- •Тема 1. Інтелектуальна власність: поняття та її роль для розвитку економіки
- •1.1. Поняття інтелектуальної власності.
- •1.2. Інтелектуальна власність як один з визначальних факторів розвитку економіки.
- •1.3. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •1.4. Еволюція інтелектуальної власності в Україні.
- •1.5. Законодавча база інтелектуальної власності в Україні.
- •1.6. Структура національної системи охорони інтелектуальної власності.
- •1.7. Міжнародна система інтелектуальної власності.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 1.
- •Контрольні питання до теми 1.
- •Тема 2. Авторське право та суміжні права
- •2.1. Поняття та еволюція розвитку авторського права.
- •2.2. Об’єкти та суб’єкти авторського права.
- •2.3. Особисті немайнові і майнові права авторів.
- •2.4. Вільне використання творів.
- •2.5. Особливості набуття прав на комп'ютерну програму.
- •2.6. Визначення суміжних прав та їх об’єкти.
- •2.7. Суб’єкти суміжних прав.
- •2.8. Суб’єктивні суміжні права. Умови здійснення суміжних прав.
- •2.9. Захист авторського та суміжних прав.
- •2.10. Міжнародно-правова охорона авторського права і суміжних прав.
- •Контрольні питання до теми 2.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 2.
- •Тема 3. Правова охорона об’єктів промислової власності
- •3.1. Еволюція промислової власності.
- •3.2. Поняття та об’єкти патентного права.
- •3.3. Суб’єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •3.4. Патент як форма охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •3.5. Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •3.6. Обов’язки, що накладаються патентом.
- •3.7. Дії, що не визнаються порушенням прав власника патенту.
- •3.8. Захист прав патентовласника.
- •3.9. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.
- •3.10. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види.
- •3.11. Фірмове найменування (фірма).
- •3.12. Зазначення походження товарів: загальна характеристика.
- •3.13. Знаки для товарів і послуг: поняття, види та значення.
- •3.14. Об’єкти знаків для товарів і послуг та їх види.
- •3.15. Права і обов’язки, що випливають зі свідоцтва на знак.
- •3.16. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •3.17. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару та права, що випливають з неї.
- •3.18. Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
- •Контрольні питання до теми 3.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 4.
- •Тема 4. Оцінка вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності
- •4.1. Інтелектуальна власність як об'єкт оцінки.
- •4.2. Підходи до оцінки.
- •4.3. Методи оцінки.
- •4.4. Послідовність оцінки.
- •4.5. Приклади оцінки.
- •Контрольні питання до теми 7.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 7.
- •Тема 5. Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •5.1. Суть торгівлі ліцензіями.
- •5.2. Види ліцензій.
- •5.3. Ліцензійні договори.
- •5.4. Ліцензійні платежі.
- •5.5. Передача прав за авторськими договорами.
- •Контрольні питання до теми 8.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 8.
- •Тема 6. Захист прав інтелектуальної власності
- •6.1. Поняття захисту прав інтелектуальної власності.
- •6.2. Дії, що визнаються порушеннями прав інтелектуальної власності.
- •6.3. Форми захисту прав інтелектуальної власності.
- •6.4. Способи захисту прав інтелектуальної власності.
- •Контрольні питання до теми 9.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 9.
3.10. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види.
З переходом України до ринкової економіки різко зросла потреба у правовому регулюванні відносин в галузі індивідуалізації уже не лише товарів і послуг, а й учасників цивільного обороту.15 грудня 1993р. був прийнятий закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. На розвиток цього закону патентне відомство прийняло ряд відомчих нормативних актів. Закони про фірмове найменування (фірму) і про місце походження товару поки що не прийнято. Але потреба в них є і, безумовно, вони будуть розроблені і прийняті найближчим часом. Цього потребують інтереси розвитку підприємництва.
Підприємницька діяльність в умовах сучасної ринкової, економіки надзвичайно різноманітна, багатопрофільна і в той же час багато підприємств виробляють одну й ту саму продукцію, надають одні й ті самі послуги, але неоднакових якості і рівня. Споживачеві іноді буває непросто відрізнити товар одного підприємства від такого самого товару, що виробляється іншим підприємством, послуги одного підприємства від послуг іншого. Ось тут споживачеві можуть допомогти правові засоби індивідуалізації товарів, послуг і самих виробників, посередників тощо. Саме цими факторами було зумовлено прийняття Закону про товарні знаки.
Зазначені знаки допомагають споживачеві розрізнити товари різних виробників один від одного. Проте в сучасних умовах ринкової економіки одних таких знаків уже замало. Виникла потреба розрізняти виробників, що виробляють товари одного й того самого виду, підприємств, що, надають послуги такого самого роду. Тому у світовій практиці виник такий засіб розрізнення виробників, як їх назва, найменування, фірма. Але якщо одна така фірма виробляє товари чи надає послуги, які роблять їй честь, то такою ж назвою можуть скористатися й інші підприємці, які виробляють товар нижчої якості, що не користується попитом у споживачів, з метою ввести в оману того ж споживача. Тому виникла необхідність надати правову охорону такому найменуванню або фірмі, щоб нею не могли скористатися неправомірно інші особи. Так склався цивільно-правовий інститут — право на фірмове найменування або просто право на фірму, завданням якого є індивідуалізація виробників з метою захисту їх ділової репутації від неправомірних посягань третіх осіб.
Крім товарних знаків, виникла необхідність ще в одному правовому засобі розрізнення товарів одного і того самого виду. На ринку має значення не лише якість товару, його зовнішній вигляд та його виробник. Часто на якісні характеристики товару впливають природні властивості географічного району, місця виготовлення товару, що, безумовно, впливає на його попит. Наприклад: миргородська вода, оболонське пиво тощо. Отже, виникла потреба розрізняти деякі товари і за місцем їх виробництва. Так з'явився ще один цивільно-правовий інститут — право на найменування місця походження товару.
Отже, склалася група з трьох цивільно-правових інститутів, завданням яких є індивідуалізація учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Це право на фірмове найменування (фірму), право на знаки для товарів і послуг, право на найменування місця походження товару.
