18. Сутність та види норм праці

Для ефективного забезпечення виробництва , що є основою конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах важливо оптимізувати використання ресурсів:

• живої праці

• сировини

• матеріалів

• палива

• енергії тощо.

Сутність нормування праці полягає у визначенні величини затрат живої праці на виконання певного виду робіт в конкретних техніко-економічних умовах і встановлення на цій основі міри праці.

Нормування праці – це вид діяльності з управління виробництвом та персоналом , завдання якого є встановлення необхідних витрат та результатів праці на виконання робіт як окремими працівниками , так і групою працівників і встановлення на цій основі норм праці.

Метою нормування праці в сучасних умовах є удосконалення організації виробництва і праці , поліпшення її умов , а також скорочення затрат на виготовлення продукції , що забезпечує підвищення продуктивності праці та сприяє розширенню виробництва і реалізації доходів працівників.

Завданнями нормування праці є:

1. встановлення нормативу часу на одиницю продукції

2. впровадження режиму використання обладнання, машин і механізмів

3. формування найбільш раціональної структури виробничого процесу

4. проведення аналізу виконання норм праці для розкриття резервів виробництва та продуктивності праці

5. перегляд норм праці у зв’язку зі зміною організаційно-технічних заходів

6. впровадження ефективної організації праці на робочому місці окремого робітника.

Першоосновою нормування праці і виробництва є норма праці , на основі якої розраховують трудомісткість виробничої програми , визначають чисельність персоналу та його структури на підприємстві , розраховують економічну ефективність нововведень.

Норми праці – це складова частина організації праці на підприємстві , яка відповідає вимогам соціальної справедливості у розподілі фонду споживання.

На підприємстві використовують такі види норм праці:

1. норма часу – це кількість робочого часу , який необхідно для виконання конкретної роботи у певних організаційно-технічних умовах

2. норма виробітку – це кількість продукції в натуральних показниках , яку необхідно виготовити за одиницю часу в конкретних умовах

3. норма обслуговування – це кількість виробничих об’єктів , які повинен якісно обслуговувати працівник або бригада за одиницю робочого часу

4. норма часу обслуговування – це час , встановлений на обслуговування одного конкретного об’єкта

5. норма чисельності – це кількість працівників необхідна для кількісного і якісного виконання одного або певного обсягу роботи за визначений період часу

6. норма підлеглості – це величина , що визначає оптимальну кількість працівників , які безпосередньо підпорядковуються одному керівникові

7. нормовані завдання – це розрахований для конкретних умов асортимент і обсяг роботи , який повинен виконати працівник за певний робочий період .

19. Методи нормування праці.

У практиці нормування праці застосовують такі методи, як дослідно-статистичний та аналітичний.

За дослідно-статистичним встановлюються норми в цілому на всю роботу без по-елементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці.

При дослідному методі норми визначаються на основі особистого досвіду нормувальника.

При статистичному – на основі статистичних даних про фактичні затрати часу на виконання аналогічної роботи у минулому періоді.

Аналітичний метод передбачає вивчення трудового процесу організації праці та робочого місця та ефективності використання техніки і робочого часу.

Цей метод проводить наукове обґрунтування норм праці на основі аналізу конкретного трудового процесу.

Аналітичний метод поділяється на:

1. Аналітично-дослідний (передбачає визначення витрат часу на кожний елемент операції або операцію в цілому на основі безпосереднього визначення цих витрат на робочому місці)

2. Аналітично-розрахунковий (витрати часу визначаються за встановленими технічно обґрунтованими нормативами)