4. Документальне забезпечення митного оформлення

Відповідно до митною режиму "Експорт" суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в залежності від предмету експорту, повинен подати до митниці наступні документи:

• вантажну митну декларацію;

• провізна відомість або Carnet tir. (складається на майно, що вивозиться на товари та майно вартістю до 100 дол. США, несупровідний багаж та інші товари, на які не складається вантажна митна декларація);

• товаросупровідні документи транспортні накладні (СМR, залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна і накладна, пакувальні листи);

• комерційні документи (рахунки-фактури, інвойси);

• довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних цінностей;

• ліцензію Міністерства економіки України на товари, що підлягають ліцензуванню;

• дозвіл Урядової комісії з експортного контролю;

• фітосанітарний сертифікат;

• ветеринарний сертифікат;

• дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товарів;

• гарантійне зобов'язання, прийняте на облік податковою адміністрацією (при митному оформленні давальницької сировини);

• свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митними печатками та пломбами (для українських перевізників);

• інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків;

• експертний висновок територіального органу Держстандарту України (оригінал);

• дозвіл Міністерства культури (при вивезенні культурних цінностей);

• облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

• експертний висновок Державного гомологічного центру при Міністерстві фінансів України (на вивезення дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння);

• сертифікат якості Державної хлібної інспекції Мінагропрому України (при відвантаженні зерна та продуктів його переробки);

• довідку, видану управлінням сільського господарства та продовольства обласної держадміністрації за встановленою формою (при вивезенні живої худоби, шкіряної сировини);

• разову (індивідуальну) ліцензію на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;

• індивідуальну ліцензію на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України (видається Міністерством економіки України у разі майнових інвестицій за кордон);

• погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить, експорт яких підлягає ліцензуванню;

• платіжні документи на перерахування сум митних, платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ.

5. Основні завдання обліку експортних операцій.

Організація бухгалтерського обліку експортних операцій визначається рядом факторів, передусім, участю або неучастю в експорті посередницьких організацій, порядком передачі права власності на товари, що експортуються, іноземному покупцю та формою розрахунків з ним.

Основними завданнями обліку експортних операцій є:

• формування достовірної інформації про реалізацію експортованих товарів;

• своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експорту;

• формування достовірної інформації про стан розрахунків з іноземними покупцями та посередниками;

• формування достовірної інформації про курсові різниці.

Процес реформування економіки України істотно вплинув і на необхідність створення нової методології бухгалтерського обліку, зокрема, на облік експортних операцій Щодо цього важливе значення мають принципи, закладенні в Закот Україні "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

• принцип превалювання сутності над формою, що визначає визнання доходів і відображення їх в обліку за методом нарахування, тобто з моменту виникнення права на них;

• принцип нарахування та відповідності доходів та витрат, відповідно до якого доходи та витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей, а для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для одержання цих доходів.

Виходячи із зазначених принципів, формується концепція процесу реалізації і концепція визначення фінансових результатів за експортними операціями.

Концепція процесу реалізації визначає період, в якому має бути визнаний дохід, а також порядок визначення суми доходу від реалізації.

Концепція фінансових результатів полягає у порівнянні доходів та витрат за тими самими операціями.

Операції повинні відображатись в обліку відповідно до Їх сутності, а не виходячи з юридичної форми. З огляду на це потрібно визначити критерій та основні принципи визнання доходів. Поняття доходу визначено в П(С)БО 15 "Дохід"

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, яке приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

В процесі визнання доходу від реалізації товарів на експорт існують певні особливості.

Реалізація товарів на експорт прямо залежить від базисних умов поставки товарів, які так чи інакше враховують транспортний чинник не лише у зовнішньоторговельній ціні, а й у відображенні моменту визнання доходу від реалізації товарів на експорт

В залежності від базисних умов поставок "Інкотермс" розподіляється ступінь відповідальності кожної із сторін угоди.

Характеризуючи обов'язки продавця залежно від базисних умов поставки, їх можна класифікувати в такий спосіб:

• група Е - відпуск товару;

• група F - передача основному перевізнику, основні витрати за перевезення не оплачені;

• група С - передача основному перевізнику, основні витрати за перевезення оплачені;

• група D - поставка товару.

Умови групи Е і групи F відрізняються за обов'язками продавця з доставки товару. Умови групи С і D у цьому відношенні однакові, продавець доставляє товар у місце призначення і несе всі витрати щодо транспортування вантажу. Відмінність цих, груп між собою - у відповідальності за ризик втрати чи ушкодження вантажу. У групі С цю відповідальність несе покупець, у групі D - продавець.

