11.5 Аналіз результатів роботи, висновки
Вихідні дані і результати вимірів записують у таблиці 11.1.
Похибки. Основна метрологічна похибка по виміру радіоактивності, пов’язана із статистичною природою радіоактивного розпаду
(11.9)
Відносна середньоквадратична похибка визначення радіоактивності порід визначається за формулою:
,
(11.10)
де
- число вимірів.
Таблиця 11.1 - Результати визначення природної раіоактивності на зразках гірських порід
По-ро-да |
Маса, кг |
qγет., нкг.экв. Ra/кг |
Час вим. хв. |
Інтенсивність, імп/хв |
qγп, нкг.экв. Ra/кг |
По-хиб-ка |
||||||||||||
mп |
mет |
Іп+Ф |
Іет+Ф |
ІФ |
Іп |
Іет |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Примітка -qγет.= 0,8 або 0,25 мг/екв. Ra (для СО60)
Важливою метрологічною
характеристикою радіоактивних вимірів
являється поріг чутливості
- найменше значення вимірюваної величини,
яка з імовірністю >0,997, виділяється
над флуктуаціями фону:
,
(11.11)
де
– чутливість приладу, рівна
.
(11.12)
У випадку вимірювання
гамма-випромінювання малоактивних
порід (
)
на
величину відносної похибки
найбільший вплив має час виміру взірця
і фону, а також кількість повторних
вимірів.
Додаткові випадкові похибки при визначенні радіоактивності пов’язані з нестабільністю роботи радіометричної апаратури, зміною напруги живлення, неідентичністю умов вимірювань взірця і еталона та ін. Сумарна величина випадкових похибок може бути визначена експериментально за повторенням результатів вимірювань.
Можливі систематичні похибки, які пов'язані із різними спектрами гамма-випромінювання порід і еталону.
Для контролю точності радіоактивних вимірів проводять повторний цикл вимірів для 15-20 % всіх досліджуваних проб (внутрішній контроль). Крім того, частина радіоактивних аналізів повторюють в іншій лабораторії (зовнішній контроль).
У звіті приводяться короткі відомості про гамма-активність порід і ланцюг їх досліджень.
За результатами вимірів оформляється таблиця 11.1.
За величиною гамма-активності взірців визначається літологія порід і оцінюється їх глинистість.
11.6 Контрольні запитання
11.6.1. Природна радіоактивність гірських порід
11.6.2. Наведіть закон радіоактивного розпаду і типи розпадів.
11.6.3. Для чого визначається гамма- активність порід?
11.6.4. Зв’язок гамма-активності з іншими фізичними властивостями.
11.6.5. Взаємодія радіоактивних частинок з речовинами.
Лабораторна робота №12
ІНДЕНТИФІКАЦІЯ РАДІОАКТИВНОГО ІЗОТОПУ та ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО КОНЦЕНТРАЦІЇ В зразках ГІРСЬКих ПОРід
12.1 Мета, завдання і тривалість роботи
Метою роботи є вивчення методики ідентифікації радіоактивного ізотопа і визначення його концентрації в пробах гірських порід за апаратурним дифиренціальним гамма-спектром.
Завдання:
- побудувати градуювальну шкалу гамма-спектрометра згідно прикладу (Рис. 12.1);
- ідетифікувати радіоактивний ізотоп у зразках гірських порід;
- визначити концентрацію радіоактивного ізотопу у взірці породи.
Тривалість роботи - 4 години