Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.

Кров – це рідка частина, яка складається з плазми і форменних елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів). Кров з лімфою і міжклітинною рідиною утворюють внутрішнє середовище, в якому знаходяться клітини, тканини, органи і які не потребують гомеостазу. Фізико-хімічні властивості крові повинні бути постійними.

Кров та органи, де утворюється форменні елементи і де вони руйнуються становлять одну систему: червоний кістковий мозок, селезінка, печінка, лімфатичні вузли, Фейєрові бляшки кишечника.

Функції крові:

1. транспортна – транспортує гази, поживні речовини, екскрети різних, транспортує тепло, гормони з місця, де вони утворюються до місця призначення;

2. бере участь в регуляції водно-сольового обміну;

3. захисна – проявляється у вигляді специфічною і неспецифічною імунною відповіддю організму, фагоцитозом, зсіданням крові.

Фізико-хімічні властивості крові.

Якщо густина води = 1, то густина плазми крові = 2,2, цільної – 5. Питома вага плазми = 1,025, форменних елементів = 1,09, цільної крові = 1,06.

Осмотичний тиск – це сила, яка забезпечує перехід води через напівпроникну мембрану, в той бік, де концентрація розчину більша. Температура замерзання крові = -0,56^оС, Р_осм. – 7,8-8 атм. На 60% Р_осм забезпечується NаСІ, на 30% онкотичним тиском ( це тиск створений білками, які розташовані в розчині), решта 10% створюється електролітами.

Реакція рН крові стала, рН артеріальної крові = 7,4, венозної – 7,35. довготривала зміна рН на 0,1 призводить до загибелі організму. Не дивлячись на те, що в процесі обміну утворюються багато кислот, для підтримання рН – буферні системи крові:

• карбонатна Na₂CO_3, NaHCO₃;

• фосфатна NаН₂РО₄, Nа₂НРО₄;

• білкова;

• гемоглобінова (до 75% усіх буферних систем);

• метаболічна.

В організмі існує лужний резерв, тому що кислот більше, ніж лугів.

Ацидоз – зміна величини рН в кислу сторону:

1. компенсаторний (повністю використовується лужний резерв, але реакція крові залишається сталою);

2. не компенсаторний (використовується лужний резерв, рН крові змінюється);

3. газовий;

4. негазовий (при діабеті, коли утворюється багато кислот).

Кількість крові у % відношенні до маси тіла:

Коні – 8-9%; ВРХ – 8,2%; свині – 4,6%; кози – 7,3%; кріль – 5,7%; курка – 8,5%.

Еритроцити, їх фізіологічне значення.

Еритроцити – це червоні кров’яні тільця, які утворюються в ЧКМ із стовбурових клітин. Клітини не мають ядра, звільняються від нього на стадії ретикулоцитів. Являють собою форму двояковвігнутих дисків, що забезпечує збільшення поверхні на 1,6% і сприяє газообміну. 90% сухої речовини еритроцитів – гемоглобін, 10% - білки, вуглеводи, мінеральні речовини. Руйнуються в печінці, селезінці, живуть100-120 днів.

Кількість еритроцитів у різних видів тварин.

Кінь – 7,9 млн.

Кінь (верховий) – 10,0 млн.

ВРХ – 6,0 млн.

Верблюд – 13,0 млн.

Коза – 14,4 млн.

Свиня – 6,0-8,0 млн.

Собака – 6,5 млн.

Кішка – 5,9 млн.

Кріль – 5,8 млн.

Курка – 3,5 млн.

Гусак – 3,4 млн.

Основна функція – перенесення газів за рахунок гемоглобіну.

Гемоглобін – це складний білок хромопротеїд, складається з простетичної групи гема і білка глобіну. 4 молекули гема утримуються 1 атом заліза. 1 молекула гема зв’язує 1 молекулу кисню. Валентність заліза в молекулі – ІІ, якщо переходить в ІІІ, то утворюється шкідлива речовина і організм гине.

HbO – це стійка сполука, з якої гемоглобін може відновлюватися.

Фактори, що сприяють утворенню оксигемоглобіну і звільненню кисню в легенях:

1. зниження температури;

2. зменшення концентрації СО₂ в легенях;

3. звільнення крові від кислоти в легенях.

Сполуки гемоглобіну:

• оксигемоглобін – Нb+O₂

• карбгемоглобін – Hb+CO₂

• карбоксигемоглобін – Hb+CO₂ - дуже стійка сполука, відновлення відбувається дуже повільно і тільки при наявності чистого кисню

• метгемоглобін – з’єднання Hb з сильними окислювачами. В цій сполуці Hb міняє валентність з ІІ на ІІІ і не відновлюється.

Фактори, що впливають на кількість еритроцитів та гемоглобіну:

І. Збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну відбувається:

1. при фізичних навантаженнях;

2. при зниженні кількості води в організмі;

3. при зміні емоційного стану;

ІІ. Зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну:

1. при анеміях;

2. при втратах крові;

3. при порушеннях еритропоезу.

Значення еритроцитів:

1. транспортують гази;

2. беруть участь в створенні імунного захисту;

3. транспортують поживні речовини;

4. адсорбують на свою поверхню отрути токсичних речовин.

Швидкість осідання еритроцитів.

У різних тварин по різному:

У коней ШОЕ = 64 мм/ год.

У ВРХ = 0,5 мм/ год.

Це залежить від властивостей плазми крові, її густини. В нормі еритроцити осідають під впливом власної маси, а при патології їх осідання прискорюється тому, що в крові збільшується фракція білків глобулінів. Вони несуть “+” заряди і адсорбуються на поверхні еритроцитів із зміною заряду еритроцитів на “+”. Як наслідок в крові утворюються як “+” так і “–“ заряджені еритроцити, вони склеюються між собою і тому швидше осідають.