3. Методи визначення економічної ефективності від використання арм

Автоматизація керування вимагає значних капітальних вкладень, експлуатаційних витрат, витрат живої праці. Доцільність таких великих заходів вимагає доказів, що звичайно виконуються у виді розрахунків економічної ефективності.

Обгрунтування економічної ефективності автоматизації керування дозволяє вирішити не тільки це завдання, але і ряд інших:

• установити основні економічно ефективні напрямки автоматизації по окремим управлінським роботам;

• виявити можливий розмір річного економічного ефекту, забезпечуваного автоматизацією на конкретному підприємстві;

• визначити припустимий обсяг капітальних вкладень у систему автоматизованого керування на тому або іншому підприємстві;

• розрахувати термін окупності витрат на АСУ і порівняти його з установленими нормативами по відповідній галузі;

• виявити необхідність і доцільність витрат на створення і впровадження автоматизованої системи на кожному об'єкті;

• визначити вплив упровадження нової технології в керування виробництвом на техніко-економічні показники діяльності підприємства;

• вибрати економічно найбільш ефективний варіант АСУП у цілому;

• намітити черговість проведення робіт з автоматизації керування;

• порівняти економічну ефективність автоматизації керування з ефективністю інших заходів щодо нової техніки.

Ефективність впровадження АРМ визначається порівнянням одержаних результатів від функціонування цієї системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для створення, дії та розвитку цієї системи.

Ефективність таких систем у грошовому вираженні визначається у вигляді трьох основних показників:

• річного економічного ефекту;

• розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат, які пішли на розробку і впровадження системи;

• терміну окупності капітальних затрат, які пішли на розробку та впровадження системи.

Загальна ефективність АРМ складається з прямої Еп і непрямої ефективності Е_н. Від загальної ефективності необхідно відрахувати експлуатаційні витрати С_експ

Ер = Еп + Ен – Сексп (8.1),

Пряму річну (Еп) економію визначають як різницю між затратами на ручну обробку інформації З_р і затратами на обробку інформації за допомого. АРМ (Зарм)

Еп = Зр – Зарм (8.2),

Затрати Зр і Зарм визначаються за такими формулами:

Зр = QЦр/ Нв х Кр (8.3),

Зарм = Тм х Ц_м (8.4),

де Q - обсяг інформації в символах;

Цр - вартість обнієї години ручної обробки інформації;

Н_в - норма виробітку в символах/год.;

Кр - коефіцієнт, який враховує додаткові затрати часу на логічні операції;

Тм - комп’ютерний час обробки інформації;

Цм - вартість однієї години комп’ютерного часу.

Непряма (побічна) ефективність АРМ досягається завдяки росту продуктивності, зниженню втрат.

Економію за рахунок додаткового росту товарообігу визначають за формулою

Ет/о = (Т₂ - Т₁) х П₁ / Т₁ (8.5),

де Т₁ і Т₂ - річний обсяг товарообігу до і після впровадження АРМ.

П₁ - прибуток від реалізації до впровадження АРМ.

Економію за рахунок зниження витрат обігу визначають таким чином:

Ево = (І₁ - І₂) / 100 х Т₂ (8.6),

де І₁, І₂ - рівень витрат обігу до і після впровадження АРМ.

Економію від прискорення оборотності оборотних коштів визначають за формулою:

Ео = З₂ х (О₁ - О₂) / О₁ х α (8.7),

де З₂ - розмір товарних запасів при функціонуванні АРМ, грн.;

О₁,О₂ - обіговість до і після впровадження АРМ, дні; а - процент кредиту за користування обіговими коштами (0,05). Економія за рахунок скорочення втрат від уцінки товарів визначається за формулою:

Е_ц = Р х К (8.8),

де Р — втрати від уцінки товарів до впровадження АРМ;

К — рівень зниження втрат від уцінки товарів після впровадження АРМ. Непряма річна ефективність визначається як сума економій по всіх вище наведених показниках.

Узагальнюючими показниками економічної ефективності АІС є термін окупності затрат на створення АІС і коефіцієнт економічної ефективності. Вони визначаються за формулами:

Т = К^АРМ / Ез (8.9),

Ер = Ез / К^АРМ (8.10),

де Т — термін окупності, роки;

Е₃ — загальна річна ефективність, грн.;

К^АРМ — одноразові затрати на створення АРМ, грн.;

Е_р — розрахунковий коефіцієнт ефективності затрат на створення АРМ. Ефективність системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, як системи з інтелектуальною спрямованістю, визначається не лише в грошовому вираженні. Її ефективність збільшується ще й за рахунок піднесення якості управління, яка може визначатися відповідним коефіцієнтом.

Коефіцієнт підвищення якості управління — це умовна величина, що визначається показником поліпшення якості управління порівняно з тим, що було до впровадження нової інформаційної системи, і визначається через показники зменшення часу, який витрачався на збирання інформації, її обробку та доставку користувачам, а також на аналіз і вироблення управлінських рішень. Ідеться про те, що рівень компетентності та інші аналогічні фактори у менеджерів як до, так і після впровадження цієї системи були незмінні. Крім того, функціонування такої системи на об’єкті управління створює реальні умови для вдосконалення форм і методів управління.

Основного економічного ефекту від впровадження АРМ досягають завдяки повноті, своєчасності й оптимальності ухвалення рішень.

Список використаних та рекомендованих джерел

Основні

1. Татарчук М. І. Корпоративні інформаційні системи : навч. посіб. / М. І. Татарчук. - К. : КНЕУ, 2005. - 291 с.

2. Зацеркляний М. М. Основи комп'ютерних технологій для економістів / М. М. Зацеркляний. - К. : Кондор, 2007 - 672 с.

Додаткові

3. Галузинський Г. П. Перспективні технологічні засоби оброблення інформації : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Г. П. Галузинський, І. В. Гордієнко. - К. : КНЕУ, 2002. - 280 с.