- •1. Культура та цивілізація.
- •2. Структура культури та її функції.
- •3. Культурологічні концепції Гегеля та о.Шпенглера.
- •5.Людина і культура у концепціях з.Фрейда, к.- г. Юнга. Й.Хейзингі.
- •6. Міф як перша історична форма культури. Система міфологічних вірувань.
- •7. Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •8.Типологія розвитку первісної художньої культури
- •9. Етапи розвитку египетської культури. Писемність стародавніх єгиптян.
- •11. Художня культура стародавнього Єгипту та її зв’язок з заупокійним культом
- •10. Вірування єгиптян і пантеон єгипетських богів
- •12.Писемність і релігійні уявлення жителів Межиріччя.
- •13. Художня культура Месопотамії
- •14. Релігія і міфологія греків
- •15. Етапи розвитку художньої культури греків.
- •16. Еллінізація римської релігії
- •17.Культура Стародавнього Риму
- •18.Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії.
- •19.Особливості культури Стародавньої Індії
- •22.Трипільська культура
- •23. Скіфська культура та її пам'ятки
- •24. Культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я
- •25. Історія створення танаХу та „Старого заповіту”
- •26. Композиція та зміст Тори.
- •27. Закон у "Старому Заповіті" і в "Новому заповіті"
- •28.Склад "Нового Заповіту". Ідейний смисл чотирьох Євангелій.
- •29.Особливості середньовічної культури та менталітету.
- •30. Социальна діференціація художньої культури.
- •31.Наука і освіта в Західній Європі Середніх віків
- •32. Стильові ознаки готичного та романського стилів.
- •33. Музика та театр середніх віків.
- •34. Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
- •35.Візантія та культура Київської Русі.
- •36. Язичництво дохристиянської Русі
- •37. Культура Київської Русі
- •38.Софія Київська - зразок візантійського хрестово-купольного храму.
- •39.Новгородська та московська школи давньоруського живопису
- •40.Типологічні риси Ренесансу.
- •41. Ренесансне та середньовічне у картині світу кантівської „Божественної комедії".
- •42.Образотворче мистецтво Проторенесансу та Раннього Відродження.
- •43. Художні досягнення Високого Ренесансу.
- •44. Північне Відродження: творчість Альбрехта Дюррера. І.Босха, п.Брейгеля. Я.Ван Ейка.
- •45. Культура Реформації
- •46. Європейське бароко XVII ст.
- •47. Класицизм як загальноєвропейський стиль мистецтва XVII - XVIII ст.
- •48.Основні напрями мистецтва XVIII ст.: класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм.
- •49. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •50. Романтизм в європейському мистецтві XIX ст..
- •51. Реалізм в європейському мистецтві хіХст.
- •52. Художні відкриття імпресіонізму
- •53. Новації о. Пушкіна: нова літературна мова, новаторські жанрові форми, реалістична естетика.
- •54. Модернізм
- •55. Експресіонізм та фовізм.
- •56.Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.
- •57. Художні принципи кубізму
- •58. Дадаїзм та сюрреалізм
- •59. Художні школи західного постмодернізму.
- •60.Історичні передумови виникнення української культури.
- •61. Культура України XIV - першої половини XVII ст.
- •62. Українська ікона 14-16 ст.
- •63.Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •64. Книгодрукування в Україні. Іван Федоров
- •65. Організація освіти у Запорізькій Січі.
- •66. Філософія українського барокко. Г.Сковорода
- •67. Архітектура українського бароко.
- •68. Література і театр українського бароко
- •69. Стильовий ренесансно-бароковий синтез в українській іконі (перша половина 18 ст.)
- •70.С.Гулаг-Артемовський в історії української музики
- •71. Українська культура XVIII - першої половини XIX ст.
- •72. Творчість т.Г.Шевченка-художника
- •73. Музична творчість м.В. Лисенка
- •74. Харків і Полтава як центри театрального життя України початку 19 ст.
- •75.Школа м. Бойчука в історії українського живопису
- •76. М. Хвильовий, як теоретик національно- культурного відродження.
- •77. Лесь Курбас - режисер-реформатор.
- •78. Діячі української культури в еміграції.
- •79. Сучасне українське декоративно-прикладне мистецтво: школи, жанри, майстри.
- •80. Основні тенденції розвитку сучасної української культури
40.Типологічні риси Ренесансу.
Головні риси цієї культури суттєво відрізняють Ренесанс від Середньовіччя, це:
гуманізм: людина визнається мірою всіх речей;
антропоцентризм як повернення до ідеалів античності, що поставила людину у центр Всесвіту. Саме тому всі складові природи людини (і духовної, і тілесної) визнаються прекрасними і моральними;
новий погляд на людину: позастанова оцінка людини (незалежно від її відношення до тієї чи іншої верстви населення, прошарку суспільства);
нова антифеодальна етика, основана на індивідуалізмі;
особливе ставлення до античності як епохи гармонії, світу розуму і тілесної природи людини: розпочато переклади античних творів, їх розшуки, якими займаються не тільки вчені, а й звичайні люди (відома історія заможного комерсанта – Нікколо Нікколі (1364 – 1437 рр.), який все своє багатство віддав на першу в Європі публічну бібліотеку з 800 тис. рукописів античних авторів);
новий погляд на релігію – антропоцентричний, коли стверджується думка, що Бог – творець світу, але людина свої добрі справи робить не з волі Бога, а самостійно, при цьому розум стоїть вище за віру;
модифікація християнської традиції, її співвіднесеність з традиціями античного (а це означає – язичницького) світогляду.
