- •Корабельні енергетичні установки
- •5. Інформаційнно-методичне забезпечення
- •ЛекціЯ № 1
- •Дисципліна «Корабельні енергетичні установки» і її значення в підготовці корабельних інженерів-механіків
- •Енергетична установка корабля і її основні елементи
- •Пропульсивний комплекс корабля
- •Класифікація корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок.
- •5. В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.1 Вимоги до корабельних енергетичних установок.
- •ЛекціЯ № 2
- •1. Вимоги до корабельних енергетичних установок, їх техніко-економічні показники.
- •1.2 Техніко-економічні показники корабельних енергетичних установок
- •2. Порівняльний аналіз корабельних енергетичних установок
- •ЛекціЯ № 3
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996. Вступ
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сполучні муфти валопроводу
- •4. Сальники
- •5. Підшипники
- •Лекція № 4
- •1. Загальні поняття і визначення.
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його основні складові.
- •3. Методи визначення опору і буксирувальної потужності корпусу корабля.
- •Ф.М. Кацман, д.В. Дорогостайский Теория судна и движители. –л.: Судостроение, 1979. -280 с. §§ 10 ÷ 16.
- •1. Загальні поняття і визначення
- •2. Опір води при рівномірному прямолінійному русі корабля і його складові
- •3. Методи визначення опору й буксировальної потужності корабля
- •3.1. Розрахункові методи визначення опору корабля.
- •3.2. Експериментальний метод визначення опору.
- •3.3. Метод наближеного розрахунку опору й буксирувальної потужності.
- •Лекція № 5
- •1. Загальні відомості про гребний гвинт
- •2. Геометричні характеристики гребних гвинтів
- •3. Кінематичні характеристики гребних гвинтів
- •4. Гідродинамічні характеристики гребних гвинтів
- •Лекція № 6
- •1. Криві дії гребного гвинта.
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу.
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі.
- •1. Криві дії гребного гвинта
- •2. Режими роботи гребного гвинта на передньому ходу
- •3. Робота гребного гвинта при реверсі
- •Лекція № 7
- •1. Явище попутного потоку
- •2. Явище засмоктування
- •3. Пропульсивний коефіцієнт
- •Лекція № 8
- •Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
- •Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
- •Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
- •1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
- •Принцип дії кгтеу і призначення основних її елементів
- •3. Потужність кгтеу на режимах пбш та ебш
- •Визначення розрахункової (номінальної) потужності гтд у складі газотурбінного агрегату
- •4. Загальна будова корабельної гту
- •Конструкція gт25000 і його основних елементів
- •Практичне заняття № 1
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Валопровід і його основні елементи
- •2. Вали валопроводу
- •3. Сальники
- •4. Підшипники
- •Практичне заняття № 2
- •В.П.Кузин, в.И.Никольский „Корабли вмф ссср. 1945 – 1991”. Имо. С-Петербург.-1996.
- •Инструкция № 2 по обслуживанию и периодическому планово-предупредительному осмотру и ремонту технических средств. Воениздат. М.: 1980. Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Фланцеве з'єднання та конічні фланцеві напівмуфти
- •3. Шинно-пневматична муфта
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст заняття та методика його проведення
- •1. Головна енергетична установка
- •2. Електроенергетична система
- •3. Автоматизовані системи управління технічними засобами
- •4. Допоміжна енергетична установка
- •1. Навчальні питання
- •2. Реферати (доповіді, повідомлення)
- •3. Література
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 1 з навчальної дисципліни
- •4. Методічні вказівки курсантам щодо підготовки до семинарського заняття
- •Організація та методика проведення семінару
- •Перелік питань для тестування якості підготовки курсантів до семінарського заняття № 2 з навчальної дисципліни
Лекція № 8
Тема: КОРАБЕЛЬНІ ГАЗОТУРБІННІ ЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація.
2. Принцип дії КГТЕУ і призначення основних її елементів.
