- •Тема 1: "предмет, завдання і зміст дисципліни"
- •1. Предмет та об’єкти обліку і аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
- •2. Основні завдання курсу та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •3. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та порядок їх реєстрації.
- •4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Органи державного регулювання:
- •Верховна Рада:
- •Міністерство економіки:
- •Тема 2: "зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку"
- •1. Значення, зміст та структура зовнішньоекономічного контракту.
- •2. Особливості укладання та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності.
- •3. Відображення в обліку зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами
- •Тема 3 : "облік операцій з експорту"
- •1. Види експортних операцій.
- •2. Експортні ліцензії.
- •3. Формування вартості експортних товарів.
- •4. Документальне забезпечення митного оформлення
- •5. Основні завдання обліку експортних операцій.
- •Тема 4: "облік операцій з імпорту"
- •1. Поняття імпортних операцій
- •2. Передумови здійснення імпортних операцій.
- •3. Обмеження на здійснення імпорту.
- •4. Завдання обліку імпортних операцій
- •5. Оподаткування імпортних операцій.
- •Тема 5: "облік бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною"
- •1. Поняття бартерної операції і завдання обліку зовнішньоекономічних бартерних операцій
- •2. Особливі умови і державна реєстрація зовнішньоекономічного бартерного контракту
- •3. Терміни проведення зовнішньоекономічних бартерних операцій і продовження термінів дії бартерного договору
- •4. Регламентація і специфіка бухгалтерського обліку бартерних операцій
- •5. Відповідальність за порушення термінів виконання бартерних операцій.
- •6. Основні поняття операцій з давальницькою сировиною
- •7. Контроль за проведенням операцій з давальницькою сировиною
- •8. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною
- •9. Документальне оформлення і бухгалтерський облік операцій з давальницькою сировиною
- •Тема 6: "облік інвестиційнихоперацій"
- •1. Особливості бухгалтерського обліку лізингових операцій
- •2. Особливості бухгалтерського обліку реекспортних та реімпортних операцій
- •3. Особливості бухгалтерського обліку комісійних та консигнаційних операцій
- •4. Облік розрахунків з підзвітними особами, пов'язаними з відрядженнями за кордон
- •Тема 7 : "облік валютно-фінансових операцій"
- •1. Облік операцій по покупці і продажу іноземної валюти
- •2. Банківський переказ, документарний акредитив, документарне інкасо
- •3. Гарантійні операції
- •4. Курсові різниці і віддзеркалення їх в обліку і звітності
- •5. Страхування фінансових рисок, факторинг
- •6. Терміни розрахунків у зед
- •Штрафні санкції за порушенні валютного законодавства.
- •Тема 8: "облік операцій на підприємствах з іноземними інвестиціями "
- •1. Облік, формування та зміст операцій, пов'язаних із створенням та змінами у структурі Статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями
- •2. Порядок формування та обліку фінансових результатів підприємства з іноземними інвестиціями.
- •3. Дивідендна політика підприємства з іноземними інвестиціями
- •4. Особливості складання та оприлюднення фінансової звітності підприємства з іноземними інвестиціями
- •Звіт про фінансові результати
- •Зміна про рух грошових коштів
- •Звіт про власний капітал
- •Примітки до річної фінансової звітною
- •9. Список рекомендованої літератури
4. Регламентація і специфіка бухгалтерського обліку бартерних операцій
По зовнішньоекономічних бартерних операціях між резидентами України і іноземними нерезидентами застосовуються відповідні статті декількох положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — ПБУ), а саме:
ПБУ № 9 “Запасів”, затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246 (далі — ПБУ-9). Застосовується в частині визначення балансової (справедливою) вартості імпортної частини бартерного контракту;
ПБУ № 15 “Дохід”, затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290 (далі — ПБУ-15). Застосовується в частині визначення доходу від здійснення експортної частини бартерного контракту (реалізація товарів, робіт, послуг);
ПБУ № 19 “Об'єднання підприємств”, затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.99 р. № 163 (далі — ПБУ-19). Застосовується в частині визначення справедливої вартості активів, тобто вартості експортної і імпортної частини бартерного контракту, що підлягають обміну між зацікавленими сторонами (контрагентами);
ПБУ № 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджений наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193 (далі - ПБУ-21). Застосовується в частині проведення коректувань у разі зміни валютного курсу, якщо першою подією при виконанні бартерного контракту була експортна його частина, а потім — імпортна.
ПБУ №18 “Будівельні контракти”, затверджене наказом Мінфіну України від 28.04.2001 р. № 205, необхідно застосовувати, для зовнішньоекономічного бартерного контракту на капітальне будівництво за кордоном.
5. Відповідальність за порушення термінів виконання бартерних операцій.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону № 351, порушення термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, спричиняє за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неотриманих товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, терміни припиняються, і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягається. А настання і закінчення дії обставин непереборної сили повинні підтверджуватися довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються у встановленому законом порядку (п.2 ст.3 Закону № 351).
У разі ухвалення судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, зокрема в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, що виникла унаслідок недотримання термінів і інших умов, визначених бартерним договором, терміни (60, або 90, або 150 днів), передбачені Законом, припиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Якщо суд, арбітражний суд ухвалив рішення про відмову в позові повністю або частково або про припинення (закритті) виробництва у справі або залишенні позову без розгляду, то ці терміни поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці терміни були припинені. При частковій відмові в позові пеня нараховується тільки у відмовленій частині.
Якщо ж він вирішить задовольнити позов, пеня за порушення термінів не сплачується з дати ухвалення позову до розгляду.
При зовнішньоекономічному бартері може відбуватися обмін товарів на товари, послуг на послуги, робіт на роботи або ж товарів на роботи або послуги, і навпаки. Обмін товарів на товари оформляється вантажними митними деклараціями (ГТД), інформація з яких передається в ГНА в цілях контролю за дотриманням термінів здійснення бартерних операцій, а виконання робіт і надання послуг — актами про виконання і не контролюється ГНА.
Законом № 351 передбачено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, експорт, що здійснили, або імпорт робіт, послуг з бартерного договору, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за цим договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються роботи або послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг).
Порушення термінів надання або ненадання взагалі такої інформації спричиняє за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. Проте загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).