Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фізіологія (кнсп).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
477 Кб
Скачать
☆

Процес зсідання крові.

Це складний ферментний процес в якому беруть участь 13 факторів крові. Проходить в 3 фази:

І. Відбувається кров’яний та тканий тромбопластин – він утворюється за рахунок тромбокінази та білків крові: антигемофілічний глобулін, акселератор глобулін, проконвертина і іонів Са.

ІІ. Під дією тромбопластина неактивний фермент печінки протромбін перетворюється в активний тромбін.

ІІІ. Розчинний білок крові фібриноген під впливом тромбіну переходить в нерозчинну формулу – фібрин. Нитки фібрину на пошкодженій частині судини створюють сітку, в яку потрапляють форменні елементи крові і утворюється тромб (кров’яний згусток) – закупорює просвіт судини. Потім відбувається ретракція згустку крові – виходить рідка частина і подальше розсмоктування.

Групи крові у людини і фактори крові у тварин.

У 1903 році Ландштейнер відкрив систему груп крові (А,В,О). Він встановив, що в еритроцитах є речовини аглютиногени (що склеюються), а в плазмі є аглютиніни (що склеюють).

У людей в яких в еритроцитах не знайдено аглютиногенів, але в плазмі є аглютиніни (α, β) – І група; ІІ група – аглютиноген А, аглютинін β; ІІІ група – аглютиноген В, аглютинін α; IV група – аглютиногени А,В, аглютинінів не виявлено.

При переливанні крові важливо, щоб еритроцити донора не склеювалися з плазмою реципієнта, а те, що плазма донора може склеювати еритроцити реципієнта практичного значення не має, бо її вводиться незначна кількість і не вистачає для повного склеювання.

Таким чином група крові людини визначається антигенними властивостями еритроцитів. Ці властивості залежать від природи кінцевого цукру, в складі відповідних гліколіпідів мембран еритроцитів.

У тварин в еритроцитах аглютиногенів знайдено дуже багато, і тому кров не розподілена на групи.

Резус-фактор.

Це ще один аглютиноген. Є “+” та “-“ резус. Він також враховується при переливанні крові, а також в акушерстві. На чужий білок (Rh+) в організмі утворюються антитіла, Rh- реципієнту треба переливати кров Rh- донора, а для Rh+ реципієнта підходить і та і інша кров.

В акушерстві це має значення, коли Rh- жінка, а плід - Rh+ . В першу вагітність може виникнути тільки гемолітична жовтяниця.

Група крові і резус-фактор не міняються і передаються спадково.

Лімфа

- це міжклітинна рідина, прозора, містить в собі складові всі плазми крові, окрім високомолекулярних білків. Вміст білків в 3-4 рази менший, ніж в плазмі крові, тому густина і питома маса менша. В лімфі присутній білок фібриноген, який забезпечує зсідання крові, також є лейкоцити, лімфоцити.

Процес утворення лімфи характеризується тим, що вода і розчинні в ній речовини проходять через ультрамікроскопічні пори, капіляри в міжклітинну рідину. Цей процес фільтрації обумовлений різницею гідростатичного тиску між кров’ю і міжклітинною рідиною. Осмотичний тиск також впливає на лімфоутворення. Збільшення онкотичного тиску призводить до зниження фільтрації і утворення лімфи.

Рух лімфи забезпечується:

  1. при автоматичному скороченні лімфатичних судин;

  2. “-“ тиск в плевральній порожнині під час вдиху;

  3. в лімфатичних судинах є клапани;

  4. скорочення мускулатури.

Рух лімфи незначний – 30-40 см/ хв. Стік лімфи надходить в каудальну порожнисту вену, лімфатичні вузли відіграють роль губки, в них збираються всі шкідливі речовини.

Значення лімфи:

  1. повертає в кров’яне русло білки з тканин;

  2. виводить з крові шлакові продукти;

  3. виконує імунологічну функцію;

  4. у самок бере участь в утворенні молока.

Лекція №9. Серце як основний орган кровообігу.

Розвиток вчення про кровообіг.

Раніше вважали, що судини заповнені повітрям, але Гален довів, що всі судини заповнені кров’ю. Він вважав, але це було помилкою, що в серці є отвір між лівою і правою частинами. Але в 16 ст. Коломбо і Сервет довели, що з правої частини в ліву кров потрапляє через легені. В 1628 р. Гарвей довів, що система кровообігу складається з 2 кіл. Мальпій довів існування капілярів.

Еволюція ССС.

У червів з’являється примітивна незамкнена кровоносна система, яка закінчується лакунами. Кров в них рухається за рахунок скоротливості судин. У вищих червів з’являється серце. У комах є слабке серце, але немає капілярної сітки. У риб серце двокамерне, передсердя має слабкі стінки, виконує роль резервуара. У амфібій серце 3-х камерне, має 2 передсердя і шлуночок. У крокодилів і ссавців – 4-х камерне. Еволюція пов’язана з появою капілярної сітки, створюється опір, який треба долати, тому утворюється серце.