3. Потужність КГТЕУ на режимах ПБШ та ЕБШ.
4. Загальна будова корабельної ГТУ.
Навчальна література:
Кузнецов в.В. Та ін. Корабельні газотурбінні енергетичні установки. Ч.1 та 2. С.: 2003. С. 118 та 82.
Кирюхин. Устройство судовых газотурбинных установок. С.: 2003. С. 84.
Трофимивич Г.К. Корабельные газотурбинные энергетические установки.
Ребров Б.В. Корабельные газотурбинные энергетические установки. Ч.1. Л.: 1970. , ст. 280 –283.
Дмитриев Г.П. Корабельные газотурбинные и дизель-газотурбинные энергетические установки. Л.: 1988, ч.1, ст. 8- 11, 19 – 24; 1990. ч.2. ч.1, ч.2, ст. 3 – 7.
Хуршудян г.М та ін. Корабельные дизельные энергетические установки и основы их общего проектирования. Л.: 1980. С. 276. Вступ
Вся історія військового кораблебудування нерозривно пов'язана з пошуком найбільш ефективних джерел енергії забезпечення заданого ходу кораблів (суден). Тому формування сучасного вигляду Військово-морського флоту, розробка й будівництво перспективних кораблів і суден неможливі без розвитку корабельних енергетичних установок (КЕУ). Вибір типу й состава головної енергетичної установки (ГЕУ) - один з найважливіших етапів проектування корабля. Розвиток сучасної корабельної енергетиці іде по шляху створення потужних, економічних та надійних в експлуатації ГЕУ, які мають малі маси та габарити.
ГТА використовуються як головні двигуни надводних кораблів, а також як приводи електричних генераторів.
ГТД, як головний двигун НК є серцевиною всієї ГЕУ. Він забезпечує хід і маневреність корабля.
1. Корабельні газотурбінні енергетичні установки та їх класифікація
У сучасній корабельній енергетиці застосовуються всі існуючі типи енергетичних установок:
котлотурбінні енергетичні установки (КТЕУ);
атомні енергетичні установки (АЕУ);
газотурбінні енергетичні установки (ГТЕУ);
дизельні енергетичні установки (ДЕУ);
комбіновані дизель-газотурбінні енергетичні установки (КДГТЕУ);
комбіновані парогазотурбінні енергетичні установки (КПГТЕУ).
З початку 50-х років у корабельній енергетиці знайшли широке застосування комбіновані ГЕУ, до складу яких входять різні типи двигунів: ДВЗ і ГТД, парова турбіна і ГТД.
Ці двигуни за їх функціональним призначенням підрозділяються на:
маршові (основні) двигуни, призначені для забезпечення економічних бойових швидкостей;
прискорюючі (форсажні) двигуни, призначені для забезпечення режимів повних бойових швидкостей.
Практично до кінця 60-х років ГТД застосовувалися головним чином у якості форсажних у складі комбінованих дизель-газотурбінних і парогазотурбінних енергетичних установках.
Перш ніж розглядати принципову схему і склад основних елементів КГТЕУ розбираємося з термінологією.
ГТД - тепловий двигун реактивного типу в якому теплова енергія попередньо стиснутого й нагрітого газу перетвориться в механічну енергію обертання ротора турбіни. До його складу входять наступні елементи:
- компресор, один чи декілька;
- камера згоряння;
- газова турбіна, одна чи декілька.
ГТА – агрегат, до складу якого крім ГТД входить ще і редуктор (зубчаста передача - ЗП).
ГТУ – містить у собі ГТА й елементи валопроводу (звукоізолююча муфта та ГУП) чи ГТД, ЗП і електрогенератор (ГТГ).
КГТЕУ – містить у собі ГТУ, валопроводи, рушії, а також усі системи і механізми, що забезпечують функціонування корабля (ЕЕС, допоміжну ЕУ).