Базисні умови експортних поставок за умовами групи Е передбачають визнання доходу в момент відпуску товарів за умов, що покупець має добру репутацію і експортер впевнений в одержанні платежу. Пов'язуючи цей аспект з формами розрахунків, що використовуються в зовнішньоекономічних операціях, таку впевненість може дати, наприклад, акредитивна форма розрахунків або авансовий платіж.

Базисні умови поставок груп D, С і F передбачають визнання доходу за різними моментами, що залежать від аналізу економічної суті операцій з реалізації товарів або послуг на експорт.

Визнання доходів повинно здійснюватись відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, який визначає порядок реєстрації в бухгалтерському обліку доходів від продажу товарів. Вони можуть визнаватися на момент поставки товару або послуги покупцю, до або після такої поставки. Визначення цього моменту залежить від того, коли ця господарська операція буде відповідати критеріям визнання, визначеності. релевантності та надійності. Дохід відображається, коли він визнаний або може бути визнаний (тобто існує можливість його визнання).

Визнання доходу за товари, послуги або інші види активів, продані за готівку чи в обмін на негрошові ресурси, підтверджується моментом переходу права власності на них від продавця до покупця.

Дохід відображається тоді, коли він зароблений, тобто коли компанія виконала той обсяг роботи, здійснення якого дає їй право на одержання доходу відповідно до умов контракту, і коли компанія впевнена, що виконаний обсяг роботи буде оплачений замовником

Найпоширенішою ситуацією, що відповідає наведеним критеріям визнання доходу, є така ситуація, коли підприємство одержує дохід у вигляді оплати за відвантажені нею товари, надані послуги в момент їх відвантаження (надання). У бухгалтерському обліку такий дохід відображається за датою продажу товарів або надання послуг. Подібний метод відображення доходу називається відображенням на дату відвантаження.

Існує ряд ситуацій, коли дотримання названих вище критеріїв визнання доходу стає можливим лише після моменту відвантаження товару.

П(С)БО 15 "Дохід" визначає не тільки критерії визнання доходу від реалізації в залежності від того, що було реалізовано - продукція, роботи чи послуги або дохід було одержано внаслідок використання активів підприємства іншими особами, а також виходячи з конкретних умов кожної господарської операції, яка може призвести до виникнення доходу. Тому дата відображення доходу від реалізації може не співпадати з датою відвантаження продукції, товарів, підписання документів про виконання робіт, послуг. Експортна операція вважається завершеною, коли сторони зовнішньоекономічного контракту (договору) у повному обсязі виконали умови контракту. Термін виконання експортної операції за чинним законодавством становить 90 календарних днів, а за окремими товарами -180 календарних днів.

Стосовно принципів превалювання сутності над формою, а також нарахування та відповідності доходів і витрат в обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів від відвантаження товарів на експорт - не обов'язкова умова для відображення доходу від реалізації товарів на експорт. Основними особливостями визнання доходу від реалізації товарів на експорт є те, що експортер передав ризики володіння товаром, впевнений в економічній вигоді угоди, може достовірно визначити суму доходу, а також може реально оцінити фактичні витрати.

Концепція реалізації товарів має два аспекти: аспект визнання доходу та аспект визнання витрат Правильне визначення чистого фінансового результату від реалізації протягом звітного періоду потребує, щоб ці два аспекти були визнані в одному звітному періоді.

Визначення фінансового результату від реалізації товарів на експорт відбувається шляхом зіставлення доходів звітного періоду від реалізації товарів на експорт з витратами, здійсненими для отримання цих доходів Аспект доходу відображає збільшення, а аспект витрат - зменшення матеріального активу. Таким чином, доки не буде відображений дохід від реалізації, в обліку не може відбуватися списання товарів, відвантажених на експорт, а також затрат, пов'язаних із проведенням експортної операції (транспортні, митні, страхові тощо)

На операції з експорту товарів істотний вплив справляють умови зовнішньоекономічного контракту, в якому зазначаються умови платежів засоби, порядок і терміни фінансових розрахунків та гарантій виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань, а також умови здачі-приймання товарів (робіт, послуг) із зазначенням терміну та місця фактичної передачі товарів, із визначенням переліку товарно-супровідних документів, що містять усі необхідні відомості про товар і умови контракту.