- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •4. Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •22. Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19, 20. Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економічної безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України.
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу.
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глобальному вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •51. Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергет баланс країни, сутність та методика та підходи до форм-ня.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
Практичну значимість проблеми глобальних фінансових дисбалансів важко переоцінити - адже мова йде про найбільші світові економіки: США, Китай, Японія, Європейський Союз. Вона проявляється у динаміці курсів основних валют і вартості валютних резервів різних країн. Торговельні потоки та взаємні інвестиції істотно залежать від валютних, кредитних і фондових ризиків, які безпосередньо пов’язані із проблемою глобальних дисбалансів. Залежно від розуміння цієї проблеми, формуються очікування динаміки світової фінансової системи, в яку сьогодні повністю інтегрована й Україна. Світова економічна криза, що почалась із кризи на ринку високоризикових іпотечних кредитів у США, сьогодні зачепила всі без винятку держави світу. У різних галузях світової економіки фіксується падіння. У США, у кранах ЄС, в азіатських країнах банкрутують банки, в тому числі ті, що вважались еталоном надійності. Взагалі фін. дисбаланси проявляються у фінансовій нестабільності,яка визначається як стан міжнародної фінансової системи, внутрішньо суперечливий та незбалансований, що підвищує ймовірність непрогнозованих змін на фінансових ринках, може призвести до зовнішніх шоків та криз у фінансовій сфері. Світова фінансова криза ж 2008–2009 рр. не сприяла подоланню глобальних дисбалансів, оскільки: а)не відбулося очікуваного збільшення заощаджень приватного і державного секторів у США б) «втеча» від ризикових активів перешкодила знеціненню долара і заохотила короткозору стабілізаційну політику в США, в) боргові проблеми єврозони не перетворили євро в надійну альтернативну резервну грошову одиницю (від цього виграш дістала Німеччина, але світові дисбаланси залишилися), г) штучне стимулювання споживчого попиту в США та порівняно високий обмінний курс долара не спонукали Китай до переорієнтації на внутрішній ринок або регіональні ринки країн Азії, Африки чи Латинської Америки. Якщо збережеться поточна ситуація, коли Китай та інші країни із надлишком заощаджень фінансують дефіцит бюджету США, то дисбаланси можуть поглибитися до такої межі, коли «обвал» долара стає єдино можливим засобом вирішення конфліктної ситуації.
68. Вплив глобальної фінансової кризи на різні країни та регіони.Глобальна фінансова криза 2007–2009 рр. виявилася найбільш руйнівним явищем, яке негативно вплинуло на розвиток міжнародної фінансової системи в період глобалізації, розпочавшись в одній країні (США) і поступово поширившись на інші країни, регіони, континенти, врешті та на весь світовий простір. За даними, фінансова криза впродовж 2007–2008 рр. завдала збитків акціонерам банків на суму понад 690 млрд. доларів США. Сучасна фінансова криза, причиною якої була легковажність та безконтрольність надання кредитів американськими фінансовими інститутами в галузі нерухомості, довела до великих втрат і банкрутства банків спочатку в США, а потім в Європі та в Азії. Втрати банків в США, Європі та в Азії досягли фантастичних сум.
Наслідки світової фінансової кризи особливо гостро позначились на соціальному та економічному становищі Ц. та Сх. Європи, в першу чергу через зростання дефіциту платіжного балансу та державного бюджету країн, зниження обсягів виробництва майже в усіх галузях економіки та зростання безробіття, зменшення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, зниження споживання населенням внаслідок падіння купівельної спроможності. Зниження обсягів ВВП та держ. надходжень у Греції, спад ділової активності в таких важливих для Греції галузях економіки, як туризм, будівництво, морські перевезення,високі показники дефіциту державного бюджету країни. Поступове уповільнення темпів економічного спаду,збільшення інфляційних показників, скорочення іноземних інвестицій в економіку країни, зменшення обсягів зовнішньої торгівлі Близького та Середнього Сходу. Основними характеризуючими ситуацію чинниками були поступове уповільнення темпів економічного спаду у першому півріччі з подальшою тенденцією до зростання ВВП у другому півріччі. Разом з тим, спостерігалося збільшення інфляційних показників, скорочення іноземних інвестицій в економіку країн, зменшення обсягів зовнішньої торгівлі із скороченням негативного сальдо, зростання рівня безробіття. Уповільнення