- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
3. Шинно-пневматична муфта
(Студенти по кресленнях, описах та матеріальної частині самостійно вивчають конструкцію муфти, задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 12-15 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень).
Шинно-пневматична муфта призначена для швидкого з'єднання і роз'єднання двигуна з валопроводом. Комплект шинно-пневматичної муфти (ШПМ) складається із властиво шинної муфти 2 (рис. 6), повітророзподільника 3 з повітророзподільним валом 4, систем управління та контролю. Повітророзподільник може кріпитися на спеціальному фундаменті 5 або на торці двигуна. При установці повітророзподільника на фундаменті він може додатково виконувати функції опорного підшипника.
|
|
Рисунок 6. Шинно-пневматична муфта: 1 - вал; 2 - шинна муфта; 3 - повітророзподільник; 4 – повітрярозподільний вал; 5 - фундамент. |
Рисунок 7. Шинна муфта: а - загальний вид; б - кріплення фрикційної колодки до шинного балона; в - з'єднання ніпеля із шинним балоном і ободом; 1 - внутрішній барабан; 2 - зубчастий вінець; 3 - кожух; 4 - обід; 5 - болт; 6 - шинний балон; 7 - диск; 8 - палець; 9 - каркас; 10 - фрикційна пластина; 11 - гайка; 12 – ніпель. |
Муфта (рис.7) складається із внутрішнього барабана 1 і обода 4, жорстко з'єднаних з диском 7. До обода 4 болтами 5 кріпиться шинний балон 6 із фрикційними колодками.
Внутрішній
барабан 1 і диск 7 мають чисто оброблені
торцеві
поверхні з отворами
для
приєднання відомого
й ведучого
ділянок валопроводу. До внутрішнього
барабана
болтами
закріплений зубчастий вінець 2
для
провертання валопроводу (вала
дизеля). До зубчастого вінця кріпиться
кожух 3 для запобігання внутрішньої
порожнини муфти від випадкового влучення
сторонніх предметів.
Шинний балон 6 являє собою замкнуту кільцеву камеру з гуми й корду. Зовні по окружності в протектор балона вулканізовані сталеві пластини з різьбовими отворами для болтів 5, що з'єднують балон з ободом. Через ніпель 12 відбувається заповнення й спорожнювання внутрішньої порожнини балона.
У внутрішньому протекторі балона є отвори для пальців 8, що з'єднують фрикційні колодки з балоном. Фрикційна колодка складається з металевого каркаса 9 і фрикційної пластини 10 з азбесто-каучукової суміші.
При подачі стисненого повітря через ніпель 12 у шинний балон вибирається зазор між поверхнями фрикційних колодок і внутрішнього барабана, і в такий спосіб відбувається включення муфти.
Повітророзподільник (рис. 8) призначений для подачі стисненого повітря в муфту при включенні й випуску повітря при вимиканні. Він складається з рознімного корпуса 16 із кришкою 9, усередині якого перебувають камера наповнення 12, камера спуска (спорожнювання) 8 і опорного підшипника між ними.
Камери 8 і 12 забезпечують ущільнення повітропроводу при переході його від нерухливих частин до обертовим. Устрій обох камер ідентично.
Камера наповнення 12 (спуска 8) складається з рознімного корпусу, усередині якого розміщена гумова діафрагма 13 між двома розрізними текстолітовими кільцями 14. При подачі стисненого повітря в канал (по стрілці Б) гумова діафрагма притискає текстолітові кільця до буртів вала, забезпечуючи тим самим необхідне ущільнення повітряної порожнини камери. По спеціальних радіальних і осьових свердліннях у повітророзподільному валу 5 через замикаючий клапан 2 повітря надходить у штуцер 6 і далі в шинний балон.
|
|
Рисунок 8. Повітророзподільник: 1, 3, 4 - пробка; 2 – замикаючий клапан; 5 – повітро-розподільний вал; 6 - штуцер; 7, 10, 11- болт; 8 - камера спуска; 9 – кришка корпусу; 12 - камера наповнення; 13 - діафрагма; 14 – текстолітове кільце; 15 – вкладиш підшипника; 16 - корпус повітророзподільника; 17 - обойма; 18 – вхідний штуцер. А – підведення повітря у камеру спуска; Б - підведення повітря у камеру наповнення. |
|
При вимиканні муфти повітря подається в камеру спуска (по стрілці А), звідки по іншим радіальному й осьовому свердліннях підводить до замикаючого клапана 2.
Підшипник повітророзподільника служить опорою для повітророзподільного валу й з'єднаної з ним муфти, а також утримує вал від осьового переміщення для забезпечення нормальної роботи повітряних камер.
|
Рис.9. Замикаючий клапан: 1 - гайка; 2 – тарілка клапана; 3 – гумове кільце; 4 - шайба; 5, 15 - гумова прокладка; 6 - клапан; 7 - корпус; 8, 9 - гумове ущільнювальне кільце; 10 - пружина; 11 - гайка клапана; 12 - поршень; 13 - упор; 14 – додаткова пружина; 16 - пробка; 17 - контргайка; А - камера запірного клапана; Б - камера поршня |
Замикаючий клапан складається з корпусу 7, клапана 6, поршня 12, пружин 10 і 14. Дві камери А и Б відділені друг від друга поршнем 12. Камера А з'єднана з камерою наповнення, а камера Б - з камерою спуска.
