Артикул 130.

Адміністрацію відділюється від суду.

Окремий закон визначить порядок поступування в адміністрацій-них справах.

Важність рішень адміністраційних урядовців можна оспорювати перед Найвищим Адміністраційним Судом, коли перед тим справа перейшла всі означені в законі адміністраційні інстанції.

Артикул 131.

Для цілої території Української Держави утворюється на судо­вих засадах один Найвищий Адміністраційний Суд.

Сей суд розглядає та розвязує, додержуючися судового посту­пування, питання про правну важність розпоряджень- державних і адміністраційних урядів (арт. 130) та органів самоврядування, спори про компетенцію між поодинокими державними і адміністраційними урядами і самоврядуваннями, або між самими самовря­дуваннями, або і всі випадки порушення Основного Державного Закону, оскільки всі зазначені справи не належать до компетенції судів.

Вироків Найвищого Адміністраційного Суду не можна оскар­жити.

Окремий закон визначить склад та компетенцію Найвищого Ад­міністраційного Суду.

Артикул 132.

Компетенційні спори між судовими та адміністраційними вла­дами рішає Обєднана Рада, що складається на паритетних засадах із членів Найвищого Касаційного Суду та Найвищого Адмі­ністраційного Суду.

VII. Самоврядування. Артикул 133.

Громади, волости, містечка, міста, повітні та вищі одиниці са­моврядування користуються з автономії що до вирішення питань про місцеві добра та потреби в межах своєї території, о скільки дер. Жавна адміністрація, або відповідна більша одиниця самовряду­вання не прилучила певної справи до свого обсягу ділання.

Окремий закон установить докладно, як прикладається сей принціп у відповідних подробицях, а також визначить засадничі основи що до організації установ в різних ступнях одиниць самоврядувань та встановить обовязковий обсяг ділання.

Кожна одиниця самоврядування має автономне право призна­чати податки та повинности, що є необхідні для її урядування.

Артикул 134.

Громади, волости, містечка, міста, повіти і вищі одиниці са­моврядування мають свої виборні установи.

Вибори для загальних установ, громад, волостей, містечок і міст будуть відбуватися на тих самих підставах, що й вибори до Дер­жавної Ради, однак тут виборче право може бути зв'язане довшим замешканням в громаді, містечку, або місті.

Що до виборних установ повітових самоврядувань та вищих, вибори до них переводяться посередньо виборними установами гро­мад, волостей, містечок і міст на підставі пропорціональности.

Артикул 135.

Самоврядування мусять виконувати в межах діючих законів до­ручені їм завдання державної адміністрації. Міста Київ, Одеса і Харків матимуть окремий статут.

VIII. Суд.

Артикул 136.

Судові вироки і постанови проголошується іменем Української Народньої Республіки.

Артикул 137.

Організацію і обсяг ділання судів, не виключаючи і військових, визначать окремі закони.

Артикул 138.

Суддів іменує Голова Держави на внесення міністра юстиції.

Уряд судді може обняти особа, яка відповідає вимогам, що їх визначає закон.

Складають вони окрему присягу судді в руки голови суду; фор­му присяги визначить закон.

Артикул 139.

У виконанню правосудности судді є незалежні і підлягають вик­лючно законам.

Вища судова влада може хвилево усунути суддю від урядуван­ня тільки тоді, коли рівночасно передасть його справу незалежному суду.

Не можна перенести суддю проти його волі на инше місце, або усунути з посади, хіба тільки на підставі судового вироку та в ви­падках і в спосіб, що їх передбачає закон.

Постанова останнього уступу не стосується до таких випадків, коли перенесення судді на инше місце, або усунення з посади е потрібне з причини зміни в організації суду, або зміни судових округ.

Артикул 140.

Окремий службовий закон для суддів (службова прагматика для суддів) визначить їх права та обов'язки.

Артикул 141.

Суди не мають права оспорювати важности законів, що їх в на­лежний спосіб видано і оголошено, натомісць мають право рішати, чи розпорядження державної влади і самоврядування видано згід­но з постановами діючих законів і чи ся влада не переступила своєї компетенції.

Артикул 142.

Судові розправи, як в справах цивільних так і карних, мають бути устні та прилюдні.

Винятки з сеї останньої засади визначає закон.

Артикул 143.

Для цілої території Української Держави утворюється один Най­вищий Касаційний Суд.

