- •Кримінальне право
- •2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.
- •1. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Крайня необхідність та перевищення її меж
- •7. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •8. Поняття, ознаки, система та мета покарання.
- •9. Принципи та загальні засади призначення покарання
- •Система та види покарань.
- •3. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
- •10. Призначення покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків
- •11 Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування (поняття, умови застосування та види).
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •14. Поняття та види кримінально-правової кваліфікації. Підстави та принципи кримінально-правової кваліфікації
- •Поняття, ознаки та види вбивств. Умисне вбивство за наявності обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 кк України). Умисні вбивства за наявності пом’якшуючих обставин (статті116-118 кк України
- •Умисне вбивство за наявності пом’якшуючих обставин.
- •Поняття, ознаки та види тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості. Загальна характеристика ознак тяжких,середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень
- •2. Захоплення заручників (ст. 147 кк).
- •Крадіжка (ст. 185 кк України). Переростання крадіжки у грабіж або розбій
- •Вимагання (ст. 189 кк України). Розмежування вимагання з насильницьким грабежем і розбоєм.
- •21. Шахрайство (ст. 190 кк України).
- •Контрабанда (ст. 201 кк України). Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 кк України).
- •Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 кк України).
- •24. Кримінальна відповідальність за створення та діяльність злочинних організацій в Україні.
- •25. Загальна характеристика злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України).
- •26. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку. Хуліганство (ст. 296 кк України).
- •27. Загальна характеристика злочинів проти моральності. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк України).
- •29. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк України). Розмежування з перевищенням влади або службових повноважень (ст. 365 кк України).
- •2. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
26. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку. Хуліганство (ст. 296 кк України).
1. Стаття складається з чотирьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є громадський порядок, тобто стан суспільних відносин, який гарантує спокійні умови суспільно корисної діяльності, відпочинку та побуту людей, зокрема зовнішні умови нормального функціонування приватних, громадських і державних об'єднань, дотримання суспільної моралі, а також принципів користування матеріальними благами. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину виступають здоров'я особи, авторитет органів державної влади та об'єднань громадян, власність, громадська безпека тощо.
2. Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 296) характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і супроводжуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Грубе порушення громадського порядку - це заподіяння йому істотної шкоди, що створює значні труднощі впорядкованому функціонуванню суспільних відносин (наприклад, порушення спокою людей у нічний час, особливо непристойні рухи тіла перед обуреною цим публікою, осквернення громадських та інших місць роботи, відпочинку або побуту людей тощо). Особлива зухвалість - це грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, яке тривалий час і вперто не припинялось, або було пов'язане зі знищенням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства громадського транспорту тощо. Винятковий цинізм - це хуліганські дії, що супроводжувалися демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які перебувають у безпорадному стані тощо. При цьому публічність і громадське місце не є обов'язковими ознаками хуліганства.
Погроза знищення майна, погроза вбивством, нанесення особі побоїв, умисних легких тілесних ушкоджень, будучи складовою частиною хуліганства, кваліфікуються тільки за ч. 1 ст. 296. Однак вчинення під час хуліганства більш тяжких злочинів кваліфікується за сукупністю з хуліганством.
Хуліганство слід відмежовувати від групового порушення громадського порядку (не супроводжується явною неповагою для суспільства, а лише порушує громадський порядок, нормальну діяльність установ, підприємств і організацій, роботу транспорту) та масових заворушень (передбачають наявність натовпу, який керується різними мотивами).
Злочин є закінченим з моменту вчинення дій, передбачених у диспозиції ст. 296 (формальний склад).
3. Суб'єкт злочину - фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і мотивом явної неповаги до суспільства.
5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 296) є вчинення його групою осіб.
6. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296); 3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296).
Опір виражається в активній протидії представникові влади чи представникові громадськості, які виконують свій службовий або громадський обов'язок щодо охорони громадського порядку, або громадянинові, який присікає хуліганські дії. Додаткова кваліфікація дій винного у вчиненні хуліганства з цією кваліфікуючою ознакою ще й за ч. 1 ст. 342 не потребується. В інших випадках дії винного мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів.
7. Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 296 - штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років; за ч. 2 ст. 296 -обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 4 років; за ч. З ст. 296 - позбавлення волі на строк від 2 до 5 років; за ч. 4 ст. 296 - позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.