Артикул 44.

Дрібна і середня земельна власність стоїть під охороною зако­ну.

Зноситься більшу земельну власність. З неї утворюється земель­ний фонд, з якого задовольняється малоземельне і безземельне хлібо­робське населення. Форму, а також умови сього задоволення визна­чить окремий земельний закон.

Артикул 45.

Забезпечується спадкове право в межах діючих законів. Вони ж визначують участь держави в спадщині.

Артикул 46.

Держава зобов'язана відшкодувати громадянина за шкоду та збитки, що йому заподіяно урядуванням цивільних чи військових осіб, що не було згідно з законом чи обов'язками служби.

Внесення позову проти держави за відшкодування з сеї причини не залежить від дозволу держави.

Держава має право стягнути з урядових осіб, які заподіяли шкоду, повернення відшкодування, що вона заплатила скривдже­ному.

Тіж самі постанови прикладається і до відповідальності само­врядувань та громад за шкоду та збитки, що їх заподіяло проти­законне урядування їх органів.

Артикул 47.

Всі громадяни мають право засновувати спілки та товариства, як і скликати збори, що не перечать карним законам і публічному безпеченству.

Окремий закон визначить порядок користування з сих прав.

Артикул 48.

Громадяни мають право вносити петиції до всіх законодавчих і репрезентаційних тіл, до державної влади та самоврядувань.

Артикул 49.

Всі громадяни зобов'язані бути вірними державі, підлягати зако­нам, шанувати законну владу, полекшувати її завдання та виконува­ти її накази, що видано згідно з законом, виконувати всі публічні уряди, як державні так і в самоврядуванню та громаді, до яких її покликано, платити податки і нести всі тягарі та особисті і річеві повинності.

Артикул 50.

Всі громадяни є обов'язані до військової служби; порядок пок­ликання жінок до служби в цілі оборони держави визначається в законі.

Окремі закони ухвалять рід та спосіб, порядок і час тривання військової служби, звільнення від сього обов'язку, а також особисті і річеві повинності на військові цілі.

Артикул 51.

Всі постанови про права громадян стосується і до військових осіб всіх ступнів, поскільки тому не суперечать військові закони і постанови про військову карність.

Артикул 52.

Громадянські права особистої вільности (арт. 18), недоторканності мешкання (арт. 23), тайни листування і кореспонденції (арт. 35), вільності друку та преси (артикули 33 і 34), вільності пере­селення і виселення (артикули 27 і 28) і вільності зборів та това­риств (арт. 47) можна частково припинити на час виняткового стану.

Розпорядження про се може зробити тільки Рада міністрів за згодою Голови Держави підчас війни, або коли загрожує вибух війни, або на випадок внутрішніх розрухів чи масових протидер­жавних змов, що загрожують цілости держави, Основному Держав­ному Закону, або публічному безпеченству.

Се розпорядження мусить бути оголошено у Віснику Державних Законів за підписом Голови Держави і Ради міністрів, з покликом на сей артикул.

Воно повинно бути подано першому засіданню Державного Сойму на його затвердження. Окремий закон про винятковий стан точно визначить переведен­ня вище згаданих засад що до збільшення компетенції цивільної влади, або встановлення військової влади на місце цивільної.