- •О.А. Гаранін, д.Д. Федоришин, в.В. Федорів петрофізика
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 9 Визначення дифузійно-адсорбційної активності гірських порід
- •9.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •9.2 Основні теоретичні положення
- •9.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Р исунок 9.2 - Схема вимірування дифузійних потенціалів
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •9.6 Контрольні запитання.
- •10.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •10.4 Порядок проведення роботи.
- •10.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •10.6 Контрольні запитання
- •11.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •11.4 Порядок проведення роботи
- •11.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.2 Основні теоретичні положення
- •12.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •12.4 Порядок виконання роботи.
- •12.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.6 Контрольні запитання
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •13.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •13.4 Порядок проведення роботи
- •13.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •13.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 Статистична обробка результатів лабораторних та свердловинних ВимірюванЬ
- •14.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •14.4 Порядок проведення роботи
- •14.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •14.6 Контрольні запитання
- •14.7 Вихідні данні для побудови петрофізичних залежностей
- •Лабораторна робота №15 Кореляційні зв’язки між фізичними властивостями гірських порід
- •15.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •15.2 Основні теоретичні положення
- •15.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •15.4 Порядок виконання роботи
- •15.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •15.6 Контрольні запитання
- •16.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •16.4 Порядок виконання роботи
- •16.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •16.6 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
9.6 Контрольні запитання.
9.6.1 Сформулюйте поняття - дифузійно-адсорбційна активніть порід і одиниці виміру.
9.6.2 Наведіть формулу розрахунку АДА.
9.6.3 Як впливає мінральний склад твердої і рідкої фаз, а також структура породи на величину її АДА?
9.6.4 Чому значення дифузійно-адсорбційної активності мають позитивне, або негативне значення ?
9.6.5 Наведіть графіки залежності АДА від інших фізичних властивостей порід і поясніть характер цих залежностей.
Лабораторна робота№10
Визначення діелектричної проникності
і діелектричних втрат гірських порід
10.1 Мета, завдання і тривалість роботи
Метою роботи є ознайомлення студентів з методикою визначення в лабораторних умовах діелектричної проникності і діелектичних втрат гірських порід.
Завдання:
- визначити діелектричну проникність і тангес кута діелектричних втрат для взірців порід різної вологості і структури;
- побудувати залежність діелектричної проникності від коефіцієнта пористості породи.
10.2 Основні теоретичні положення
Діелектрична проникність (ε) характеризує поляризацію порід під дією електромагнітного поля. Вона показує у скількі разів зменшилась напруженість електричного поля Е у породі по відношенню до напруженості Е0 у вакуумі та розраховується за формулою:
,
(10.1)
де ε´ – абсолютна діелектрична проникність; ε0 – діелектрична проникність у вакуумі (ε0 = 8,854×10-12 Ф/м ).
Електропровідність - властивість гірських порід проводити струм (електричні заряди), електроопір - перешкоджати його проходженню. Процес електропровідності зводиться до руху (дрейфу, міграції) носіїв зарядів (іонів, електронів, дірок) в напрямку відповідних електродів, за допомогою яких в розглядуване середовище вводиться струм. Повний струм являє собою результуючу трьох струмів: а) провідності, б) адсорбційного (пов'язаного з релаксаційними видами поляризації), в) ємнісного.
При струмі провідності вільні та слабозв'язані іони, електрони і дірки (якщо в склад породи входять напівпровідники і провідники) проходять об'єм породи між електродами і передають їм свій заряд безпосередньо (електрони і дірки) або шляхом електрохімічних реакцій (іони).
Адсорбційний не провідний струм, спадаючий в часі обумовлюється становленням всіх повільних (релаксаційних і міграційних) видів поляризації. При цьому електрони або іони, що проходять в породі деяку відстань, припиняють свій направлений рух. Адсорбційні струми сприяють нагріванню взірця і втратам енергії прикладеного поля; вони мають активну і реактивну складові.
Ємнісний струм виникає в породі внаслідок поляризації зміщення і зарядженню геометричної міжелектродної ємності.
В постійному полі стаціонарний (встановлений) струм практично не має в якості складових адсорбційного і ємнісного струмів. Втрати в цьому випадку пов'язані з наскрізною електропровідністю. Постійний струм (І) пропорційний напруженості електричного поля (Е) і січенню взірця породи (F):
І=σ×F×E, (10.2)
де σ - питома електропровідність, См/м.
В полях змінного струму так, як і в постійних полях, справедливий закон Ома, проте в диференційній формі:
Jп=σ×Е, (10.3)
де Jп – густина струму у породах, що виникає в змінному електромагнітному полі та являється векторною сумою активної (Jа) і реактивної (Jр) складових Jп= Jа+ Jр; σ - величина, що враховує те, що в перемінному полі є струми зміщення і провідності; Е - напруженість електричного поля у породі.
Таким чином комплексна питома електропровідність σ порід визначається не тільки струмом провідності, але й струмами обумовленими всіма встигнувши розвинутись видами поляризації.
Гірським породам притаманні всі складові струмів, так як провідні компоненти змішані з ізоляторами і електролітом.
При накладанні на породу перемінного електричного поля частина його енергії втрачається (переходить в тепло). Ці втрати нерідко значно перевищують ті ж втрати в постійному полі і називаються діелектричними.
