Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod rekom UBR_ pract_ 2011.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
261 Кб
Скачать
☆

Аналіз розриву ліквідності банку

(тис. грн)

Показник

До 1 дня

1-7 дн.

8-30 дн.

1-3 міс.

4-6 міс.

Понад 6 міс.

Усього

Активи

10 556

32 226

9885

6238

3690

20 580

83 175

Пасиви

9471

27 539

7113

7509

4115

27 428

83 175

Розрив ліквідності (GL)

Сукупний розрив

Методичні рекомендації до розв’язання

Управління балансовим ризиком ліквідності спрямовано на здійснення контролю за ліквідною позицією банку. Моніторинг ліквідної позиції банку найчастіше проводять за допомогою порівняння вхідного та вихідного грошових потоків банку та визначення розриву ліквідності у кожному із періодів прогнозування. Потреба банку в ліквідних коштах визначається порівнянням вхідного та вихідного грошових потоків банку протягом певного періоду.

Вхідний грошовий потік (надходження коштів) банку формується внаслідок:

  • повернення раніше розміщених активів;

  • збільшення зобов’язань банку (залучення депозитів, відкриття рахунків);

  • збільшення власних коштів банку: одержання доходів, надходження коштів від засновників (акціонерів), продажу цінних паперів власної емісії.

  • Вихідний грошовий потік формується внаслідок:

  • виконання зобов’язань банку (використання клієнтами своїх коштів, повернення строкових депозитів, міжбанківських позик тощо);

  • розміщення грошових коштів в активні операції (надання кредитів, купівля цінних паперів, основних фондів тощо);

  • здійснення власних операцій банку: виплата дивідендів акціонерам, адміністративно-господарські та операційні витрати, повернення часток в статутному капіталі у зв’язку з виходом із складу засновників.

Показником, який характеризує стан ліквідної позиції банку, є розрив ліквідності, або нетто-ліквідна позиція банку (GL), — різниця між сумою надходжень (ICF) та сумою використаних коштів (UCF):

GL = ICF – UCF

Якщо наявні ліквідні кошти за обсягом перевищують їх використання, то існує додатний розрив ліквідності (GL>0). Це той надлишок ліквідності, який необхідно швидко інвестувати в дохідні активи до виникнення потреби в грошових коштах.

Коли потреба в ліквідних коштах за обсягом перевищує їхню наявність, то банк має від’ємний розрив (дефіцит) ліквідності (GL<0). Відтак перед менеджментом банку постає завдання пошуку найдешевших і найдоступніших джерел поповнення ліквідних коштів.

Аналіз розриву ліквідності за строками проводять за допомогою табличного методу, групуючи активи і пасиви банку за термінами (по горизонталі) та за структурою (по вертикалі). Це уможливлює порівнювання вхідних та вихідних грошових потоків у кожному із зафіксованих інтервалів та обчислення сукуп­ного розриву ліквідності. Форму аналітичної таблиці банк може обрати довільно з урахуванням особливостей структури свого балансу та необхідного рівня деталізації інформації щодо строків.

Деталізація інформації за строками має бути якнайдокладнішою в найближчі періоди (протягом найближчого тижня - щоденно, впродовж найближчого місяця). У віддалені строки прогнозування можна обмежитися менш детальними даними. У процесі групування активів і пасивів за структурою банк може обрати той рівень деталізації, який найточніше відображає специфіку його діяльності. Структурна деталізація може бути доведена до рівня аналітичного обліку кожної конкрет­ної вимоги чи зобов’язання банку.

Визначення ступеня ліквідності та віднесення кожної зі статей активу до певної групи дозволяє банку оцінити наявні ліквідні кошти та виявити резерви ліквідних активів, які за потреби можуть бути трансформовані в гроші. Точне визначення наявних резервів ліквідності дає змогу банкові оперативно реагувати на зниження рівня ліквідності банку та підвищити ліквідність до мінімального рівня.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]