- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Гуморальна регуляція роботи серця.
Здійснюється безпосередньо на гладенькі м'язи судин, а також на судинно-руховий центр.
Катехоламіни – адреналін, норадреналін, сим патин – звужують судини.
Вазопресин – синтезується в гіпоталамусі.
Брадікінін – сповільнює роботу серця, розширює просвіт судин.
Каллікреїн – розширює просвіт судин.
Ренін – синтезується в нирках, звужує судини.
Ацетилхолін і гістамін – розширює просвіт судин.
Серотонін – синтезується в головному мозку та клітинами крові тромбоцитами, звужує місцево судини при кровотечах.
Іони Са – стимулюють серцеву діяльність, діючі на усі 4 боки (частоту, силу, провідність і збудливість)
Іони К – навпаки пригнічують серцеву діяльність.
Робота серця змінюється в залежності від вмісту в крові О2, СО2, іонів Н. Присутність в крові вітамінів групи В, ферментів, АТФ також впливають на роботу серця.
Рух крові по замкнутій системі.
Рух крові підпорядкований законам гідравліки.
Рух крові знижується:
За рахунок зовнішнього і внутрішнього тертя частинок крові;
Частина тиску втрачається на надання руху крові;
Ще частина втрачається на розтягування стінок судин;
Значна кількість витрачається на подолання опору капілярів і артеріол. Артеріоли чинять опір руху крові і називаються резистентними. При значному їх розширенні можуть значно затримувати рух крові.
Рух крові, що проходить певний загальний переріз кровоносних судин за одиницю часу називається об’ємною швидкістю крові. Характеризується відрізком кровоносної системи, який долає частинка крові за одиницю часу. Вона буде обернено пропорційна просвіту судин. Час повного кровообігу у с-г тварин складає 24 систоли.
Регуляція просвіту судин.
Рефлекторна регуляція може змінюватися за рахунок підвищення чи зниження тонусу гладеньких м'язів, який залежить від імпульсів, що надходять від симпатичних і парасимпатичних нервів. Симпатичні підвищують тонус і тому забезпечують вазоконстрікторний ефект. Парасимпатичні нерви забезпечують розширення просвіту судин (вазоділятатори), але не постійно, а при потребі, коли орган працює активно, вони вважаються також вазоконстрикторами. Існують змішані нерви, наприклад, стовбури симпатичних нервів, що іннервують кровоносні судини, є нервові волокна на закінченнях яких виробляється ацетилхолін і тому вони забезпечують вазоділятаторний ефект.
Артеріальний і венний пульс.
Пульс відмічають тільки в артерія, у венах його немає.
Пульс – це ритмічне коливання стінок артеріальних судин внаслідок скорочення серця.
Пульс можна досліджувати на любій артерії, але прийнято у ВРХ на лицевій артерії по краю жувального м'яза, у коней – на судинній вирізці нижньої щелепи, ДРХ і свині – на стегновій або хвостовій артеріях.
При дослідженні звертають увагу на ритмічність, частоту, висоту підняття стінки судин, буває високий, низький, стрибаючий, напруження – твердий, м’який.
Венний пульс спостерігається тільки в устях порожнистих вен, внаслідок закриття просвіту кільцевими м'язами під час систоли. Ундуляція яремної вени відбувається при недостатності кільцевої мускулатури вени і кров повертається назад із серця у вену.