У роботі І.Х. Черняка показано, як активно вивчали вчені-гуманісти Старий і Новий Завіти. З’являються нові переклади, але ставлення до тексту Біблії було позбавлене святості. Так, Макеті з нерозумінням і ваганням сприймає роздуми про життя і смерть в “Єкклезіасті”, а Лоренцо Валла критикує Біблію як філолог, роблячи спробу навіть досліджувати походження символу віри, Веджо протиставляє тексти Нового Завіту про тілесні покарання (послання св. Павла) судженням Старого Завіту і т. ін.;
критичне ставлення до церкви, яке виявилося в антипапських сатирах Ф. Рабле, “Божественній комедії” Данте, “Похвалі Глупості” Еразма Роттердамського.
В епоху Ренесансу створені важливі соціальні вчення. Ніколло Макіавеллі в трактаті “Монарх” розробляє теорію розбіжностей між політикою та моральністю, стверджуючи ідею несумісності моралі із політикою і владою. Його афоризм “Ціль виправдовує засоби” не є декларацією позитивного ідеалу, а тільки фіксує об’єктивний трагізм цієї розбіжності.
Лоренцо Валла, філософ-гуманіст, дає філософське обґрунтування гедоністичної моралі, вважаючи насолоду (не тільки духовну, а й тілесну) смислом життя людини (трактати “Про насолоду”, “Про істинне та удаване благо”).
Ця епоха дає світові утопію як форму вчення про життєустрій: італієць Томмазо Кампанелла (“Місто Сонця” 1602 – 1623 рр.), англієць, письменник і державний діяч Томас Мор (1516 р.) дали світові не тільки утопічні ідеї, а й саму назву – “Утопія” (у-топос: місце, якого немає).
Ренесанс – епоха величезних наукових відкриттів: Христофор Колумб, Васко да Гама, Ф. Магеллан, М. Коперник, Й. Кеплер, Й. Гутенберг – це перелік імен, за кожним з яких стоять великі відкриття.
41. Ренесансне та середньовічне у картині світу кантівської „Божественної комедії".
Середньовічне |
Ренесансне |
|
Жанр – видіння (1-ший апокаліпис). Автор видіння – не учасник, а спостерігач, який не приймає участь у подіях АЛЕ Данте – активний учасник процесу, він все відчуває, приймає участь у розмовах, ризикує померти у шостому колі пекла( спроба перетв у камінь – врятував Вергілій) |
Активно вводить античних персонажів, що виступають як обслуговуючий персонал пекла (реальні персонажі – клеопатра, вергілій і персонажі з міфів – Еней, ахілес, одісей) +персонажі середньовіччя. Для мешканців потойбічного світу використовуються найяскравіші образи як сучасноїЄвропи так і середньовіччя (історія Паоло і Франчески) |
|
Існує символіка |
||
Я – головний персонаж, вергілій (образ розуму, антична кул-ра), Беатріче, емрачний ліс – проблеми, криза (як 1 людини так і суспільства + культури) . їх переслідує 3 тварини (пороки) – алчность (волчица), годість, пихатість (лев), сластолюбие, похотливість, підлість (пантера, рись). Це сереньовічні пороки. Я – Данте, сусупільство і культура |
В той же час рись – батьківщина Флоренція, вовчиця – папська курія (товариство папи римського), лев (Франція) – король, імператор, священна римська імперія. Тобто політичні образи.
Комедія Данте, як вважають деякі, це політичний твір. Данте – імігрант, вигнаний з Флоренції, загнав в пекло всіх свої пол опонентів. Всіх хто був на боці з ним – в рай. Це політичний памфлет де длявсіх все підготовлено. 1 коло – більшість римляни і троянці (були за єдине – тому до них і симпатія) – коло, де люди отримали спокій (практично земне життя з певними обмеженнями) 2 коло – Єлена, Ахілес – противники трої. |
|
7 ступенів в Чистилищі від любвеобильности до насильництва |
+нульове коло равнодушие, 1 коло – нехрещені, шлязетні і порядні люди 9 коло – довіри (Люцифер зрадив довіру Бога Отця ) |
|
Середньовічні уявлелення – земля на 3-х слонах і черепасі. |
В раю – розподіл планет, але взята геліоцентрична сис-ма птоломея і арістотеля (яка проіснувала до 18 ст) – земля в центрі . За дАнтк земля має не плоску форму, бо коли люцифер впав з явилась воронка(італія) а з іншої сторони – гора (ізраїль) |
|
