2. Рівні соціальної ефективності від використання арм

У сучасному світі, який постійно змінюється, безперечним є той факт, що успішна діяльність організації великого масштабу прямо залежить від ефективного використання інформаційних технологій, які виконують особливу роль у вдосконаленні внутрішніх процесів управління. Водночас в умовах загострення конкуренції, складної ринкової кон’юнктури, подорожчання ресурсів, для успішної роботи підприємства необхідно враховувати і «зовнішній» чинник. Все це зумовило розвиток CSRP технології (Cusfomer Synchronized Resourse Planning) — планування ресурсів, синхронізоване з покупцем. CSRP пропонує модель бізнесу та набір інструментів, які спроможні зробити партнерство з покупцем і досяжним і підтримуваним. Крім того, CSRP пропонує новий набір бізнес правил, які дають можливість виробникам задовольнити виняткові вимоги кожного унікального покупця, кожного і щодня. Нова модель бізнесу планування ресурсів, синхронізована з покупцем (CSRP), визначає архітектуру КІС.

Інформаційні системи з керування ланцюжками поставок (SCM- системи) прийнято відносити до такого сектору ринку, як інформаційні корпоративні додатки (enterprise applications). Вони призначені насамперед для великих і середніх організацій і спрямовані на підвищення ефективності логістики організації. До того ж логістика у широкому розумінні слова, яка охоплює всі питання, що виникають при формуванні ланцюжків поставок і проходженні за цими ланцюжками ТМЦ. Сам ланцюжок розглядають як взаємодію двох суб'єктів, між якими перерозподіляються ТМЦ. Це може бути або процес придбання ТМЦ, або процес реалізації власної продукції. Тому до систем SCM можуть належати всі рішення, які сприяють формуванню стратегії, координації, плануванню та керуванню у сферах придбання, виробництва, складування і доставки ТМЦ кінцевим користувачам.

Часто SCM розглядають як складову частину ERP-систем, хоча це не зовсім так. Справді, будь-яка ERP-система повинна мати модуль, який відповідає за керування ланцюжками поставок. Водночас на ринку програмного забезпечення є й окремий клас таких завдань. Основна відмінність систем ERP і SCM полягає у тому, що SCM-системи накопичують інформацію про зовнішнє середовище, тобто попит на продукцію, пропозиції постачальників тощо. Отже, ERP-системи підвищують ефективність у внутрішньому середовищі організації, а SCM-системи працюють із зовнішнім середовищем, завдяки чому дають змогу планувати виробництво і забезпечувати його потрібними матеріалами, сировиною, комплектуючими.

Система SCM може належати до новітніх технологій керування, що описуються концепцією CSRP (Customer Synchronized Resource Planning, синхронізоване зі споживачем планування ресурсів), яка є подальшим розвитком концепції MPR.

SCM-системи призначені для:

• закупівлі матеріалів, сировини тощо як для потреб безпосередньої виробничої діяльності, так і для здійснення діяльності, що безпосередньо не пов'язана з виробництвом (придбання канцелярських виробів, організаційної техніки та ін.). Завдання SCM-системи полягає у пошуку постачальників, оформленні замовлень, розрахунків за придбані ТМЦ;

• керування складами. Накопичення і відображення даних щодо кількості й розміщення ТМЦ на кожному складі. Контроль усіх складських процесів: очікування, приймання ТМЦ, підготовка складського приміщення, врахування особливостей складського приміщення і розміщення на складах ТМЦ;

• керування логістикою, оптимізація транспортних операцій. Передбачає розрахунок і порівняння вартості перевезення різними засобами транспорту і за різними маршрутами, митних витрат, робіт, пов'язаних із завантаженням і розвантаженням ТМЦ, відслідковування термінів перевезення ТМЦ, інформування про місце знаходження товару;

• роботи з дистриб'юторами: облік замовлень і взаєморозрахунків, моніторинг їх прибутковості й надійності;

• збирання, оброблення й аналізування усієї інформації про рух ТМЦ на всьому ланцюжку постачання — від постачальника до споживача з урахуванням часу його проходження між суб'єктами, витрати на переміщення та складування тощо;

• допомоги у визначенні оптимального випуску продукції та прийнятті рішень щодо розширення виробництва на підставі даних про попит на продукцію і пропозиції постачальників;

• визначення структури запасів сировини і готової продукції з урахуванням безперебійного постачання і відвантаження готових товарів для зменшення операційних витрат.

SCM-система повинна мати аналітичний модуль, який дає змогу визначати, що і скільки потрібно придбати для виробництва. Такі висновки роблять на підставі прогнозу попиту на готову продукцію (за умови інтеграції з CRM-системами такі дані можна отримати з інформаційної бази цих систем) й інформації щодо потужностей виробництва з урахуванням його завантаженості та планових витрат часу на виготовлення продукції.

Повнофункціональні SCM-системи коштують дорого і призначені для великих і середніх організацій. Вартість придбання ліцензії й інтеграція SCM-системи з інформаційною системою організації перевищує 100 тис. дол. США. Водночас є інформаційні системи такого класу, в яких реалізовані основні функції SCM-систем, але вартість їх значно менша, завдяки чому вони є доступними навіть для невеликих організацій. Як приклад такої системи можна навести розробку російської фірми "Ф0ЛИ0-2000" "ФОЛИО SCM (Заказ - Поставка)".