- •О.А. Гаранін, д.Д. Федоришин, в.В. Федорів петрофізика
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 9 Визначення дифузійно-адсорбційної активності гірських порід
- •9.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •9.2 Основні теоретичні положення
- •9.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Р исунок 9.2 - Схема вимірування дифузійних потенціалів
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •9.6 Контрольні запитання.
- •10.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •10.4 Порядок проведення роботи.
- •10.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •10.6 Контрольні запитання
- •11.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •11.4 Порядок проведення роботи
- •11.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.2 Основні теоретичні положення
- •12.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •12.4 Порядок виконання роботи.
- •12.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.6 Контрольні запитання
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •13.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •13.4 Порядок проведення роботи
- •13.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •13.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 Статистична обробка результатів лабораторних та свердловинних ВимірюванЬ
- •14.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •14.4 Порядок проведення роботи
- •14.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •14.6 Контрольні запитання
- •14.7 Вихідні данні для побудови петрофізичних залежностей
- •Лабораторна робота №15 Кореляційні зв’язки між фізичними властивостями гірських порід
- •15.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •15.2 Основні теоретичні положення
- •15.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •15.4 Порядок виконання роботи
- •15.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •15.6 Контрольні запитання
- •16.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •16.4 Порядок виконання роботи
- •16.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •16.6 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
12.2 Основні теоретичні положення
Ідентифікація певного радіоактивного ізотопу і визначення його концентрації необхідна для визначення: хіміко-мінералогічного складу порід; умов осадконакопичення; типу глин в породі; залежністі вмісту радіоактивного елемента від глинистості; зв’язку між концентрацією радіоактивного елемента і фаціальною характеристикою породи та ін..
Гамма-промені при
радіоактивному розпаді мають дискретний
спектр енергії, який являється ознакою
самого радіоактивного ядра. По спектру
енергії можна встановити склад і
концентрацію радіоактивного ізотопу.
На енергетичному спектрі гамма-кванти
природнього гамма-випромінювання
осадових порід характерними значеннями
радіоактивності І
відрізняються:
радій в енергетичних інтервалах 0,6; 1,8
МеВ; торій – 0,9; 1,6; 2,62 МеВ; калій –
1,46 МеВ.
Для оцінки вмісту в породах радію, торію і калію необхідні результати вимірів І порід в трьох визначених енергетичних діапазонах. Енергетичні інтервали спектра гамма-випрмінювання вибирають таким чином, щоб на кожному із них переважало гамма-випромінювання енергії одного із виділених елементів.
Реєструюча інтенсивність І являється сумою інтенсивності випромінювання окремих радіоактивних елементів в даному інтервалі енергії:
,
(12.1)
де аі-
спектральний коефіцієнт, який рівний
інтенсивності гамма-випромінювання,
що зареєстрована в даному інтервалі
енергій від одиничної концентрації
і-го
радіоактивного елемента; Сі
- концентрація
-того
елемента у взірці породи.
Ідентифікація радіоактивних елементів здійснюється по енергіях піків зареєстрованого спектру гамма-випромінювання, а градуювання енергетичної шкали спектрометра здійснюють по енергії декількох еталонних випромінювань: Со-60 (Е =1,4 і 1,32 МВ), Zn-65 (Е =1,12 МеВ), U(Ra) (Е =0.607 МеВ), К40(Е =1.46 МеВ), Th (Е =2.62 МеВ).
Для кількісної оцінки вмісту різних радіоактивних елементів вирішують систему рівнянь, число яких дорівнює числу елементів, що визначаються. Для осадових гірських порід - система з трьох рівнянь:
де NП1, NП2 NП3 - число імпульсів, що визначаються, в трьох енергетичних діапазонах γ-спектру; СК, СRa, СTh - вміст калію, радію і торію в об'єкті дослідження; аіЈ - градуювальні коефіцієнти, що є швидкостями рахунку в і-му каналі „вікні" спектрометра на одиницю вмісту К, Ra та Th.
Значення градуювальних коефіцієнтів визначаються при гамма-спектрометрії еталонів з відомим вмістом К, Ra та Th, а також фону:
,
(12.5)
де N(ет+ф) іЈ - інтенсивність гамма-випромінювання і-го еталону в кожному з Ј-х енергетичних інтервалів; NфЈ - фонова інтенсивність гамма-випромінювання в тих же енергетичних інтервалах; mп та mЕТі -маси породи і відповідних еталонів; СЕті - концентрація відповідного радіоактивного елементу в і-му еталоні.
Розв'язок системи рівнянь (12.2 -12.4) записується наступним чином:
,
(12.6)
,
(12.7)
,
(12.8)
де ∆ - визначник, складений з коефіцієнтів аіЈ системи рівнянь (12.2 -12.4):
.
(12.9)
