Тема 3. Макроекономічна нестабільність: інфляція та безробіття

1. Нестабільність макроекономічної динаміки

2. Зайнятість і безробіття

3. Інфляція та її наслідки

1.

Макроекономічна нестабільність проявляється у коливаннях обсягів виробництва, зайнятості та цін. Важливою особливістю економіки, яка спирається на ринкові відносини, є її нестабільність. Розвиток ринкової економіки протягом останніх двох століть засвідчує, що зростання виробництва періодично чергується з його падінням. У роки падіння ВВП безробіття зростає, ціни падають, а прибутковість зменшується. У роки зростання ВВП підвищується рівень зайнятості населення, зростають ціни і збільшуються прибутки.

Циклічність економічної динаміки – це періодичне зростання та зниження ділової активності через неспівпадіння сукупного попиту та сукупної пропозиції. Інфляція проявляється у зростанні загального рівня цін внаслідок перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією. Безробіття проявляється у зростанні кількості незайнятих працездатних індивідів внаслідок скорочення сукупної пропозиції.

Циклічні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних (ділових) циклів, які складаються із чотирьох фаз: криза (або падіння); депресія (або застій); пожвавлення; піднесення (або зростання).

Вихідною фазою економічного циклу слід вважати кризу, яка порушує нормальний поступальний хід економічного розвитку. Всі наступні фази відновлюють його. При цьому кожна попередня фаза створює передумови для її власного відмирання та виникнення наступної фази. Незважаючи на те, що економічні цикли складаються з одних і тих самих фаз, вони суттєво різняться за тривалістю та амплітудою коливань.

Принциповим є питання про причини циклічних коливань. До найбільш значних причин можна віднести:

1. великі технічні нововведення, які з’являються нерегулярно і зумовлюють коливання в діловій активності;

2. політичні перевороти, різка трансформація соціально-еконо­мічної системи, війна та інші випадкові події системного характеру;

3. помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кількості грошей або надмірним вилученням грошей з обігу;

4. різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної економіки (зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових партнерів тощо).

У макроекономіці не існує єдиної теорії економічного циклу. Але безперечним є те, що в кінцевому підсумку циклічні коливання викликаються суттєвими змінами в сукупному попиті або сукупній пропозиції. Якщо попит в економіці падає, то це спричиняється до падіння виробництва, збільшення безробіття і зниження цін. Якщо падає пропозиція, то це зумовлює падіння виробництва і збільшення безробіття за одночасного зростання цін.

Нециклічні коливання ділової активності – це випадкові, неповторювані зростання та зниження обсягів виробництва. цін та зайнятості внаслідок соціально-економічних або науково-технічних революцій, стихійних лих, війн тощо. Соціально-технічні революції здатні створити ситуації довгострокової нестабільності (трансформація, перехідний період), решта чинників – короткострокову.

2.

Одним із основних індикаторів економічної нестабільності є зайнятість. Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття (РБ), який характеризує співвідношення у відсотках між чисельністю безробітних (ЧБ) і чисельністю робочої сили (ЧРС):

Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють три його види: фрикційне, структурне, циклічне. При цьому фрикційне та структурне безробіття інтегруються в категорію «природне безробіття», тобто безробіття, яке є внутрішньою або природною потребою для функціонування економіки.

Залежно від рівня безробіття розрізняють повну та неповну зайнятість. Повну зайнятість не слід ототожнювати з нульовим рівнем безробіття. Повна зайнятість — це зайнятість на рівні природного безробіття, а ВВП, яке виробляється в умовах повної зайнятості, є потенційним ВВП (ВВП_п).

Якщо фактичний рівень безробіття (РБ_ф) перевищує його природний рівень (РБ_п), то це свідчить про виникнення циклічного безробіття, яке є ознакою неповної зайнятості. Воно викликається загальним падінням попиту в економіці, в тому числі й на ринку праці. За цих умов певна частка робочої сили не використовується для виробництва ВВП. Це викликає відставання фактичного ВВП (ВВП_ф) від ВВП_п. Чим вище циклічне безробіття, тим більшим є відсоток відставання (в) і тим більшу величину ВВП втрачає економіка (ВВП_в). Американський вчений Оукен емпірично виявив залежність, за якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає 2,5 % відставання ВВП_ф від ВВП_п. Це отримало назву закону Оукена. Якщо спиратися на цей закон, то можна обчислити втрати ВВП на кожному рівні циклічного безробіття. Це обчислення можна здійснити на базі таких рівнянь:

в =

3.

Іншим індикатором економічної нестабільності є інфляція – зростання загального рівня цін. Показником інфляції є темп інфляції (і), який вимірюється за допомогою індексів цін. Якщо потрібно визначити темп інфляції щодо базового періоду, то він обчислюється як різниця між індексом цін в аналізованому періоді (Р_t) та індексом цін в базовому періоді, який приймається за 100 %: і = Р_t – 100. Якщо треба визначити темп інфляції щодо попереднього періоду, який не є базовим, то він обчислюється з урахуванням індексу цін попереднього періоду (Р_t–1) за формулою:

Інфляцію можна класифікувати за різними ознаками: залежно від темпів інфляції — помірна (повзуча), висока (галопуюча), дуже висока (гіперінфляція); залежно від кінцевих причин її виникнення — інфляція попиту та інфляція витрат; залежно від рівня її передбачення — очікувана та неочікувана інфляція.

Інфляція створює для суспільства певну небезпеку і викликає негативні соціально-економічні наслідки. Негативний вплив інфляції на економіку полягає в тому, що вона, з одного боку, по-різному знецінює номінальні доходи економічних суб’єктів і завдяки цьому деформує їх розподіл; з іншого — дезорієнтує управлінські рішення і тим самим знижує рівень керованості економічними процесами.

Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння.

Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва.

Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва.

Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва.

Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.

Робоча сила — економічно активна частина населення, яка має здібності до праці і бажання працювати.

Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.

Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок добровільної зміни місця праці.

Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.

Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з природним безробіттям.

Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок загального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.

Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.

Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.

Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.

Інфляція — загальний приріст цін в економіці.

Дефляція — зниження загального рівня цін.

Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво продукції.

Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту.

Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом непередбачених змін в економіці.

Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.

Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.

Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за рік.

Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами відсотків за рік.

Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням виробництва.