З початку 60-х років у корабельній енергетиці знайшли широке застосування газо-газотурбінні енергетичні установки (ГГТЕУ), що мають наступні схеми:
1 тип - відношення потужності МД та ФД менше 0,15 – 0,20 та сумісна робота ГТД не передбачена. МД та ФД працюють роздільно за рахунок підключення на гребний вал через загальний редуктор. При цьому МД забезпечує швидкість руху корабля 18 – 20 вузлів, а при роботі ФД – 30-32 вузла. Такі схеми в міжнародної класифікації називають COGOG (CO – комбінована, G – газотурбінна, О – «або» – сумісна робота не передбачена).
Рисунок 1. Схема КГТЕУ, де не передбачена сумісна робота МД та ФД.
2 тип – забезпечується як сумісна, так і роздільна робота ГТД, які входять до агрегату. Такі схеми називають GOGAG. Такі режими забезпечуються такими конструкторськими рішеннями:
А
)
В КГТЕУ входять ГТА в якому на загальну
передачу працюють двигуни однакової
потужності. Це установки типу М–3.
Потужність ГТД у таких ГТЕУ складає
15000 – 22000 кВт.
Рисунок 2. Схема КГТЕУ с ГТД рівної потужності, працюючих на один вал.
Б) В КГТЕУ входить ГТА в якому головна ЗП забезпечує можливість як роздільної, так і сумісної роботи ГТД різної потужності. Це агрегати типу М – 5, М – 7, М – 9, М – 15, М – 21.
Рисунок 3. Схема КГТЕУ с ГТД різної потужності, працюючих на один вал.
К комбіновані ДГТЕУ мають схеми двох типів:
схеми, які не передбачають сумісну роботу ДВЗ та ГТД (CODOG),
схеми, які передбачають як сумісну, так і роздільну роботу ГТД та ДВЗ (CODAG).
ГТД також знайшли застосування на КВП для обертання осьового компресора, який надає повітря під спідницю КВП та для обертання повітряного гвинта.
Міжнародна класифікація: CO – комбінована, G – газотурбінна, D – дизельна, S – паротурбінна, L – електрорух, N – ядерна, А – «і» - сумісна робота, О – «або» – сумісна робота не передбачена.
Газотурбінні установки класифікуються:
За принципом здійснення процесу замикання циклу: відкритого, закритого і напівзакритого циклів;
За принципом здійснення процесу горіння: при постійному тиску, при постійному об'єму і змішане горіння;
По роду використовуваного палива:
ГТУ, що працюють на органічному паливі;
ГТУ, що використовують ядерне пальне;
По використанню тепла газів, що відробили: з регенерацією, з утилізацією і без регенерації й утилізації;
За принципом здійснення процесу стиску: одне-, двох- і триступінчастий стиск із проміжним охолодженням і без нього;
За принципом здійснення процесу розширення – з одноступінчатим і багатоступінчастим розширенням із проміжним підігрівом і без нього.
ГТЕУ має ряд переваг перед існуючими тепловими двигунами:
а) у порівнянні з ПТУ:
відсутність котлової установки з великою кількістю допоміжних механізмів і пристроїв, складною системою водопідготовки;
значне скорочення потреб в воді;
швидкий пуск установки в дію;
б) у порівнянні з ДВЗ:
можливість використання твердого палива;
відсутність кривошипно-шатунного механізму;
менші габарити і вага при великих потужностях;
менші витрати на експлуатацію (масло, ЗІП);
незначна потреба в охолоджуючій воді.
Недоліки:
на роботу ГТЕУ істотний вплив роблять зовнішні впливи: температура зовнішнього повітря, снігопад, обледеніння повітроприймальних шахт, попадання морської води, сольові відкладення;
на роботу ГТЕУ впливає нестійка робота компресора (помпаж);
за економічністю ГТЕУ уступає ДВЗ (наближається до швидкохідних ДВЗ).