Вони поділяються на втрати від провідності, релаксації, визначені тепловою поляризацією і зв'язані з іншими видами поляризації. Діелектричні втрати характеризуються відношенням активного струму до реактивного або значенням кута δ діелектричних втрат в трикутнику струмів та напруг. Ці величини частіше використовуються в якості електричних характеристик для порід в змінних полях, чим питома комплексна електропровідність σ. Відношення активної та реактивної складових густини струму визначається тангенсом кута δ:
tgδ=Jа/Jр. (10.4)
Кут δ доповнює до 90◦ кут зсуву фаз між повним змінним струмом, що протікає через конденсатор з зразком діелектриком, і напругою між його пластинами.
Отже, гірські породи проводять електричний струм, поляризуються під його дією та при контакті з електролітом, або при продавлюванні останнього через ці середовища. Проходження через породу струму (особливо змінного) супроводжується енергетичними втратами. Різноманітну участь гірських порід в цих процесах характеризують: питома електропровідність σ (або питомий електричний опір ρ ), діелектрична проникність ε , тангенс кута діелектричних втрат tg δ, викликана Ав, дифузійно-адсорбційних Ада і фільтраційна Аф активності. Значення всіх цих величин змінюються в широких межах, які обумовлені мінеральним складом, структурою, термобаричними умовами утворення порід, змінами цих особливостей та умовами залягання порід впродовж їх життя.
Електричні величини знаходяться в тісній залежності одна з одною і з рядом інших важливих петрофізичних величин. Тому нерідко з достатньою точністю можна оцінити по одній електричній величині іншу.
Таким чином
діелектрична проникність порід є
комплексною величиною, яка складається
з активної ε1
і реактивної ε2
складових, перша з яких співпадає по
фазі з вектором Е,
друга відстає по фазі на π/2.
Виникаючі при цьому втрати електричної
енергії, називають діелектричними і
характеризуються кутом втрат
,
(10.5)
де σ1 і σ2 – активна і реактивна складові електропровідності породи.
Мінерали і гірські
породи в залежності від складу, структури,
вологості, температури і частоти струму
характеризуються наступними значеннями
діелектричної проникності ε
та tgδ,:
ε≤2.5
до ε>5·105
і tgδ<5·10-4
до >1.
Діелектричні параметри гірських порід використовуються для вивчення структури і характеру насичення порід і рішення інших спеціальних питань, пов'язаних з характером розповсюдження електромагнітних полів, що виникають у породах.
Гірська порода
розглядається як діелектрик із втратами
і може бути представлена еквівалентною
схемою (Рис. 10.1а ). Першим плечем мостової
вимірювальної схеми є досліджуваний
об'єкт Z1,
який являється комплексним опором
,
другим плечем - комплексний опір Z4,
що складається з паралельно включених
- опору R4,
і ємності С4,
які врівноважують міст по модулю і по
фазі. Третім і четвертим плечами є рівні
активні опори R2
і R3,
або С2
і С3
в залежності
від режиму виміру. У момент рівноваги
схеми ємність С1=С4
а R1=R4.
Ємність С1
тим більше відрізняється від ємності
взірця (Свзр),
створеною діелектричною поляризацією,
чим менше частота струму, який проходить
крізь взірець. Ємність С1
включає ємність, викликану наявністю
приелектродних зарядів у взірці і
електрохімічними процесами на поверхні
електродів. Так як позірна діелектрична
проникність порід
,
то для визначення
,
крім С1,
необхідно знати ємність конденсатора
у безповітряному просторі з урахуванням
його ємності.
Рисунок 10.1 - Принципові схеми: а - моста з індуктивно зв’язаними плечами; б – вимірювального конденсатора із взірцем породи; в,г - плоского дискового конденсатора
При визначенні ε застосовують двохелектродний конденсатор, якому відповідає еквівалентна схема (Рис. 10.1б). Для цього конденсатора
(10.6)
де С1 - ємність активна (робоча); С6 - паразитна ємність, яка враховує ємність проміжків між взірцем і обкладками конденсатора; С5 - паразитна ємність обумовлена полями розсіювання (крайовими полями конденсатора) і ємністю між провідними проводами; C10C15C16 – ємності активні і паразитні після видалення взірця з конденсатора.
Якщо відстань між пластинами конденсатора мала в порівнянні з діаметром електродів (як у плоского дискового конденсатора), то при внесенні до нього взірця породи товщиною 1- 6 мм паразитна ємність С5 буде незначною.
При електродах,
міцно притиснутих до взірця
.
В цих умовах еквівалентна схема
конденсатора перетворюється до виду,
зображеному на рисунку 10.1в.
Ємність С0 конденсатора визначається калібровкою. Калібровка циліндричних конденсаторів, призначених для виміру діелектричних параметрів рихлих порід, проводиться по воді і по повітрю.
З урахуванням формули (10.1) різниця між діелектричними проникностями εв, εпов по воді і по повітрю визначається за формулою:
,
(10.7)
звідки
.
(10.8)
Також
при
,
то
.
(10.9)
Конденсатор можна
калібрувати по трьох-чотирьох рідинах
з відомими значеннями
(касторова олія, етиловий спирт, гліцерин
із значеннями відповідно
= 4,6; 25,8; 56,2 ). Плоскі конденсатори, що
призначенні для визначення
взірців гірських порід, градуюються по
парафіну і по повітрі (
при
).
;
(10.10)
Вимірявши ємність
конденсатора із взірцем породи і
враховуючи
,
,
розраховують:
.
(10.11)
Для паралельної схеми заміщення:
,
(10.12)
де
-
частота, яка рівна 1000 Гц;
-
активний опір конденсатора з породою,
Ом (див. рис. 10.1);
-
ємність конденсатора з породою, 10-3
Ф.
