Завдання для самостійної роботи

1. Опрацюйте науково-методичну літературу щодо організації групової роботи з метою визначення:

- особливостей роботи ведучого групи на основній (робочій) стадії (що має робити ведучий, на що необхідно звернути увагу);

- особливостей роботи ведучого групи на стадії завершення роботи (що має робити ведучий, на що необхідно звернути увагу).

2. Складіть базу даних («тренерський портфель») щодо прийомів завершення роботи групи.

Тема 6. Методи групової роботи

Основні поняття: метод, активне навчання, вербальні методи, візуальні методи, міні-лекція, рольова гра, метод кейсів (аналіз випадку), мозковий штурм, дискусія.

Зміст теми.

1. Вибір методів групової роботи.

2. Стисла характеристика методів: міні-лекція, рольова гра, метод кейсів (аналіз випадку), мозковий штурм, дискусія.

 Вказівки до самостійного опрацювання теми

Існує велика кількість методів групової роботи (вербальні, візуальні, демонстрація й практика) і обраний метод в значній мірі впливає на те, яким чином будуть вирішуватись завдання групової роботи та як довго ефекти тренінгу будуть зберігатися після її завершення.

Зверніть увагу на вимоги до вибору методів навчання у тренінгу. Вибір методів навчання залежить від: завдань програми, її тривалості, рівня підготовленості учасників, минулого досвіду, доступності фінансових ресурсів, необхідного обладнання, ступеня між особової взаємодії учасників, ступеня очікуваної активності учасників, розміру групи, доступних допоміжних засобів.

Охарактеризуйте основні методи групової роботи за такою схемою: призначення методу, технологія застосування, переваги й недоліки, рекомендації щодо практичного застосування методів групової роботи.

Література основна : 3, 5, 6; додаткова: 10.

Завдання для самостійної роботи

Скласти базу даних («тренерський портфель») щодо використання різних методів групової роботи: міні-лекція, рольова гра, метод кейсів, аналіз конкретних ситуацій, моделювання практичних ситуацій, мозковий штурм, дискусія тощо.

Тема 7. Ведення групи та навички, необхідні ведучому

Основні поняття: уміння, навичка, правила роботи, завдання, вправа, «коло», приєднання, активне слухання, думки, почуття, поведінка, співпереживання, обговорення фокусування, переключення, підтримка.

Зміст теми.

1. Правила роботи у групі.

2. Практичні завдання та вправи.

3. Постановка цілей.

4. Робота у підгрупах.

5. Висловлювання по колу.

6. Техніка приєднання.

7. Активне слухання та невербальні засоби управління дискусією.

8. Розрізнення думок, почуттів та поведінки.

9. Співпереживання.

10. Питання.

11. Обговорення.

12. Прийоми переривання.

13. Включення до роботи.

14. Управління увагою.

 Вказівки до самостійного опрацювання теми

Ознайомлюючись із прийомами ведення групи, необхідно обґрунтувати доцільність прийому, розглянути його характеристику, різновиди, звернути увагу на практичні рекомендації щодо застосування того чи іншого прийому ведення групи.

Правила роботи у групі. Правила необхідні перш за все для того, щоб із самого початку спільної роботи учасники групи зрозуміли, що саме від них очікується, та налаштувати їх на досягнення групових цілей. Правила бувають основні (базові) та додаткові (опосередковані).

Практичні завдання та вправи - це спеціальна структурована або частково структурована діяльність, спрямована на досягнення особистих і групових цілей. Це можуть бути: рухові вправи (обмін місцями, танці),художні заняття (створення портрета нової родини, колажу, що представляє життєві цілі чи що-небудь з пережитого дитиною, ліплення, малювання), рефлексивні вправи (продовження фраз або відповідь на визначене питання типу "що ти зараз почуваєш?"), вправи на знайомство (процедура представлення дітей один одному на першому занятті), відновлюючи процедури (діяльність, що переключає увагу групи і відновлює активність), музичні вправи (прослуховування музики, створення пісень, гра на музичних інструментах), виконання домашніх завдань (робота над своїм особистісним ростом поза груповими заняттями), вправи з вироблення групових рішень і інші види практичних завдань.

