- •О.А. Гаранін, д.Д. Федоришин, в.В. Федорів петрофізика
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 9 Визначення дифузійно-адсорбційної активності гірських порід
- •9.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •9.2 Основні теоретичні положення
- •9.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Р исунок 9.2 - Схема вимірування дифузійних потенціалів
- •9.4 Порядок виконання роботи
- •9.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •9.6 Контрольні запитання.
- •10.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •10.4 Порядок проведення роботи.
- •10.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •10.6 Контрольні запитання
- •11.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •11.4 Порядок проведення роботи
- •11.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.2 Основні теоретичні положення
- •12.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •12.4 Порядок виконання роботи.
- •12.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •12.6 Контрольні запитання
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •13.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •13.4 Порядок проведення роботи
- •13.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •13.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 Статистична обробка результатів лабораторних та свердловинних ВимірюванЬ
- •14.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •14.4 Порядок проведення роботи
- •14.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •14.6 Контрольні запитання
- •14.7 Вихідні данні для побудови петрофізичних залежностей
- •Лабораторна робота №15 Кореляційні зв’язки між фізичними властивостями гірських порід
- •15.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •15.2 Основні теоретичні положення
- •15.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •15.4 Порядок виконання роботи
- •15.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •15.6 Контрольні запитання
- •16.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
- •16.4 Порядок виконання роботи
- •16.5 Аналіз результатів роботи, висновки
- •16.6 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
15.3 Вказівки щодо підготовки до заняття
До лабораторної роботи необхідно мати наступне обладнання та матеріали:
- калькулятор, або персоналну ЕОМ;
- таблиця даних петрофізичних вимірювань на зразках гірських порід;
- міліметровка або масштабна логарифмічна бумага;
- лінійка, олівець, витиральна гумка.
15.4 Порядок виконання роботи
15.4.1 Встановлюється характер зв’язку між визначеними фізичними параметрами гірських порід. Для цього необхідно побудувати графічну залежність між цими параметрами в двохкоординатній системі. Побудована залежність називається емпіричною лінією регресії.
15.4.2 Визначається тіснота взаємозв’язку між розглянутими параметрами. Тіснота взаємозв’язку оцінюється коефіцієнтом кореляції r (для прямолінійних залежностей) і кореляційним співвідношенням (для криволінійних залежностей).
Коефіцієнт кореляції r визначають за наступними формулами:
,
(15.2)
,
(15.3)
,
(15.4)
,
(15.5)
,
(15.6)
,
(15.7)
де
,
–
середньоарифметичні значення параметрів
х і у;
N
–
кількість вимірів;
- середньоарифметичне значення добутку
ху;
StX,
–середньоквадратичнІ
відхилення (стандарти) величин х
і у.
Коефіцієнт кореляції r змінюється від +1 (у випадку прямопропорційного зв’язку) до –1 (у випадку обернено-пропорційного зв’язку). Чим слабший зв’язок між параметрами що вивчаються, тим менше абсолютне значення коефіцієнта кореляції.
Для розрахунку коефіцієнта кореляції складається таблиця 15.1.
Показником тісноти зв’язку є також ступінь розходження між спряженими лініями регресії. Чим більший кут, під яким пересікаються лінії регресії, тим слабший зв'язок.
Спряженими лініями регресії називаються дві різні лінії регресії, в яких кожна з величин розглядається у якості аргумента і функції.
При криволінійних залежностях коефіцієнт кореляції r втрачає властивості показника тісноти звязку і його величина в цьому випадку завжди менша кореляційного співвідношення.
Відказатись від розрахунку коефіцієнта кореляції можна тільки у випадку, коли емпірична лінія регресії буде мати явно виражений криволінійний характер.
Таблиця 15.1 -Результати розрахунків коефіцієнту кореляції
x |
y |
x- |
(x- )2 |
y- |
(y- )2 |
xy; |
……. ……. ……. |
……. ……. ……. |
……. ……. ……. |
……. ……. ……. |
……. ……. ……. |
……. ……. ……. |
……. ……. ……. |
N = |
N= |
|
|
|
|
|
∑x = |
∑y = |
|
∑(x-x)2 = |
|
∑(y-y)2 = |
∑xy = |
∑x = ----= N |
∑y = ---= N |
|
|
|
|
∑xy = -----= N |
Для оцінки тісноти звязку між величинами, який має нелінійний характер, служить кореляційне співвідношення :
,
(15.8)
де
– середнє квадратичне відхилення
частних значень yx
від
загальної середньої y;
– загальна дисперсія, яку обраховують
за формулою (15.7).
Для розрахунку значення використовують формулу:
1
2 =------ ×∑ nx yx2 – 2 , (15.9)
N
де ∑ nx yx2 - деяке числове значення, що розраховується за спеціальною методикою.
У практиці петрофізичних досліджень дуже часто бувають випадки, коли величина Z, що цікавить дослідників залежить від двох і більшого числа інших показників. Наприклад z = f(x,y) У такому випадку розраховують багатовимірний коефіцієнт кореляції R:
, (15.10)
де rxz – величина коефіцієнта кореляції між x і z; rxy – величина коефіцієнта кореляції між х і y; ryz величина коефіцієнта кореляції між y і z.
Значення величини R лежить в межах від 0 до +1.
15.3.3 Складається рівняння регресії:
, (15.11)
де позначення символів такі як у формулах (15.2 - 15.8).
У випадку прямолінійної залежності рівняння регресії має наступний вигляд:
у=а+bх , (15.12)
де а і b – коефіцієнти рівняння регресії, які визначаються методом найменших квадратів за формулами:
, (15.13)
або, враховуючи формули (15.2, 15.6, 15.7) отримаємо:
b = r ×-------- , (15.14)
StX,
.
(15.15)
Рівняння прямої тоді має вид:
;
(15.16)
пряма проходить через точки із значенням , , або
.
(15.17)
Таким способом одержуємо рівняння теоретичної лінії регресії.
Надаючи величині х ряд послідовних значень, можна для кожної із них вирахувати значення у.
Коли ми маємо справу з криволінійною залежністю (наприклад параболічною) між петрофізичними характеристиками то рівняння регресії має квадратичний характер, наприклад:
,
(15.18)
де коефіцієнти а, b, с також визначаються методом найменших квадратів.
Рекомендується рівняння криволінійної залежності складати не вище другого порядку. В іншому випадку точність обрахунку величини у знижується (кожний параметр накладається на вибрану лінію зв’язку, що призводить до збільшеня дисперсії зв’язку).
В більшості випадків пошук рівнянь, що носять криволінійний характер (параболічний, гіперболічний, показовий і ін.) проводиться за допомогою ЕОМ за спеціальними програмами.