Окремий закон визначить склад та компетенцію Найвищого Ка­саційного Суду.

IX. Оборона держави.

Артикул 144.

Всі громадяне обов'язані до служби для оборони держави на суші, морю і в повітрі, на основах окремого закону, що постанов­ляє також про звільнення від сього обовязку (арт. 50).

Артикул 145.

Озброєні сили держави складаються з регулярного війська, фльоти та загального ополчення.

Закон визначає чисельний стан війська і фльоти морської і по­вітряної, підчас мира, а також час тривання дійсної і запасової служби в загальному ополченню.

Артикул 146.

Регулярне військо можна вживати тільки для оборони самостійности і незалежности Української Держави та непорушносте їі кордонів.

На жадання державної цивільної влади можна вживати війсь­кової сили у випадках внутрішньої розрухи, з додержанням зако­нів, що їх видано в сей справі.

Артикул 147.

Військові в дні свят повинні мати вільний час для виконання релігійних потреб.

Військовим в часи служби і поза нею не вільно відбувати на­рад та зборів без дозволу свого начальства.

Вони підлягають військовій дисципліні.

Артикул 148.

Військові особи на час своєї служби за злочини та провини від­повідають перед військовими судами на підставі постанов окремого Військового Карного Статуту.

Артикул 149.

Тільки з окремої постанови Державного Сойму, або Державної Ради, військо чужої держави може перебувати в межах Україн­ської Держави, або переходить через її територію.

Артикул 150.

Службу безпеченства в межах Української Держави виконує державна жандармерія та місцева поліція.

Окремий закон визначить організацію державної жандармерії та місцевої поліції.

X. Переходові і кінцеві постанови.

Артикул 151.

До хвилі вибору Голови Держави Державною Радою — Голо­вою Держави є СИМОН ПЕТЛЮРА.

Він у першому засіданню Державного Сойму складає, згідно з артикулом 119, в руки Голови Державного Сойму присягу на вір­ність Українській Державі та її Конституції.

Артикул 152.

Державний Сойм ухвалить закон про склад та спосіб вибору і скликання Державної Ради.

Державний Сойм можна розв'язати тільки тоді, коли вже обрано Державну Раду (арт. 59).

Виконавча влада має подбати, щоб як найскорше перевести ви­бори до Державного Сойму.

Артикул 153.

Нинішній Основний Державний Закон обовязує до хвилі ого­лошення Державним Соймом з обмеженнями, зазначеними в ар­тикулах 5,6 і 56, або Державною Радою, нового Основного Держав­ного Закону Української Держави.

Артикул 154.

Всі артикули сього Основного Державного Закону (Конститу­ції), що стосуються до Державного Сойму, прикладається також і до Державної Ради до часу зміни останнього Основного Держав­ного Закону.

Артикул 155.

До часу зібрання Державного Сойму законодавчу владу вико­нує Рада міністрів в межах сього Основного Державного Закону.

Артикул 156.

На час переходовий, що його визначують артикули 151 і 155, Голова Держави іменує та звільняє Голову Ради міністрів, а на внесення останнього инших міністрів.

Рада міністрів і поодинокі міністри відповідають за своє уря­дування перед Головою Держави.

Кожний ухвалений через Раду міністрів законопроект мусить бути стверджений Головою Держави і обов'язує тоді, коли його в належний спосіб оголошено.

Постанови артикулу 155 і сього артикулу тратять законну силу в день першого засідання Державного Сойму.

Артикул 157.

Сей Основний Державний Закон обов'язує з часу його оголошен­ня у Вістнику Державних Законів.

Артикул 158.

Виконання сього Основного Державного Закону покладається на Раду міністрів.

(Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К., 1993. – С. 67-123)

Cемінар № 13

Тема: Держава і право України в період нової економічної політики

( 2 години)

план

1. Перебудова державного апарату.(1921-1928 р.)

2. Кодифікація законодавства в двадцяті роки.

а) цивільні кодекси 1922 та 1927 р.;

б) земельний кодекс 1922 р.;

в) кримінально-процесуальний та цивільно-процесуальний кодекси 1925р.;

г) виправно-трудовий кодекс;

д) кодекс законів про працю 1922 р.;

ж) кримінальні кодекси 1922 та 1927 р.;

з) адміністративний кодекс 1927 р.

3. Конституція УРСР 1929 р.

Реферат:

Діяльність ДПУ.