- •О.А. Гаранін, д.Д. Федоришин, в.В. Федорів петрофізика
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 9 Визначення дифузійно-адсорбційної активності гірських порід
- •9.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •9.2 Основні теоретичні положення
- •9.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Р исунок 9.2 - Схема вимірування дифузійних потенціалів
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •9.6 Контрольні запитання.
- •10.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •10.4 Порядок проведення роботи.
- •10.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •10.6 Контрольні запитання
- •11.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •11.4 Порядок проведення роботи
- •11.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.2 Основні теоретичні положення
- •12.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •12.4 Порядок виконання роботи.
- •12.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.6 Контрольні запитання
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •13.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •13.4 Порядок проведення роботи
- •13.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •13.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 Статистична обробка результатів лабораторних та свердловинних ВимірюванЬ
- •14.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •14.4 Порядок проведення роботи
- •14.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •14.6 Контрольні запитання
- •14.7 Вихідні данні для побудови петрофізичних залежностей
- •Лабораторна робота №15 Кореляційні зв’язки між фізичними властивостями гірських порід
- •15.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •15.2 Основні теоретичні положення
- •15.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •15.4 Порядок виконання роботи
- •15.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •15.6 Контрольні запитання
- •16.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •16.4 Порядок виконання роботи
- •16.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •16.6 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
11.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
До лабораторної роботи необхідно мати наступну апаратуру, обладнання та матеріали:
- гамма-спектрометр;
- сцинтиляційний датчик;
- свинцевий контейнер;
- технічна вага;
- секундомір;
- порошковий еталон з відомою гамма-активністю;
- порошкові зразки гірських порід.
Сцинтиляційний датчик має два основних елементи: сцинтилятор, який реагує на ядерне випромінювання спалахами світла, і фотоелектронний помножувач (ФЕП), який перетворює дані слабкі спалахи світла в електричний імпульс та підсилює їх у мільйони раз.
Принцип роботи сцинтилятора полягає в наступному. Гамма-квант, який попадає в сцинтилятор, взаємодіє з його атомами (фотоефект, комптон-ефект, утворення електронно-позитронних пар), що приводить до виникнення вільних зарядів (електронів і позитронів). Даним зарядам передається або вся енергія кванта (фотоефект), або її частка (комптон-ефект, утворення пар). Енергія вільних зарядів використовується на іонізацію та збудження атомів сцинтилятора. При переході зі збудженого стану в основний атоми сцинтилятора втрачають енергію, яка отримана при збудженні, у вигляді електромагнітних коливань (світлових фотонів) – люмінесценції.
Аналізатор може працювати в інтегральному режимі (коли реєструється інтенсивність гамма-випромінювання енергії, яка лежить вище заданого порового значення Е) і в диференціальному (вимір гамма-випромінювання в обмежених енергетичних інтервалах Е).
Еталонами при вимірах радіоактивності порід за звивичай є порошкоподібні препарати рівноважного радію активністю 50-100 нкг.еквRa/кг з наповнювачем з неактивного кварцового піску для виміру теригенних порід і з кальциту для карбонатних.
11.4 Порядок проведення роботи
11.4.1. Визначають масу еталону.
11.4.2. Визначають масу зразку.
11.4.3. Вимірюють на протязі не менше 3 хвилин кількість імпульсів Nет+ф, які поступають від еталону та фону.
11.4.4. Вимірюють на протязі не менше 3 хвилин кількість імпульсів Nп+ф, які поступають від зразка породи і фону.
11.4.5. Вимірюють на протязі не менше 3 хвилин кількість імпульсів фона NФ, для чого необхідно забрати зразок з детектора.
При дослідженні малоактивних зразків порід (вапняки, чисті пісковики) для зменшення похибок, пов’язаних з нестабільністю апаратури, та підвищення точності визначень, послідовність вимірів наступна: NФ; Nет+ф; Nп+ф; і декілька раз, а потім визначають середнє значення зареєстрованих величин NФ; Nет+ф; Nп+ф, які використовуються при подальших розрахунках.
Розраховують
а) величини реєструючих інтенсивностей гамма-випромінювання:
,
(11.4)
,
(11.5)
,
(11.6)
де τп, τет ,τф – час вимірювання відповідної кількості імпльсів: від породи і фону, від еталона і фону та від фону);
б) величини
інтенсивностей
і Јет,
які вільні від фонового випромінювання:
,
(11.7)
,
(11.8)
в) радіоактивність взірців qγП і КγП за формулами (11.2 ) і (11.3).
