До оборотних активів належать:

• запаси: виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати й ін.), готова продукція, товари, тобто матеріальні ресурси;

• кошти: готівка в касі, на рахунках у банку, у дорозі;

• дебіторська заборгованість: по розрахунках з покупцями й замовниками, з підзвітними особами, різними дебіторами.

2 група об'єктів обліку: Джерела утворення ресурсів. До них відносяться власний капітал і зобов'язання.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після відрахування його зобов'язань. До власного капіталу ставляться:

• Статутний капітал формується за рахунок сукупності внесків засновників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами (уставом).

• Пайовий капітал створюється за рахунок пайових внесків членів кооперативів (споживчих товариств, кредитних спілок, житлово-будівельних кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств ін.).

• Додатковий капітал формується за рахунок емісійного доходу, за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості активів, безкоштовно отриманих від інших фізичних або юридичних осіб.

• Резервний капітал створюється для усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових труднощів і забезпечення нормальної роботи підприємства. Резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

• Нерозподілений прибуток – сума чистого прибутку, що залишилася в обороті підприємства після сплати податків у бюджет, інших обов'язкових платежів і розподілу між власниками (учасниками) підприємства.

• Фінансування є джерелом коштів за рахунок державного бюджету, а також інших фізичних і юридичних осіб.

• Доходи майбутніх періодів – джерело коштів, отриманих підприємством у поточному або попередньому звітному періодах, але відносяться до доходів наступних звітних періодів (отримана від орендаря в рахунок майбутніх звітних періодів орендна плата й т.п.).

Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

Підприємства, організації й особи, перед якими дане підприємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а саму заборгованість – кредиторською.

Зобов'язання поділяються на:

- довгострокові - строк погашення понад один рік;

- поточні - строк погашення протягом поточного року.

До довгострокових зобов'язань ставляться:

• довгострокові кредити банків;

• інші довгострокові фінансові зобов'язання – сума довгострокової заборгованості підприємства по зобов'язаннях із залученням позикових коштів ( крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;

• інші довгострокові зобов'язання: заборгованість по довгострокових векселях, по фінансовій оренді, відстроченим податковим зобов'язанням і ін.).

До поточних зобов'язань належать:

• короткострокові кредити банків;

• кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані цінності, виконані роботи, зроблені послуги;

• поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами, по виплатах працівникам, по страхуванню, з учасниками по нарахованих дивідендах та іншим операціям;

• інші поточні зобов'язання: по векселях виданим, отриманим авансам, внутрішньовідомчим та іншим операціям.

3 група об'єктів обліку - Господарські операції й процеси та 4 група – Надзвичайні події розглянуто у попередньому питанні.