розвитку галузей промисловості, фінансового сектору та зовнішньої торгівлі країн Азійського регіону (Японія). У 2009 р. економіка Японії, яка глибоко інтегрована у світову економіку, гостро відчувала негативний вплив глобальної економічної кризи на розвиток усіх галузей промисловості, фінансового сектору та зовнішньої торгівлі. Проте, наприкінці 2009 р. завдяки впровадженню антикризових економічних пакетів японського Уряду та незначному покращенню світової економічної кон’юнктури, економіка Країни сходу сонця почала демонструвати перші ознаки пожвавлення. Як відзначає статистичне відомство КНР, під впливом глобальної фінансової кризи 2009 рік став найбільш важким роком для китайської економіки, але незважаючи на труднощі, китайському уряду вдалося у короткі терміни стримати помітне зниження темпів росту економіки завдяки проведенню активної фінансової політики і поміркованої м'якої грошово-кредитної політики
69. Характеристика заходів виходу з країн з глобальної фінансової кризи.Головна увага виходу з глоб. фін. кризи зосереджена на певних особливостях формування оновлених центрів світового розвитку в посткризовий період і нових складових світогосподарської системи (базисом якої виступають взаємопов’язані розвинуті економіки США та ЄС, а також висхідні економіки Китаю, Індії, Латинської Америки та ін.), їх макроекономічних успіхах і суперечностях, які можуть ускладнити стійкий довгостроковий розвиток країн. Сьогодні практично всі країни сконцентрували свої зусилля на виході з кризи. Одними з найефективніших пунктів німецької та французької антикризових програм стали: підтримка автомобілебудування як найбільш постраждалої галузі, план підтримки робітників, прийнятий для уникнення масових звільнень(він допоміг зберегти 400 тис. робочих місць). Державні програми Німеччини і Франції показали ефективність швидше за плани інших розвинених економік. Основні заходи Китаю для подолання фін. кризи: Інвестування біля $150 млрд. у житлове будівництво, іпотеку та інфраструктурні проекти; скороченя й модернізація податкової системи, зниження процентних ставок й резервних вимог до банківської системи; реструктуризація промислових підприємств, які зіштовхнулися з падінням попиту на світовому ринку, зокрема, сталеливарні й автомобілебудівні компанії.
З метою виправлення становища уряд Греції разом із спеціалістами Єврокомісії розробили т.зв. „Програму стабілізації та розвитку”: введення прогресивного податку на велике нерухоме майно;оподаткування до 90% бонусів банківських працівників;посилення контролю за видачею фіскальних чеків у роздрібній торгівлі та при наданні послуг, що сприятиме боротьбі з ухиленнями від сплати податків;введення електронного контролю ринку палива з метою подолання контрабанди та управління незаконним ринком продажу пального, корупції в державних органах. Фактори На сучасному етапі при здійсненні антикризової політики: - підтримання відносно високих темпів економічного зростання, - недопущення зниження добробуту населення, що негативно впливає на стан внутрішнього попиту, - підтримка в прийнятних межах платіжного балансу, який визначає стабільність національної валюти, яка вкрай важлива в контексті високого співвідношення зовноторговельного обороту до ВВП та значної залежності від світових ринків капіталу.
74. Стадії процесу відм «брудних грошей», хар-ка механізмів відмив на стадії розм.
Існують 3 основні стадії процесу відмивання брудних грошей. Ними є розміщення, маскування та інтеграція. Перша стадія – розміщення – являє собою доходи, одержані безпосередньо від злочину, що вперше розміщуються у фінансових установах або використовуються для скуповування різного виду активів. Друга стадія – маскування, або також «приховування» - працює за такою схемою: виконавець намагається відокремити гроші від їхнього нелегального джерела, проводячи серію фінансових угод з метою втрати зв'язку грошей, які відмиваються, із джерелом їхнього походження. І остання стадія – інтеграція, або іншими словами легітимізація – передбачає, що фінансові ресурси вводяться в легальні господарські структури і фінансові системи з метою їхньої остаточної асиміляції з усіма присутніми там коштами.
Характеризуючи основні механізми відмивання на стадії розміщення слід сказати про такі аспекти,які включають різноманітні операції з готівкою, проведені за посередництва великої кількості банківських рахунків, відділень, касирів; переказ на інкасо наявних чеків на пред'явника на суму, нижчу від лімітів, які потребують ідентифікації;багаторазові внески готівки на банківські рахунки громадян своєї країни й іноземців (суми, що за величиною не виходять за межі, перевищення яких зобов'язує банки ідентифікувати клієнта); «смерфінг» - придбання за «брудні» гроші легко переміщуваних майнових цінностей у сумах, які не перевищують межі ідентифікації.
