Тема 5. План рахунків бухгалтерського обліку (2 години) Питання:

1. Класифікація рахунків:

а) за призначенням і побудовою

б) за економічним змістом.

2. План рахунків, його побудова і значення.

1. Класифікація рахунків: за призначенням і побудовою, за економічним змістом

Класифікація рахунків у бухгалтерському обліку - це спосіб вивчення всієї сукупності рахунків шляхом їх угруповання по визначених ознаках і з'ясування характерних рис кожної групи.

В даний час існує 3 класифікаційних ознаки угруповання рахунків:

1. по відношенню до балансу;

2. за економічним змістом;

3. за призначенням і структурою.

Угруповання рахунків по відношенню до балансу - це розподіл рахунків на активні, пасивні, активно-пасивні, не балансові та забалансові.

Класифікація рахунків за економічним змістом (економічна класифікація) показує, що враховується на рахунку, тобто який конкретно економічний об'єкт відображається на ньому і дозволяє встановити, які види рахунків повинні застосовуватися для характеристики даного об'єкта. Економічна класифікація призначається для встановлення переліку рахунків, що повинні використовуватися на підприємствах, а також які об'єкти предмета бухгалтерського обліку на них відображаються.

Розрізняють наступні групи рахунків господарських засобів за економічним змістом:

1. рахунки необоротних активів (Клас 1 „Необоротні активи”);

2. рахунки оборотних активів (Класи рахунків 2 „Запаси”; 3 „Кошти, розрахунки та інші активи”, крім рахунку 39 „Витрати майбутніх періодів”; 8 „Витрати за елементами”; 9 „Витрати діяльності”) ;

3. витрати майбутніх періодів (Рахунок 39 „Витрати майбутніх періодів”).

За економічним змістом рахунки джерел господарських засобів поділяються на три групи:

1. рахунки власного капіталу та забезпечення зобов’язань (Клас 4 „Власний капітал та забезпечення зобов’язань”; Клас 7 „Доходи і результати діяльності);

2. рахунки зобов'язань (Клас 5 „Довгострокові зобов’язання”; клас 6 „Поточні зобов’язання, крім рахунку 69 „Доходи майбутніх періодів”);

3. рахунок 69 „Доходи майбутніх періодів”.

Таблица 1. Классификация счетов по экономическому содержанию

Номер класса	Наименование класса (группы счетов)	Перечень счетов
1	2	3
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Необоротные активы Запасы Денежные средства, расчеты и прочие активы Собственный капитал и обеспечение обязательств Долгосрочные обязательства Текущие обязательства Доходы и результаты деятельности Затраты по элементам Расходы деятельности	10-19 20-28 30-39 40-49 50-55 60-69 70-79 80-85 90-99

Класифікація рахунків за призначенням і структурою показує, для одержання яких показників призначені ті чи інші рахунки і як вони будуються, тобто який зміст їхнього дебету і кредиту, а також який характер їх сальдо. Вона служить для вивчення особливостей рахунків, які застосовуються у бухгалтерському обліку, дозволяє з’ясувати, якими властивостями володіють їх окремі види.

Згідно цієї класифікації всі рахунки поділяються на три групи:

1. Рахунки для обліку господарських ресурсів за видами та джерелами утворення.

2. Рахунки для обіку господарських процесів і результатів по них (операційні рахунки).

3. Рахунки для обліку ресурсів, що не належать підприємству – забалансові.

До першої групи належать: основні рахунки та регулюючі рахунки

Основні рахунки застосовуються для обліку та контролю за наявністю і рухом засобів підприємства (актив) і їхніх джерел (пасив).

Загальним для всіх основних рахунків є те, що в них враховується майно підприємств. Особливість основних рахунків полягає в тому, що при наявності залишку всі вони входять до складу балансу по визначених статтях.

За своєю структурою і призначенням основні рахунки підрозділяються на підгрупи:

• інвентарні рахунки (підрозділяються на матеріальні і грошові);

• розрахункові рахунки:

  • рахунки з обліку дебіторської заборгованості (активні);

  • рахунки з обліку зобов'язань (пасивні рахунки);

* Зауваження: рахунки, що призначені для обліку розрахунків, можуть бути активно-пасивні в аналітичному розрізі.

• капітали і резерви.

Регулюючі рахунки призначені для коректування оцінки видів засобів чи сум джерел засобів. Коректування здійснюється так, що крім основного рахунка, у систему бухгалтерського обліку вводиться особливий зв'язаний з ним рахунок, сума якого для визначення величини даного об'єкта складається із сумою основного рахунка чи віднімається з неї.

Регулюючі рахунки підрозділяються на: доповнюючі рахунки та контрарні рахунки.

Доповнюючі рахунки призначені для збільшення вартості товарно-матеріальних цінностей, тобто доведення її до фактичної собівартості.

