- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
Розглянемо принцип дії ГТУ на прикладі ГТУ простого (відкритого) циклу з горінням при постійному тиску з одновальним ГТД (рис.4).
К
КЗ
Рисунок
4.
При цьому 7075% потужності, що розвивається турбіною, витрачається на обертання компресора, а 2530 – через зубчасту передачу (ЗП) і валопровід передається гвинту.
З турбіни гази, що відробили, викидаються в атмосферу, де вони охолоджуються при атмосферному тиску до температури повітря. Тим самим замикається термодинамічний цикл.
Запуск ГТУ робиться за допомогою спеціального електричного двигуна (стартера), паливо в період запуску запалюється від електросвічі.
Такі агрегати, як правило, використовуються для привода електрогенераторів.
На сучасних кораблях застосовуються ГТУ, що мають наступні схеми:
а)
двохвальна схема:
б
КЗ
КЗ
КЗ
Рисунок
5.
ТГ
ЗП
КНТ
К – компресор; Т1 – турбіна високого тиску; Т2 – турбіна низького тиску (турбіна гвинта).
|
К
Рисунок
6.
повітря
гази,
що відпрацювали
КВТ
ТВТ
ТНТ КВТ – компресор високого тиску; ТВТ – турбіна високого тиску; ТНТ – турбіна низького тиску; ТГ– турбіна гвинта . |
У турбіні двохвальної (рис. 5) схеми розширення газів відбувається у двох турбінах: ТВТ та ТНТ. ТВТ обертає компресор, а ТНТ працює на гвинт.
Потужність та економічність ГТУ у значної мірі залежить від степені стиску повітря у компресорі: чім більше ступінь стиску – тим вище потужність ГТУ і вона більш економічна. Тому використовуються ГТД з багатоступінчастим стиском повітря та розширення газу. Наприклад, у турбіні трьохвальної схеми (рис. 6) здійснюється двохступінчастий стиск повітря у КНТ і КВТ до 12÷15 кГ/ см2 (й вище), розширення газів з температурою до 1100оС відбувається у трьох турбінах: ТВТ що обертає КВТ, ТНТ що обертає КНТ та ТГ, що працює на гвинт через ЗП. Ця схема знайшла широке застосування у складі корабельних ГТУ вітчизняного виробництва (М3, М5, М7, М9, М15, М21 та ін.).
Гази, що випрацювали мають високу температуру (більше 300ОС) та уносять із собою багато тепла. Економічність ГТД може бути підвищена за рахунок регенерації – повернення частки тепла газів, що ідуть, у цикл ГТД.
Для прикладу схема ГТУ з одновальним ГТД у котрій застосована регенерація.
Рисунок 7. Схема ГТУ з регенерацією.
Стиснуте компресором повітря спрямовується у регенератор, де підігрівається газами, що надходять з турбіни. Газ, що підігрівся, надходить в КЗ, потім у турбіну, та пройшовши регенератор, іде в атмосферу. При використанні регенератора для отримання однієї й тої ж температури газів перед турбіною витрата палива буде меншою, ніж у ГТУ без регенерації, за рахунок чого економічність буде більш високою.
Для підвищення потужності та економічності також використовують ГТУ з утилізацією тепла газів, що йдуть.
Рисунок 8. Схема ГТУ з утилізацією газів, що ідуть до атмосфери.
К – компресор; КЗ – камера згорання; ТВТ – турбіна високого тиску; ТГ – турбіна гвинта; ЗП – зубчаста передача; ПТ – парова турбіна; ПК – паровий котел; ПН – перекачувальний насос.
