Глосарій

Агресія - специфічна форма дій, поведінки людини, що завдає чи має намір завдати шкоди іншій людині, групі осіб або тварині. Така поведінка характеризується демонстрацією переваги сили по відношенню до тієї особи (осіб), яким суб'єкт прагне завдати шкоди. За своєю спрямованістю агресія може бути прямою, тобто скерованою проти об'єкта, що викликав фрустрацію, потреб суб'єкта, або зміщеною на інші об'єкти - нейтральні по відношенню до задоволення потреб суб'єкта. В останньому випадку людина, яка не може спрямувати свої агресивні дії проти фрустратора, шукає так званого "цапа відбувайла". У залежності від засобів агресивних дій виділяють фізичну А. та вербальну А.

Активне соціально-психологічне навчання – цілісна психолого-педагогічна система, спрямована на глибинне особистісне пізнання інших та самого себе, на формування психологічної культури вчителя, встановлення педагогічно доцільних стосунків з учнями, батьками, учительським колективом. Мета А.с.-п.н. полягає в тому, щоб подолати розрив між теоретичними знаннями педагога та вмінням використовувати їх в умовах конкретної педагогічної ситуації. Методи А.С.-П.Н. дозволяють вчителеві отримати важливу інформацію про психологічну доцільність його поведінки у спілкуванні з людьми. А.с.-п.н. сприяє формуванню таких професійно значущих для вчителя якостей, як відкритість, доброзичливість, співпереживання, щирість, здатність до прийняття та розуміння іншого. Важливим методом А.с.-п.н. є групова дискусія, як формально нерегламентоване вербальне спілкування між членами групи. Під час групової дискусії учасники повинні уникати порад один одному, нав'язування рішень, настановлень, теми розмови.

Група - обмежена кількість людей, що перебувають між собою в безпосередніх взаєминах. Обсяг, склад і структура Г. Визначається метою й завданнями виконуваної діяльності. Саме змістом спільної діяльності зумовлюються всі процеси так званої групової динаміки: міжособистісні взаємини, сприймання членами групи один одного, створення групових норм, форм співробітництва тощо.

Групова динаміка - сукупність групових процесів і взаємодій учнів між собою та з учителем, які впливають на особливості їх навчання, рівень досягнень, ставлення один до одного, уявлення про себе та інших. Головними моментами Г.д. є спілкування, очікування й дружні стосунки між учасниками навчальної взаємодії.

Групова інтеграція - процес об'єднання певної кількості осіб у групу. Ступінь об'єднання групи описується також терміном групова сумісність. Міра інтеграції окремого члена у групу залежить від її привабливості для нього, і задоволеності самим фактом належності до даної групи.

Групова сумісність - соціально-психологічне поняття, що відбиває ступінь ефективності, узгодженості і безконфліктності спільної діяльності членів групи, рівень їх адаптації один до одного. Г.с. залежить також і від можливості для членів групи встановлювати альтернативні стосунки за межами власної групи. З феноменом Г.с. прямо пов'язаний конформізм або пряма залежність поведінки людини від групової норми (приписів, цінностей тощо). За своїм рівнем Г.с. поділяється на психофізіологічну (сумісність характерів, темпераментів); сенсомоторову (сумісність виконання певних дій); комунікативну (інтенсивність і обсяг комунікативних зв'язків у групі); міжособистісну (узгодженість особистісних властивостей членів групи, що виявляється у взаємоповазі, взаємній симпатії й упевненості у досягненні спільної мети).

Групове навчання - здійснюється, як правило, з невеликими групами учнів. Воно спрямоване зазвичай на надійне засвоєння знань і способів дій, розвиток в учнів творчих компонентів мислення, посилення пізнавальних мотивів, формування готовності до ділового співробітництва з ровесниками. Г.н. сприяє: 1) підвищенню активності членів групи, інтенсифікації дій планування, контролю й оцінки; 2) поглибленню розуміння предмету завдяки інформаційному обмінові між партнерами; 3) кращому усвідомленню використовуваних способів дій (або розумових дій) через вимушену екстеріоризацію змісту мислення, орієнтацію свого мовлення на партнера, намагання збагатити аргументацію і підвищити доказовість своїх суджень; 4) розвитку мотивів як змагання, так співробітництва, а також ініціативної поведінки.