По закінченні наповнення балона повітря з камери А швидко стравлюється й клапан 6 під дією тиску повітря з балона й пружини 10 закривається. При вимиканні муфти повітря з камери спуска надходить у порожнину Б и разом із пружиною 14, переміщаючи поршень 12, відкриває клапан 6. У цьому випадку повітря із шинного балона по відповідних каналах через камеру наповнення стравлюється в атмосферу й муфта вимикається. Характеристики пружин 10 і 14 підібрані так, що при тиску повітря в балоні 0,44 МПа (4,5 кГс/см2) і нижче клапан під дією пружини 14 відкривається й утримується в цьому положенні.
Прискорювач (мал.10) призначений для прискорення закриття замикаючого клапана при включенні муфти й прискорення спорожнювання шинного балона при її вимиканні.
|
Рис. 10. Прискорювач: 1 - пробка; 2 - пружина; 3 - ущільнювальна прокладка; 4 - корпус; 5 - втулка; 6 - поршень |
Прискорювач з'єднаний трубопроводом В с клапаном керування муфтою, а трубопроводом Г - з камерою наповнення повітророзподільника.
При вимиканні муфти й при виключеному її стані внутрішня порожнина шинної муфти через камеру наповнення по трубопроводу Г через отвори в пробці 1 сполучається з атмосферою, тому що поршень 6 під дією пружини 2 перебуває в крайнім правому положенні.
При включенні муфти повітря через клапан керування по трубопроводу В надходить у прискорювач, переміщає поршень 6 у ліве крайнє положення й по каналу Г надходить у камеру наповнення, а потім у шину.
По закінченні включення муфти подача повітря до прискорювача припиняється, поршень під дією пружини переміщається в крайнє праве положення, і камера наповнення через прискорювач сполучається з атмосферою. У каналах, що підводять повітря, тиск знижується, і замикаючий клапан закривається.
Шинно-пневматична муфта, забезпечуючи еластичне з'єднання, допускає значне розцентрування валів, що з'єднуються.
Включення ШПМ можливо при частоті обертання ведучого вала до 200 об/хв; вимикання – до 400 об/хв. Необхідне для роботи ШПМ тиск повітря становить 0,8-1,5 МПа ( 8-15 кГс/см2). Час включення або вимикання муфти не перевищує 10-15 с.
Застосування ШПМ у складі ЕУ декілька збільшує її габарити та масу, а також знижує надійність.
|
Рисунок 11. Гідромуфта: 1 - відомий вал; 2, 9 - упорно-опорний підшипник; 3 - кільцева камера; 4 - турбінне колесо; 5 - шиберне кільце; 6 - насосне колесо; 7 - кожух; 8 - корпус; 10 - ведучий вал. |
(Студенти по кресленнях, описах та матеріальної частині самостійно вивчають конструкцію муфт, задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 6-8 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень).
Гідромуфта призначена для швидкого з'єднання та роз'єднання двигуна з валопроводом.
Ведучий вал гідромуфти 10 (рис. 11) жорстко з'єднаний з колесом відцентрового насоса 6, а відомий вал 1 - з колесом гідравлічної турбіни 4. Насос і турбіна мають різну кількість радіально розташованих лопаток однакового профілю.
Заповнення внутрішньої порожнини гідромуфти робочою рідиною (звичайно малогрузле мінеральне масло) - через кільцеву камеру 3. Належна герметичність муфти забезпечується спеціальними сальниковими ущільненнями в кожусі 7, корпусі 8 і кільцевій камері 3.
При роботі двигуна (обертанні ведучого вала 10) рідина під дією відцентрових сил переміщається в міжлопаткових каналах колеса 6 від центра до його периферії і за рахунок придбаної кінетичної енергії приводить в обертання колесо турбіни 4.
Для зупинки корабля досить відкачати робочу рідину з порожнини муфти і обертання відомого вала 1 припиниться. Шиберне (від Schieber - заслінка) кільце 5 забезпечує прискорене вимикання гідромуфти.
Виникаючі при роботі гідромуфти осьові сили сприймаються упорно-опорними підшипниками 2 і 9.
Таким чином, гідромуфта забезпечує еластичний зв'язок двигуна з рушієм, а також їх швидке з'єднання та роз'єднання без зупинки двигуна.
Аналіз варіантів використання муфт валопроводу у різних умовах експлуатації.
(Студенти під керівництвом викладача виконують індивідуальні завдання по аналізу використання муфт валопроводу у різних умовах експлуатації, виявленню характерних несправностей та методів їх запобігання, задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 12 – 15 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень.)
Приготування ШПМ до роботи та включення
зовнішній огляд;
включення електроживлення сигналізації ШПМ;
провернути крани керування;
продути повітряні фільтри та подати повітря до кранів керування;
наповнення ШПМ повітрям.
Обслуговування муфт під час роботи
слідкувати за сигнальними лампами;
слідкувати за проковзуванням муфти;
слідкувати за відсутністю масла та води на муфті та кільцях колектору ШПМ;
кожний місяць виконувати огляд болтів та перевірку затягування гайок еластичних муфт.
Вимикання ШПМ
кран керування поставити у положення «Вимкнено» до загоряння червоної лампи;
перевірити нагрівання корпусу муфт;
охолодження та змащення підшипників;
перекрити клапани на системах повітря, вимкнути сигналізацію, протерти кільця колектору, очистити щітки.
Огляди муфт
щоденний;
щотижневий;
огляд через кожні 250 годин роботи;
огляд через кожні 1250 годин роботи;
огляд при поточному ремонті корабля;
огляд при середньому ремонті корабля.
Завдання на самостійну підготовку:
Закінчити аналіз варіантів використання муфт валопроводів та представити викладачу для оцінювання.
Вивчити та бути готовими для контрольного опитування правил експлуатації муфт валопроводу корабля.
