- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
4. Сальники
Перебіркові сальники встановлюються на водонепроникних переборках корпуса корабля в місці вирізу, через який проходить валопровід. Він призначений для запобігання надходження води у відсік уздовж валопроводу у випадку затоплення суміжного відсіку.
|
Рисунок 15. Перебірковий сальник: 1 - переборка; 2 – навариш; 3 – маслянка; 4 - корпус; 5 - натискна гайка; 6 - втулка натискна; 7 – бронзове кільце маслорозподільне; 8 – сальникове набивання. |
Кріплення корпусу 4 безпосередньо до переборки шпильками неприпустимо, тому що в цьому випадку не буде забезпечена належна водонепроникність. Тому корпус перебіркового сальника 4 кріпиться шпильками, вкрученими в навариш 2.
Для забезпечення можливості монтажу валопровода корпус перебіркового сальника 4 виконується рознімним, бо нероз'ємним, якщо вал має на кінці знімну муфту. Кількість болтів, що з'єднують верхню та нижню частини корпуса 4, повинне бути достатнім для забезпечення водонепроникності з'єднання.
На кораблях застосовуються переважно сальники так званого набивного типу. Матеріал набивання 8 не повинен викликати нагрівання та стирання вала. Таким умовам задовольняють м'які паперові або прядив'яні набивання у вигляді туго сплетеного шнура квадратного перетину, просоченого жировою антикорозійною масою.
Перебірковий сальник затискається тільки в аварійних випадках. При нормальних умовах експлуатації ЕУ з метою зменшення тертя, перебірковий сальник трохи віджатий. Затиснення перебіркового сальника виконується шляхом обертання гайки 5.
Дейдвудний сальник установлюється в місці виходу валопровода з корпуса корабля назовні. Він призначений для запобігання надходження води уздовж вала через борт усередину корпуса корабля, витримуючи забортний тиск води.
На рис. 16 показана конструкція дейдвудного сальника набивного типу, що застосується на надводних кораблях. Його устрій багато в чому аналогічно пристрою перебіркового сальника, розглянутому вище.
При підвищеному тиску забортної води (на кораблях з великим осіданням, на підводних човнах при зануренні) дейдвудні сальники набивного типу не забезпечують необхідної герметичності валопроводу, що обертається. Для зазначених умов роботи на кораблях застосовуються дейдвудні сальники з торцевим ущільненням із графіту. На рис. 17 наведена конструкція дейдвудного сальника ПЧ торцевого типу.
|
|
Рисунок 16. Дейдвудний сальник: 1 - дейдвудна труба; 2 - кільце гумове; 3 - корпус корабля; 4 - кільце водорозподільне; 5 - корпус дейдвудного сальника; 6 - шпилька; 7 - шестірня-гайка: 8 - вінець зубчастий; 9 - вал; 10 - кожух; 11 - втулка натискна; 12 - кільце маслорозподільне; 13 - набивання; 14 - шпилька; 15 – навариш. |
Рисунок 17. Дейдвудний сальник: 1 - обойма нерухлива; 2 - пружини; 3 - обойма ущільнювальна із сідлом; 4, 16 - кільца гумові; 5 - гайка регулююча; 6 - штуцер; 7 - кільце графітове; 8 - гайка кругла; 9 - набивання; 10 - шестірня-гайка; 11 - вінець зубчастий; 12 - упорне кільце; 13 - манжета; 14 - притискне кільце; 15 - шпонка; 17 - маслорозподільне кільце; 18 - дейдвудна труба; 19, 22 – шпилькі; 20 - корпус дейдвудного сальника; 21 - кришка корпуса дейдвудного сальника; 23 - втулка натискна; 24 - кожух; 25 - вал.
|
