1. Принципи проектування арм менеджера

Інформаційна система (ІС) являє собою організаційно-технічну систему, яка забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (керування, проектування, виробництво і т. ін.) або їх сполученнях.

Сучасна інформаційна технологія реалізується в умовах спроектованих автоматизованих інформаційних систем, де у процесі їх створення повинні бути взаємопов’язані раціональні методи рішення управлінських задач і технологія оброблення даних.

Проектування інформаційних систем - це тривалий, трудомісткий і динамічний процес, у якому на різних етапах беруть участь фахівці різних напрямів і кваліфікацій.

Проектування має ціль - забезпечити ефективне функціонування АІС та взаємодію АІТ зі спеціалістами, які використовують у сфері діяльності конкретного об’єкта обчислювальну техніку й розвинуті засоби комунікації для виконання своїх професійних завдань і прийняття управлінських рішень. Тільки якісне проектування забезпечить створення такої системи, яка зможе функціонувати за постійного вдосконалення її технічних, програмних, інформаційних складових і яка зможе розширювати спектр управлінських рішень, що реалізуються, та об’єктів взаємодії.

У процесі проектування вдосконалюються як організація основної діяльності економічного об’єкта, так і організація управлінських процедур.

Проектування АІС потребує розроблення єдиних теоретичних засад, методичних підходів до їх створення та функціонування, без чого неможлива взаємодія різних економічних об’єктів, їх функціонування в складному багаторівневому комплексі.

Дотримуватися цих принципів потрібно, виконуючи роботи на всіх стадіях створення і функціонування АІС і АІТ, тобто протягом усього життєвого циклу.

Проектування автоматизованих інформаційних технологій передбачає такі аспекти:

• технологічний - як апаратно-комунікаційний комплекс, що має конкретну конфігурацію та служить для оброблення й передавання інформації;

• програмно-математичний - як набір математичних, інфологічних, статистичних, алгоритмічних та інших машинних моделей, а також комп’ютерних програм, що їх реалізують;

• методичний - як сукупність засобів реалізації функцій управління;

• організаційний — як опис документообороту й регламенту діяльності апарата управління;

• поопераційний - як сукупність технологічних, логічних і арифметичних операцій, що реалізуються в автоматичному режимі.

Основними підходами до проектування інформаційних систем менеджменту є функціональний, об’єктно-орієнтований та процесно- орієнтований.

За функціонального підходу проблемна область менеджменту поділяється на окремі функціональні частини, які далі автоматизуються у вигляді функціональних підсистем ІСМ, блоків задач і окремих задач. По суті функціональні задачі ІС відповідають конкретним функціям користувача (АРМ).

Об’єктно-орієнтований підхід (ООП) передбачає проектування інформаційної системи як сукупності об’єктів, що взаємодіють один з одним, є екземплярами певного класу, причому класи створюють ієрархію. ООП відображує топологію об’єктно-орієнтованих мов високого рівня, як-от: Smalltalk, Object Pascal, C+ +, Ada тощо. Ці мови забезпечують можливість багаторазового використання створених раніше програмних компонентів, що полегшує процес створення і налаштовування програмного забезпечення ІС. Це стає можливим завдяки тому, що дані та операції розглядаються пов’язаними в одне ціле і приховані в окремих модулях - об’єктах, доступ до яких здійснюється за допомогою певних інтерфейсів. Перевага такого підходу полягає у тому, що дані захищаються від прямого доступу, а тому довільні зміни у внутрішньому поданні якоїсь структури даних не впливають на решту модулів, якщо не змінюється інтерфейс.

Принциповим питанням за об’єктно-орієнтованого підходу є визначення об’єктів (класів об’єктів), важливих для проектованої ІС. Ідентифікація об’єктів здійснюється через аналіз характеристик проблемної області і включає розпізнавання доречних інформаційних об’єктів, а також їхніх властивостей, функцій та подій, що стосуються розв’язуваної задачі.

Основні принципи ООП — абстрагування, обмеження доступу, модульність, ієрархічність, типізація, паралелізм, стійкість.

Абстрагування передбачає зосередження уваги на зовнішніх особливостях об’єкта і дає змогу відокремити його суттєві характеристики від несуттєвих.

Обмеження доступу вимагає, щоб вибраний спосіб реалізації абстракції був схований і захищений для більшості об’єктів-користувачів, які можуть звертатися до даної абстракції.