Визначити необхідність та цілі застосування цього прийому.

Постановка цілей – основна увага приділяється тому, як допомогти учасникам групи навчитися формулювати свої конкретні цілі та завдання, необхідні для їх досягнення.

Робота у підгрупах – розглянути випадки використання прийому, його необхідність (надає можливість учасникам виконувати завдання в умовах, що викликають у них менше почуття тривоги, ніж виступ перед усією групою), вимоги до організації роботи у підгрупах.

Висловлювання по колу - цей прийом дає широкі можливості для концентрації уваги, поглиблення і посилення того, що відбувалося на занятті. Суть його полягає в тому, що кожен учасник групи може відповісти на запитання чи висловитися за визначеною темою. Виділяють три типи висловлень по колу: фіксована відповідь, стисле висловлення і висловлення з коментарем. Цей прийом допомагає отримати достатню інформацію про стан кожного учасника групи та домогтися активної участі у роботі групи.

Техніка приєднання – один із основних прийомів ведення групи, який допомагає досягти групової єдності, допомагає учасникам зрозуміти, що й інші учасники також мають схожі проблеми. Приєднання дозволяє перейти від обговорення нейтральних питань до роботи з більш актуальними проблемами. Нарешті, навчившись «приєднуватися», учасники отримають корисні навички спілкування. Звернути увагу на послідовність кроків у використанні техніки приєднання.

Активне слухання - це вербальне чи невербальне вираження підтримки і розуміння тому, хто говорить. Цей прийом допомагає ведучому поліпшити взаємодію у групі. Звертається увага на вербальні та невербальні засоби управління дискусією.

Розрізнення думок, почуттів та поведінки – цей прийом навчає учасників розрізняти думки, почуття та поведінку. Оскільки, робота в групі передбачає обговорення почуттів, зміну поведінки або навчання учасників керувати своїми негативними думками та їх позитивне спрямування, тому учасники повинні розуміти відмінність кожного з цих компонентів.

Співпереживання - це здатність розпізнати, що відбувається з іншою людиною, і виразити їй своє розуміння. Навчання співпереживанню розширює можливості учасників групи для спілкування, надає можливість висловити власну думку з приводу проблеми, що обговорюється, навчає приймати інших учасників групи такими, якими вони є. Одним із кращих засобів навчити співпереживанню є використання “формули співпереживання”.

Питання. Групова робота вимагає уміння ставити питання. Необхідно розглянути типи питань (закриті, відкриті, непрямі, невербальні чи змішані) та випадки використання питань.

Обговорення – пояснити випадки застосування прийому (проводиться після виконання вправи, в кінці кожного заняття та по завершенню групової роботи в цілому). Необхідно розглянути особливості організації обговорення.

Прийоми переривання – пояснити причини застосування цього прийому (коментарі не відповідають цілям обговорення, необхідно звернути увагу учасників на щось інше, розпочинається суперечка між учасниками, група стомилася та інші). Розглянути вимоги та техніку застосування цього прийому.

Включення до роботи – означає залучення до роботи учасника групи, який за певними причинами ухиляється від неї. Для включення до роботи використовують прямі або опосередковані методи, різноманітні завдання та вправи, а також невербальну підтримку.

Управління увагою – це використання прийомів, які дозволяють відстежувати, що відбувається у групі кожної миті та управляти цими подіями. Прийоми управління увагою дозволяють спрямовувати хід заняття та досягати поставлених цілей. Увага групи може бути сконцентрована на одному з трьох предметів: а) на вправі; б) на будь-кому з групи; в) на певному змісті. Розглянути три фази управління увагою: фокусування, переключення, підтримка.

Література основна : 1, 8, 9; додаткова: 10.