- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
4. Допоміжна енергетична установка
(Студенти по кресленнях, описах та матеріальної частині самостійно вивчають загальну будову ДопЕУ кораблів ВМС, задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 6-8 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень).
Допоміжна енергетична установка (ДопЕУ), у яку входять допоміжні механізми та пристрої різного призначення в складі КЕУ: компресори, теплообмінники, допоміжні котли, насоси, первинні двигуни генераторів ЕЕС і ін.
Загальнокорабельні системи й пристрої
Поряд з енергетикою, електроенергетикою й автоматизованими системами керування, контролю й захисту в післявоєнний період інтенсивно розвивався й комплекс загалькорабельних та допоміжних систем і пристроїв (ЗКДС і П) кораблів ВМФ. Розвиток ЕУ і ЕЕС дозволив оснастити кораблі новими електрогідравлічними кермовими машинами, якірними шпилями, спускно-піднімальними й вантажними пристроями.
Необхідність несення кораблями бойової служби у віддалених районах Світового океану, виконання міжнародних зобов'язань на морі зажадали розробки нового покоління корабельних пристроїв і систем. У цих умовах гостро встала проблема всебічного забезпечення кораблів у море на ходу в будь-яких погодних умовах. Для її рішення в 1969 р. були початі роботи зі створення суден постачання, а також пристроїв типу “Струна” і “Передача” для прийому-передачі вантажів на кораблі ВМФ
Значною проблемою в області корабельних пристроїв стало створення заспокоювачів хитавиці. Первісна місцева стабілізація антенних радіолокаційних постів, артилерійських і ракетних установок кораблів мала ряд істотних недоліків і не відповідала вимогам за умовами використання зброї. У цей час паралельно в багатьох країнах була розроблена концепція загальної стабілізації корабля на хитавиці за рахунок заспокоювачів бортової хитавиці й доведення до необхідних норм стабілізації постів і установок зброї за рахунок місцевих систем стабілізації.
Впровадження заспокоювачів хитавиці (ЗХ) дозволило підвищити тактико-технічні характеристики кораблів і поліпшити умови їх населеності. Створення ефективних і потужних заспокоювачів хитавиці для різних класів кораблів зажадало спільної роботи підприємств суднобудівної галузі й організацій ВМФ.
Були створені й освоєні: УК-56 - для ескадрених міноносців, УК-134 - для ракетних і ВПК, УК- 134-6 - для крейсерів типу “Маршал Устинов”, УК- 89-3 - для ВАКР типу “Київ” і КК-135 - для протичовневих кораблів.
Подальший розвиток заспокоювачі хитавиці одержали з розробкою їхнього нового типу - з керованими рулями, що не вбираються. На відміну від висувних вони мають менші габарити й масу, підвищені швидкості перекладки, оснащені більш сучасною системою управління, вимагають менших обсягів і площ для розміщення на кораблях, а також більш зручні в експлуатації й ремонті. До таких належать заспокоювач хитавиці УК-6 із площею рулей 6 м2 і насосним агрегатом НА-360. Ведуться роботи зі створення подібних заспокоювачів хитавиці із площею пера керма - 4,5 м2, призначеного для кораблів малої й середньої водотоннажності.
На кораблях проектів 26- і 68-біс застосовувалися пароводяні вакуумні й пароежекторні машини 101Э, 2ЭМ і 3Э. На їх базі заводом “Компресор” (м. Москва) сконструйований типоряд холодильних машин Э-250, Э-320 і Э-500 малогабаритного виконання для першого покоління АПЧ і машин 9Э, 10Э для надводних кораблів 57 і 58 проектів.
Підвищення вимог до скритності ПЧ і НК зажадало проведення робіт зі зниження гучності роботи холодильного обладнання. Було також продовжене вдосконалювання холодильних машин у частини, що стосується зменшення масогабаритних показників, підвищення економічності й надійності. У результаті для АПЧ другого покоління були створені пароежекторні холодильні машини типу Э-300А/1, Э-500А/1, ЭХМ-1, ЭХМ-З, ЭХМ-5. Для надводних кораблів побудови 80-х років створені холодильні машини типів 10ЭМ, 10ЭМАР і їх тропічне виконання – 20Э.
Спроби зниження віброакустичних характеристик у джерелі привели до створення для АПЧ другого-четвертого поколінь ряду гвинтових парокомпресорних холодильних машин типу МХМВ-63П, 21МХМВ-63, МХМВ-250, 1МХМВ-250 і ЗМХМВ-290.
Дослідження показали, що по віброакустичним характеристиках найбільш перспективні абсорбційні холодильні машини на кораблях проектів 1134Б и 1164. У цей час із урахуванням досвіду експлуатації для перспективних кораблів ВМФ створюються абсорбційні холодильні машини типу АХМ-0,5 (холодопродуктивністю 0,5 МВт).
Будівництво серії ВАКР пр. 1143 зажадало холодильних машин з агрегатною потужністю 1-2 МВт. Був спроектований і освоєний випуск турбокомпресорних холодильних машин типу МТХМ-1000 і МТХМ-2000.
Жорсткість вимог по віброакустичних характеристиках (ВАХ) показало неможливість подальшого використання поршневих компресорів у холодильних установках продовольчих камер. Тому виникла необхідність використання альтернативних способів одержання холоду. Використано науково-технічні досягнення в області застосування ефекту Пельтье в холодильних установках малої агрегатної потужності. В 1994 р. на науково-продуктивному підприємстві “Истприбор” проведені міжвідомчі випробування термоелектричної холодильної установки (ТЕХУ) провізійних камер “Холод”, які плануються до установки на перспективні кораблі.
В 1974 р. у ВМФ прийняті перші правила по попередженню забруднення моря (“ППМЗ-74”), які регламентували виконання міжнародної конвенції по попередженню забруднення моря нафтою. Кораблі стали оснащуватися нафтоводяними сепараційними установками, цистернами для збору трюмних вод, автономними осушувальними системами з насосами.
Із прийняттям Конвенції 1973 р. і з виправленнями 1978 р. по запобіганню забруднення з суден передбачаються міри запобігання забруднення моря не тільки нафтою, але й шкідливими речовинами, стічними водами й сміттям. Це привело до розробки нових нормативних документів, концепції комплексних заходів щодо повної переробки нафтовміщуючих та стічних вод, сміття корабля, а також до створення відповідних пристроїв.
Аналіз енергетичних установок кораблів
(Студенти під керівництвом викладача виконують індивідуальні завдання по аналізу використання ЕУ кораблів ВМС у різних умовах експлуатації, виявленню характерних несправностей та методів їх запобігання, задають запитання у ході вивчення матеріалу, викладач дає відповіді на запитання. Після 12 – 15 хвилин роботи робить контрольне опитування найбільш важливих положень.)
Завдання на самостійну підготовку:
Закінчити аналіз варіантів використання ЕУ кораблів ВМС та представити викладачу для оцінювання.
Вивчити та бути готовими для контрольного опитування правил експлуатації ЕУ кораблів ВМС.
СЕМІНАР № 1
Тема: ВЗАЄМОДІЯ ГРЕБНОГО ГВІНТА І КОРПУСУ КОРАБЛЯ