Доповнюючим рахунком є рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" до рахунків товарно-матеріальних цінностей. Застосування рахунка "Транспортно-заготівельні витрати" дає можливість враховувати ці витрати окремо від товарно-матеріальних цінностей, до яких вони відносяться. Завдяки цьому товарно-матеріальні цінності відображаються в двох оцінках: за покупною вартістю і фактичною собівартістю (покупна вартість + ТЗВ).

Контрарні рахунки призначені для визначення залишкової, реальної вартості засобів і їх джерел.

Вони бувають контрактивними та контрпасивні.

До контрактивних (тобто пасивними) рахунків слід віднести рахунок "Знос необоротних активів", призначений для визначення залишкової вартості основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів, і є для цих рахунків контрактивним.

До контрпасивних (то або активних) рахунків слід віднести рахунки „Вилучений капітал” та „Неоплачений капітал”, які є регулюючими до основного рахунку „Статутний капітал”.

Друга група - рахунки господарських процесів і результатів по них підрозділяються на підгрупи:

• Калькуляційні рахунки служать для визначення собівартості господарських засобів - матеріалів, що надходять, виготовленої продукції, реалізованих виробів (товарів, послуг). Собівартість розраховується шляхом збирання витрат, що відносяться до об'єкту, який калькулюється, на дебеті цих рахунків.

Калькуляційні рахунки є активними. До них відносяться рахунки „Собівартість реалізації”, „Виробництво” та інші.

• Збірно-розподільчі рахунки застосовуються для накопичення витрат і доходів по тому чи іншому господарському процесу з метою наступного їх розподілу. До них відносяться рахунки класу 7 „Доходи і результати діяльності); класу 8 „Витрати за елементами” і рахунки класу 9 „Витрати діяльності”.

Залишку на цих рахунках не буває, тому що вони наприкінці звітного періоду повинні бути списані на результати діяльності підприємства. У балансі вони не відображаються.

• Операційно-результативні призначені для визначення фінансових результатів від господарських процесів. Ці результати виявляються шляхом зіставлення двох різних оборотів, що характеризують даний процес. Різниця між дебетом і кредитом являє собою шуканий результат. При цьому, у залежності від характеру відображених операцій ця різниця може бути як дебетовою, так і кредитовою. Таким чином, рахунки, що зіставляють, є активно-пасивними. До них відноситься рахунок „Фінансові результати”.

• Бюджетно-розподільчі рахунки призначаються для розподілення витрат і доходів по суміжних звітних періодах. За допомогою цих рахунків розмежовуються витрати і доходи між суміжними періодами і включаються в показники діяльності звітного періоду. До них відносяться наступні рахунки „Витрати майбутніх періодів” (активний), „Доходи майбутніх періодів” (пасивний), „Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (пасивний) .

Третя група - забалансові рахунки призначені для обліку ресурсів, які не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні. До них належать орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, інші. Ці активи обліковуються на балансі тих підприємств, яким вони належать. Також на забалансових рахунках обліковують бланки суворго обліку (чекові книжки, акції, векселі тощо), умовні права і зобов'язання (застави, гарантії тощо). Особливістю забалансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється; господарські операції на цих рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або по кредиту відповідного рахунка.

Таблица 2. Классификация счетов по назначению и структуре:

Группа, подгруппа счетов по назначению	Перечень номеров счетов (название счетов см. в Плане счетов)	Счета по структуре
1	2	3
1. Счета для учета хозяйственных средств по видам и источникам образования: 1.1. Основные (балансовые): 1.1.1. материальные 1.1.2. денежные 1.1.3. счета собственного капитала	10, 11, 12, 20, 22, 26, 28 30-33 40-49	активные активные пассивные
1.1.4. счета расчетов счета долгосрочных и текущих обязательств 1.2. Регулирующие: 1.2.1. дополнительные (увели- чивают оценку средств) 1.2.2. контрарные (уменьша- ют оценку средств): а)контрактивные б)контрпассивные	34-37 50-59, 60-68 транспортно-заготови-тельные расходы 13, 285, 38 442, 443, 45, 46	активные пассивные активные пассивные активные
2. Счета для учета хозяйственных процессов и их результатов (опера- ционные счета): 2.1. калькуляционные 2.2. собирательно – распре- делительные 2.3. бюджетно – распре- делительные 2.4. счета доходов 2.5. сопоставляющие (финансово- результатные)	15, 23 80-85, 91-99 а) 39 б) 47 70-75 79	активные активные активные пассивные пассивные пассивно- активные
3. Счета для учета средств, не принад- лежащих данному предприятию (забалансовые счета)	01 – 08	не кор- респонди- руют с дру- гими счета- ми и в ба-лансе не от-ражаются.