліцензіар.
За умовами надання прав ліцензії різняться за такими видами: чисті, супутні, зворотні, перехресні, відкриті, примусові, субліцензії.
Чистою є ліцензія, по якій права на використання ОІВ передаються в рамках самостійного ліцензійного договору, а не в складі інших торгових угод.
Супутня ліцензія передбачає передачу прав у рамках ліцензійних договорів, що є додатками до основних угод (наприклад, на передачу устаткування, інжиніринг тощо), або у виді окремих розділів по цих угодах.
Зворотна ліцензія передбачає передачу ліцензіарові прав на об'єкт, розроблений ліцензіатом на основі знань, отриманих по основному ліцензійному договору від ліцензіара.
Перехресна ліцензія (крос-ліцензія) означає взаємне надання прав різними власниками охоронних документів у випадках, коли партнери не можуть здійснювати виробничу чи комерційну діяльність, не порушуючи прав один одного.
Відкрита ліцензія надає право будь-якому ліцензіатові на об'єкт, що продається ліцензіаром. При цьому, власник охоронного документа подає до Установи офіційну заяву з проханням опублікувати повідомлення про готовність продати ліцензію будь-якій зацікавленій особі. При цьому знижується вдвічі розмір збору за підтримку чинності охоронного документа. Зміст відкритої ліцензії полягає в тому, щоб запобігти упущеній вигоді ліцензіаром від можливого не використання об'єкта продажу.
Примусова ліцензія, відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності, видається у випадках, коли ОІВ не використовується чи недостатньо використовується власником протягом встановленого законом терміну (в Україні цей термін становить 3 роки з дати юридичного акта), або при відмовленні власника охоронного документа від укладання ліцензійного договору.
Якщо виникає необхідність використання ОІВ у життєво важливих для суспільства галузях (національна безпека, охорона здоров'я, захист навколишнього середовища), то Кабінет Міністрів України (чи інший компетентний державний орган за узгодженням з Кабінетом Міністрів) може видавати дозвіл на використання об'єкта промислової власності без згоди власника охоронного документа, але з виплатою йому справедливої компенсації. Особливість примусової ліцензії полягає в тому, що вона надається за рішенням суду, а не по взаємній згоді між ліцензіаром і ліцензіатом.
Субліцензія дозволяє ліцензіатові надавати права на об'єкти інтелектуальної власності третім особам при згоді ліцензіара на умовах, що, як правило, повинні бути обговорені в основному ліцензійному договорі між ліцензіаром і ліцензіатом.