Ділова гра - групова форма навчання, різновид рольової гри. Д. г. імітує реальні ситуації, які можуть виникати в практичній діяльності людей. Використовувані ролі, відповідно, відбивають функції тих реальних професіоналів, які беруть участь у вирішенні реальних проблем ("директор заводу", "голова фірми", "керівник лабораторії" тощо). Вид професійної діяльності, у процесі виконання якої виникає та чи інша проблема, визначає тип Д. г. (управлінські, економічні, педагогічні, екологічні та ін.).

Згуртованість — тотальне поле сил, що змушують учасників залишатися в групі; показник міцності, єдності й стійкості міжособистісних взаємодій і взаємин у групі, що характеризується взаємною емоційною привабливістю членів групи й задоволеністю групою.

Комунікативна компетентність - володіння певною системою умінь і навичок міжособистісного спілкування, адекватних ситуації спілкування і достатніх для досягнення поставленої суб'єктом комунікативної мети. К.к. охоплює як суто розмовні навички, так і навички соціально-психологічні, які забезпечують ефективну взаємодію з людьми і полегшують розв'язання міжособистісних проблем. К.к. передбачає, найперше, уміння слухати іншого, максимальну налаштованість на зміст його мовлення, чутливість до усіх нюансів його поведінки (інтонація, міміка, жестикуляція, погляд). Ця налаштованість на сприймання виявляється і візуально, фізично у поведінці самого слухача, його точних і адекватних реакціях, конгруентному виразі обличчя.

Лідерство - взаємини, які передбачають домінування та підкорення у системі міжособистісних стосунків у групі. У процесі досліджень Л. виділено його різні стилі. Розроблено ряд концепцій Л.

Норми групи — це сукупність прийнятих правил поведінки, що регулюють деякі аспекти дій учасників групи.

Роль — це сукупність функцій і видів поведінки, які учасник вважає придатними для себе в певному соціальному контексті, і приймає за основну модель поведінки в даній групі.

Рольова гра - групова форма навчання, у процесі якої використовується рольова структура ведення заняття, тобто набір ролей, які регламентують діяльність і поведінку.

Сором'язливість - психічний стан або характеристика особи, що виявляється у зніяковінні, збентеженості, скутості, безпідставній мовчазності або утрудненому мовленні. С. спостерігається переважно у соціальних ситуаціях через невпевненість індивіда щодо того враження, яке він справляє на інших людей.

Соціально-психологічний тренінг - метод активного навчання і групового психологічного впливу з метою розвитку компетентності у сфері спілкування. Цінність С.-п.т. полягає у розумінні учасниками власних психологічних особливостей, що виявляються у спілкуванні, і виникненні у них мотивації до саморозвитку. Базовими методами С.-п.т. є групова дискусія, рольові ігри, невербальні методики тощо. Тренінг проводять у групах із 8-15 осіб під керівництвом спеціально підготованого психолога. Звичайно цикл занять розрахований на 30-50 годин, але тривалість може варіюватися залежно від характеру розв'язуваних завдань. У той же час досвід показав, що нетривалі заняття (менші 20-24 годин) не дозволяють повною мірою реалізувати оптимальну програму С.-п.т. і знижують його ефективність. Заняття можуть проводитися з інтервалом у 1-3 дні (із середньою тривалістю кожного заняття 3 години), але ефективнішою формою організації роботи є "марафон" (кілька 8-10 годинних занять поспіль). Відомі такі види С.-п.т.: поведінковий тренінг, тренінг чутливості (сенситивності), рольовий тренінг, відеотренінг, перцептивний тренінг, тренінг ділового спілкування.

Я-концепція — динамічна система уявлень людини про саму себе, є результатом процесу самосвідомості, має три структурні елементи: когнітивний — Я-образ, афективний — самооцінка, поведінковий — прояв двох перших у поведінці.

«Я-образ» — це набір ідей, уявлень, установок і почуттів людини про себе, про свої взаємозв'язки з іншими людьми, про своє ставлення до різних аспектів життя.