Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекци 2013 Облік ЗЕД.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3. Гарантійні операції

У багатьох випадках в міжнародній торгівлі використовується гарантія. У її наданні (отриманні) беруть участь три юридичні особи: головний боржник, його кредитор, гарант. Гарант бере на себе зобов'язання по виплаті засобів перед кредитором.

Встановлене питання викладене в "Уніфікованих правилах для гарантій на вимогу" №458 (редакція Міжнародної торгової палати 1992г.).

Гарантії бувають: на вимогу; умовні.

При гарантії на вимогу гарант повинен здійснити платіж на першу вимогу бенефіціара.

При умовній гарантії платіж здійснюється за заздалегідь певними конкретними умовами.

4. Курсові різниці і віддзеркалення їх в обліку і звітності

Перерахунок ин. валют в національну здійснюється на дату виконання відповідної фінансово-господарської операції по курсу Національного банку України.

Перерахунок готівки, засобів в установах банків і в дорозі, грошових і платіжних документів, цінних паперів, засобів в розрахунках (включаючи зобов'язання і позики) з юридичними і фізичними особами, а також залишок цільового фінансування з бюджету в іноземній валюті здійснюється на дату виконання операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

Зміна валютного курсу може визначатися і неекономічними причинами – станом політичної ситуації, недовірою до уряду і існуючих державних структур, загостренням соціальних суперечностей, військовими діями, неврожаєм сільськогосподарських культур і так далі

Необхідність вести облік операцій в іноземній валюті виникає в господарській діяльності підприємства досить часто. Такими операціями є господарські операції, вартість яких визначена в іноземній валюті або які вимагають розрахунків в іноземній валюті.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті з 01.01.2001 р. регламентуються ПБУ-21, де визначений зміст окремих термінів, деякі з них зустрічаються вперше.

Так, відповідно до ПБУ-21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, валютний курс — це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці іншої країни.

У ПБУ-21 введено ділення статей балансу на монетарних і немонетарних, монетарним статтям відносяться статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеною) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні статті включають статті, відмінні від монетарних.

Відповідно до ПБУ-21 курсові різниці виникають тільки по монетарних статтях в іноземній валюті і відбиваються в обліку: на дату здійснення розрахунків; на дату балансу.

Згідно ПБУ-21 валютним курсом у фінансовому обліку є тільки курс НБУ.

У фінансовому обліку різниці між валютним курсом і курсом покупки іноземної валюти є витратами або доходами звітного періоду. Позитивна курсова різниця відбивається на субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці", а негативна курсова різниця - на субрахунку 945 "Втрат від операційної курсової різниці"

На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відбиваються з використанням валютного курсу на цю дату, а немонетарні статті, які враховуються за історичною собівартістю і зарахування яких в баланс пов'язане з операцією в іноземній валюті, показуються по валютному курсу на дату здійснення операції.

Курсові різниці визначають на кінець звітного періоду як різниці між оцінкою монетарних статей по курсу іноземної валюти на дату здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань і ін.) і на дату складання фінансового звіту.

У складі інших операційних доходів (витрат) відбиваються курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті і інших монетарних статей по операційній діяльності.

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей по інвестиційній і фінансовій діяльності відбиваються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які виникають по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України. Такі курсові різниці показують у складі іншого додаткового капіталу.

У фінансовій звітності дохід від курсових різниць (субрахунок 714) включається в статтю “Інші операційні доходи”, а втрати від операційних курсових різниць (субрахунок 945) — в статтю “Інші операційні витрати” Звіту про фінансові результати (форма № 2). Дохід від неопераційних курсових різниць (субрахунок 744) відбивається в статті “Інші доходи”, а втрати від таких різниць (субрахунок 974) — в статті “Інші витрати” цієї ж форми.