22. Планування міст сша XVII - XVIII ст.

Міста США, порівнюючи зі Старим Світом (Європа), молоді. Характерні їхні риси: прямокутне планування, розбиття на “блоки”, розмежування вулиць на житлові й торгові, наявність ділового центру — «даунтауна» або головної вулиці — «мейнстріт», торгових і розважальних центрів. У великих містах даунтауни — це величезні території, спеціалізовані за своїми функціями — адміністративною, діловою, торговою, розважальною. Забудова даунтаунів висотна. Чим більше місто, тим більше висотних будинків і тим вони вищі. Хмарочоси вже існують у багатьох країнах і на всіх континентах, але вперше вони з'явилися в США і довгий час були їх специфічною ознакою.

23. Розкрийте проблеми росту міст Європи хіх ст.

Забруднення навколишнього середовища .

Демографічний вибух

Санітарії, водні та транспортні проблеми

Житло

Збільшення злочинності

Передумовами росту міст є: ріст індустрії, поглиблення територіального поділу праці, розвиток культурних і політичних функцій міст. Для урбанізації характерний приплив у міста сільського населення і зростаюче маятниковий рух людей із сільського оточення і найближчих дрібних міст у великі. Якщо населення планети в цілому подвоюється за 35 років, то міське населення - за 11 років. Причому найбільші центри ростуть удвічі швидше невеликих міст. На початку XIX століття в містах світу проживало лише 29,3 млн. чоловік (3% населення Землі); до 1900 р. - 224,4 млн. (13,6%); до 1950 р. - 729 млн, (28,8%); а до 1980 - 1821 млн. (41,1%). Можна сказати, що тепер більшість громадян світу народжуються городянами. Частка міського населення в Європі складає 69%.

24. Реконструкція історичних міст в хіх ст. Та її наслідки

Розвиток промисловості в другій половині XIX ст. викликало приплив населення в міста. Старі міста Європи росли і перебудовувалися. З'явилася нова форма житлового будинку - прибутковий будинок, де квартири здавалися внайми мешканцям різного достатку. Через дорожнечу землі забудова ставала щільніше, будинки піднімалися увись - так формувався сучасний тип західного багатоповерхового міста. У середині століття різко змінився вигляд багатьох європейських столиць. У перебудованому Берліні ділянки землі між міськими проспектами заповнили квартали однотипних будинків з тісними двориками-колодязями. У різних містах Англії відбувалася перебудова низки центральних кварталів і магістралей. Так, наприклад, значним містобудівним заходом, що мав на меті не тільки поліпшити планувальну структуру центру міста, але і створити систему парадних архітектурних ансамблів, було прокладення магістралі Ріджент-стріт в Лондоні. Більш вдалою виявилася реконструкція Відня. Було вирішено перетворити весь середньовічний центр Відня в своєрідний і непроникний для наскрізного руху архітектурно-художній заповідник і перенести транзитні перевезення лише на кільце. На місці знесеного пояса міських укріплень проклали широку озеленену магістраль Рінгштрассе, яку швидко забудували значними громадськими та житловими будинками. Після здійснення Рінгштрассе, що має 5,5 км в довжину, всі радіальні маршрути Відня вільно досягають центрального кільця, тоді як це останнє працює як машина, що перемикає пасажирські потоки в будь-якому напрямку - до вокзалів, великим промисловим і житловим районам, а також до місць масового відпочинку населення, які знаходяться у р. Дунай і на схилах гористого Віденського лісу.

Зразковою була визнана перебудова Парижа. містобудівна ідея полягала, по-перше, в прокладці діаметрів в напрямках північ-південь, захід-схід і, по-друге, в організації кільцевих магістралей, що дозволяли розвантажити міський центр. Система радіальних вулиць і подвійне кільце бульварів поклали край середньовічної замкнутості кварталів і зв'язали місто в єдине ціле. Крім цього передбачалося пристрій площ як вузлів перетину декількох вулиць, а також створення великих зелених масивів. Ширина вулиць у цілому зросла з 12 до 24 м. За планом Оссмана намічалася не тільки прокладка вулиць, але і забудова цих вулиць як архітектурних ансамблів. Передбачалися єдина поверховість (6 поверхів), регламентація висоти поверхів, типові профілі мансард, аркади першого поверху. Тому різні вулиці Парижа придбали впорядковані риси - єдиний силует, однотипні фасади, організовані горизонтальні зв'язки будівель по поверхах. Виникли упорядкована система міських парків(Монсо, Монсурі та ін.),а такод до складу Парижа увійшли два великі пейзажні парки - Венсенський і Булонський лісу. Кладовища перемістилися до околиць, промислові підприємства - у передмістя. Але згодом розширення Парижа відбувалося безладно з огляду на те, що план Оссмана не знайшов продовжувачів. Не існувало розвинутої організаційної системи для того, щоб керувати розвитком міст в кінці XIX ст. і радикально змінювати планувальну систему мегаполісу.