- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •4. Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •22. Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19, 20. Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економічної безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України.
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу.
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глобальному вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •51. Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергет баланс країни, сутність та методика та підходи до форм-ня.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.
Геополітичні загрози - це явища, що дестабіл. геополіт. ситуацію у світі, якщо їм не протистояти і не регул. їх, можуть призвести до світ. хаосу: регіон. та локальні війни,порушення режиму ядерного нерозп-ня,сучасне в-во і торгівля зброєю, міжн. тероризм, суч. конфлікти, деградація навк. серед-ща, проблеми демографії та глобальної міграції.
Фрагментація та регіоналізація: децентралізація системи міжн.безпеки фрагментація світу на відносно самостійні комлекси регіон. безпеки; США - єдина військова наддержава, геополіт. амбіціям якої складно протистояти; після «холодної війни» держави керуються регіон. інтересами; зросла конкуренція між великими державами і регіонами світу; збільшення к-сті конфліктів і локальних війн через зникнення стримуючих механізмів після розпаду біполярної системи.
8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
Визначення значущості держави у світовій системі по фактору «Економіка» з позицій сьогоднішнього дня не представляють особливої складності. Ключові аспекти добре відомі: обсяг ВВП держави, ВВП на душу населення, золотовалютні резерви, платіжний баланс, державний борг і т.д. Однак до оцінки економічного потенціалу треба підходити з урахуванням не тільки суто економічних, але й багатьох інших показників. Крім того в даний час прийнято виділяти сировинний тип економіки для країн, експортні можливості, і як наслідок, їх участь у світовій економіці базуються на поставках сировини для провідних постіндустріальних держав. В рамках даного типу економіки може виділятися спеціалізація – наприклад паливно-сировинна економіка і т.д.
Разом з тим існує набір показників, що характеризують розвиток економіки кожної країни і дозволяють здійснювати їх статистичну обробку. До основних показників такого роду відносять наступні: - обсяг валового внутрішнього продукту; - обсяг валового національного продукту; - частка держави у світовій економіці; - обсяг ВВП на душу населення; - торговельне сальдо і платіжний баланс; - паритет купівельної спроможності національної валюти; - основні торговельні партнери держави. Для характеристики укладу економіки використовуються також показники: - структура експорту, в тому числі по ступені технологічності (високо -, середньо-і низько технологічна продукція і послуги); - структура імпорту; - відношення ВВП до рівня експортно-імпортних операцій та ін. Для розрахунку економічного потенціалу також доцільно використовувати параметр, пов'язаний з потенціалом росту економіки за рахунок неосвоєних територій. Наявність таких територій - колосальна і поки недооцінена економічна цінність. Зокрема, це відкриває можливість для розвитку принципово нових і екологічно чистих виробництв - дешевого, ефективного транспорту і комунікацій, для використання багатств лісу та екології в рамках нових агрокультурних систем і т.п.
Наддержава - держава, розвиток економіки якого грає визначальну роль для динаміки світової економіки ( ЄС, Китай, США). Велика держава - Держава, чия економіка в змозі чинити істотний вплив на динаміку світової економіки,в тому числі в окремих галузях.(Японія, Індія, Великобританія, Німеччина). Регіональна держава - Економіка держави малозначуща загальносвітовій системі, але має помітний вплив на життя регіону. ( Іспанія, Мексика, Канада). Мала держава – слабка, малозначуща економіка. (Словаччина, Туніс, Іран).
Крім того в інтегральних оцінках за фактором «Економіка» зроблена спроба врахувати зростання ролі інновацій. Ключовим питанням у цьому контексті представляється необхідність розрізняти незначні і найважливіші інновації та визначати напрями,за якими конкретні інновації будуть заохочуватися державними інститутами.