Трематоди – паразити людини
Вид трематоди |
Остаточний хазяїн |
Захворю- вання |
Уражені органи |
Проміжний хазяїн |
Додатковий хазяїн |
Шляхи інвазії |
Fasciola hepatica
|
|
|
|
|
|
|
Dicrocoelium dendriticum
|
|
|
|
|
|
|
Opisthorchis felineus
|
|
|
|
|
|
|
Підтема 3: стьожкові черви як найспеціалізованіші ектопаразити
Тип ПЛОСКІ ЧЕРВИ – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Клас Стьожкові черви – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Ряд Стьожаки – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
1. Стьожак широкий – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Ряд Ціп’яки – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
2.Бичачий, або неозброєний ціп’як – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
3 Свинячий, або озброєний ціп’як – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
4. Ціп’як карликовий – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Мета: ознайомитися з проявами глибокого паразитизму в організації цестод та різними стадіями розвитку стьожкових червів, їх патогенною дією.
Виконання
1. Розглянути фіксованих ціп’яків і ознайомитися з особливостями зовнішньої будови цестод. Відшукати голівку (сколекс), шийку та стробілу, що почленована на проглотиди.
2. На постійних мікропрепаратах та на муляжах розглянути сколекси стьожака широкого, бичачого та свинячого ціп’яків і знайти органи фіксації. Замалювати сколекси і позначити ботрії, мускульні присоски і гачки.
а б в г
Сколекси:
а) стьожака широкого (вигляд збоку); б) у поперечному перерізі; в) бичачого ціп’яка;
г) свинячого ціп’яка:
1 – присисні щілини (ботрії); 2 – присоски; 3 – гачки; 4 – шийка.
3. Під
штативною лупою розглянути постійні
мікропрепарати гермафродитних проглотид
стьожака широкого і ціп’яка бичачого.
Відшукати на препаратах органи статевої
системи, видільні канали та нарвові
стовбури. На малюнках зробити необхідні
позначення.
Гермафродитні членики:
а) ціп’яка бичачого; б) стьожака широкого
1 – яєчник; 2 – яйцепровід; 3 – оотип; 4 – тільця Меліса; 5 – матка; 6 – піхва; 7 – сім’ясприймач;
8 – статева клоака; 9 – жовтівники; 10 – протока жовтівників; 11 – сім’яники;12 – сім’явиносні канальця; 13 – копулятивний орган (цирус); 14 – видільний канал; 15 – нервовий стовбур.
5. Розглянути під штативною лупою та під малим збільшенням мікроскопа дозріли членики стьожака широкого, ціп’яків бичачого та свинячого. Знайти відмінності між ними, порахувати у ціп’яків кількість бічних гілок матки, заповненої яйцями. Замалювати дозрілі проглотиди, зробити позначення.
а) б) в)
Дозрілі членики:
а) стьожака широкого; б) бичачого ціп’яка; в) свинячого ціп’яка
1 – петлі матки; 2 – головний стовбур матки; 3 – бічні гілки матки.
6. Під штативною лупою та під бінокулярним мікроскопом розглянути вивернуту фіксовану фіну (цистицерк) ціп’яка свинячого та її тотальний мікропрепарат і знайти сколекс, шийку, міхур. Замалювати фіну, зробити позначення.
Фіна свинячого ціп’яка
1 – сколекс; 2 – присоски; 3 – гачки;
4 – шийка; 5 – міхур.
7. Вказати на адаптивні ознаки цестод, спричинені ендопаразитизмом –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
8. Заповнити таблицю 4.
Таблиця 4.