6.Cередовище функціонування підприємств.

Політекономічне поняття ринку Сфера виявлення економічних відносин між людьми, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну га споживання. Конкретно-економічне поняття ринку Сфера товарного обігу і пов'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, які виникає між виробни­ками (продавцями) та споживачами (покупцями) в процесі купівлі-продажу товарів. Роль ринку в забезпеченні життєдіяльності суспільства Ринок забезпечує органічний зв'язок між виробницт­вом і споживанням. На ринку виявляються реальні обсяги та структура різноманітних потреб, суспільна значущість виробленого продукту і витраченої на його виготовлення праці, установлюється співвідношення між попитом і пропонуванням, яке формує певний рівень цій на товари та послуги. Основні функції ринку: спеціальна: забезпечується рух товарів від виробника до споживача; регулятивно-контрольна: через посередництво ринку визначається: що, скільки, коли, як і для кого виробляти; стимулююча: ініціюється виробництво тих товарів, які необхідні споживачам.Структура ринку суб'єктний склад (види – 1 споживачів виробників проміжних 2 продавців державних установ міжнародні 3 установ продавців і посередників)продуктово-ресурсне накопичення (види - 1 продовольчих і непродовольчих товарів 2 знаряддя і предметів праці 3 житла 4 землі і т д) елементно-технологічні зв'язки (види - 1 засобів виробництва 2 предметів споживання 3 інновацій та інформації 4 інвестицій 5 робочої сили 6 грошово-кредитний 7 валютний)територіально-просторова організація (види - 1 місцевий 2 регіональний 3 національний 4 транснаціональний 5 світовий) Типи ринків: ринок споживачів, тобто ринок окремих осіб і до­машніх господарств, які купують товари або послуги для особистого споживання; ринок виробників — сукупність осіб і підприємств, які купують товари для їх використання у виробництві інших товарів чи наданні послуг; ринок проміжних продавців (посередників) — сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів для їх перепродажу або здавання в оренду іншим споживачам та одержання прибутку; ринок державних і громадських установ, які ку­пують товари і одержують послуги для їх дальшого використання у вигляді комунальних послуг або для передавання тим, хто цих послуг потребує; міжнародний ринок — ринок іноземних покуп­ців, споживачів, виробників, проміжних продавців.Інфраструктура ринку — сукупність організацій (установ), що мають різні напрямки діяльності, забез­печують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, які здійснюють просування товарів із сфери виробництва у сферу споживання.Основні елементи ринкової інфраструктури: • комерційні інформаційні центри;• товарні, фондові і валютні біржі;• комерційно-кредитні та інші об'єкти;• транспортна і складська мережі; • комунікаційні системи.

7.Управління підприємством: сутність, функції та методи здійснення.

Оскільки робота на підприємстві поділена між підрозділами та окремими виконавцями, хтось повинен координувати їх дії, щоб досягти загальної мети. Цю функцію виконує управління. У кожному підприємстві виникає необхідність відокремлення управлінської праці від виконавчої. Таким чином необхідність управління пов’язана з процесами поділу праці на підприємстві. Управління, яке у широкому розумінні являє собою діяльність, пов’язану з координацією інших людей, є складною системою і для того щоб більш глибоко зрозуміти його сутність необхідно розглянути його основні функції.Функції управління – це об’єктивно обумовлені загальні напрями або сфери діяльності, які у сукупності забезпечують ефективну кооперацію спільної праці.1) Планування – це процес визначення мети діяльності підприємства, передбачення майбутнього розвитку та поєднання індивідуальних завдань членів організації для досягнення загального результату.2) Організація – це процес формування структури системи, розподілення завдань, повноважень та відповідальності між членами організації для досягнення загальної мети її діяльності.3) Мотивація – це процес, що спонукає членів організації до спільних погоджених дій, які забезпечують досягнення загальної мети.4) Контроль – це процес вимірювання досягнутих за певний період результатів, порівняння досягнутого з запланованим та коригування діяльності, які у сукупності забезпечують виконання організацією своїх планів.Методи управління діяльністю підприємств. Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб отримати потрібний результат, можливо лише шляхом впливу на неї управляючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які і забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти дістали назви методів управління.Методи управління – це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства. Розрізняють економічні, соціально – психологічні та організаційні методи управління.1) Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно – грошових відносин.2) Соціально – психологічні методи реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Реалізація таких методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, вирішення конфліктних ситуацій, гуманізації та демократизації праці.3) Організаційні методи управління реалізують мотиви примусового характеру. Їх існування обумовлене зацікавленістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління – це комплекс способів та прийомів впливу на людей, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва.Управління підприємством здійснюється всією системою методів управління. Організаційні методи створюють передумови використання економічних методів. Соціально – психологічні методи доповнюють організаційні та економічні і утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління господарською організацією.