Модульність — це розділення програм на фрагменти, що окремо компілюються і мають між собою засоби сполучення. Структура модуля включає тіло модуля та інтерфейсну частину.

Ранжована або упорядкована система абстракцій утворює ієрархію. Видами ієрархії є просте успадкування - коли один клас об’єктів використовує структурну або функціональну частину одного іншого класу, та множинне успадкування - коли клас об’єктів успадковує характеристики декількох інших класів.

Типізація - це обмеження, яке накладається на клас об’єктів і запобігає взаємозаміні різних класів. Статична типізація встановлює незмінність типів усіх змінних і виразів уже під час компіляції програми, а динамічна дозволяє визначення типів під час виконання програми. Принципи успадкування та динамічної типізації породжують властивість поліморфізму — певна об’явлена змінна може означати об’єкт будь-якого класу, який у свою чергу належить до певного суперкласу.

Паралелізм характеризує можливість одночасного функціонування об’єктів, а стійкість означає можливість існування об’єкта у часі (пов’язана з технологією баз даних) і у просторі (у багатопроцесорних системах).

Процесно-орієнтований підхід до створення ІСМ передбачає дослідження та автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві.

Під бізнес-процесом розуміється множина у просторі та послідовність у часі внутрішніх видів діяльності підприємства (організації), яка закінчується реалізацією потрібного клієнту продукту або послуги. З погляду керування підприємством (організацією) такий підхід точніше відображає і характеризує особливості та зміст управлінської діяльності.

Для цілей автоматизації використовуються різні типи моделей, найбільш повна класифікація яких міститься у стандартах IDEF (Integrated Computer Automated Manufacturing DEFinition). IDEF розглядається як сімейство методів і технологій для створення моделей складних систем і проектування комп’ютерних систем. Усього передбачалося створити 14 стандартів, у тому числі:

• IDEF0 — Моделювання функцій;

• IDEF1 — Інформаційне моделювання (з 1985 р. — IDEF1X);

• IDEF1X — Моделювання даних;

• IDEF2 — Динамічне моделювання (не став стандартом де-факто);

• IDEF4 — Об’єктно-орієнтовані методи проектування та ін.

Стандарт IDEF0 створено на базі технології моделювання SADT

(Structured Analysis & Design Technique), широко використовуваної для розроблення комп’ютерних систем.

Концепція динамічного моделювання підприємства полягає у тому, що структура організації має бути достатньо гнучкою, щоб реагувати на зміни середовища підприємництва. Відповідно до цього мають створюватися та упроваджуватися динамічні інформаційні системи, що підтримують динамічну модель підприємства. До основних принципів створення динамічних ІС належать принципи: структурної гнучкості, наближеності до кінцевого користувача, глибокої структурної декомпозиції задачі, багатократності використання модулів.

Для створення динамічних моделей процесів на теперішній час найширше використовуються методи, що базуються на застосуванні мереж

Петрі, кінцевих автоматів, диференційних рівнянь, теорії автоматичного регулювання.

В інтегрованій системі управління підприємством BAAN підсистема моделювання підприємства здійснює комплексне динамічне моделювання бізнесу підприємства на основі чотирьох моделей: моделі управління бізнесом (відображає взаємодію з постачальниками, клієнтами); моделі бізнес-функцій (моделює ієрархію функціональних задач); моделі бізнес- процесів (відповідає технології вирішення задач користувачами системи на основі мереж Петрі); організаційної моделі (подає розподіл ролей користувачів в організаційній структурі підприємства). Апарат версій і фаз бізнес-моделей, варіантів бізнес-функцій підсистеми підтримує процес реінжинірингу інформаційної системи. Технологія динамічного моделювання підприємства дає змогу гнучко конфігурувати клієнтські додатки інформаційної системи відповідно до вимог бізнесу.

Для реалізації динамічних моделей підсистема моделювання підприємства BAAN використовує спеціальні інструментальні засоби, зокрема BAAN Orgware. Основними функціональними можливостями Orgware є: підтримка взаємозв’язків між елементами структури підприємства; реалізація методу проекцій у процесі розроблення положення про організаційну структуру; фіксація взаємозв’язків типу «напрями діяльності - структурні підрозділи», «структурні підрозділи - функції менеджменту» і т. ін.; проведення аналізу коректності закріплення функцій за підрозділами, що дає змогу виключити «зайві» елементи (підрозділи без функцій або функції без підрозділів); розроблення і друкування структурних схем організаційної моделі; ведення архіву бізнес-моделей.