- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Парабіоз нерва.
(вчення Веденського про єдність природи збудження і гальмування).
Веденський довів, що за природою гальмування – це збудження, але надмірне, локалізоване і не поширене по тканині.
Предметом дослідження був нервово-м'язовий препарат, нерв якого за нормальних умов проводить збудження відповідно силі або частоті подразнень, тобто в нормі м’яз відповідає на силу відповідним скороченням.
Веденський між електродами і м’язом змінив функціональний стан нервового волокна, тобто функціональну рухливість, лабільність нервового волокна в цьому місці знизилась, тому на слабкі, середні і сильні подразнення м’яз відповідав однаковою амплітудою скорочення – це зрівняльна фаза.
Коли дія ефіру продовжувалась, функціональний стан нерва настільки знижувався, що сильна хвиля подразнення не тільки не проходила через змінену ділянку нерва, а й викликала ще більшу альтерацію нерва. І м’яз на сильні подразнення не відповідав скороченням, а на слабкі подразнення м’яз відповідав незначною амплітудою скорочення – це парадоксальна фаза.
При подальшій дії ефіру функціональний стан нерва знижувався настільки, що при дії струму різної сили це не викликало скорочення м’язів – фаза гальмівна.
Веденський довів, що природа збудження і гальмування однакова. В залежності від функціонального стану тканин виникає або збудження або гальмування.
Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
1). Поняття про кормові та поживні речовини.
Кормові речовини – це всі ті їстівні речовини, що можуть бути включені в раціон. Вони включають поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), мінеральні речовини, вітаміни, воду, баластні речовини (клітковина), які забезпечують моторику ШКТ.
Поживні речовини – це високомолекулярні речовини, які не можуть проникати в стінку ШКТ без попередньої обробки ферментами. Всі ферменти розщеплюють поживні речовини шляхом гідролізу, а саме приєднанням іонів ОН- , тому ферменти називаються гідролазами. Білки розщеплюють протеолітичні ферменти, ліполітичні розщеплюють жири, амілолітичні – вуглеводи.
Методи вивчення травлення:
виведення протоки слинної залози назовні дозволив визначити кількісний і якісний склад слини на різні подразнення;
метод уявної годівлі – метод Шумонової-Симоновської;
метод малого ізольованого шлуночку;
метод Тірі-Велла – виведення сегменту кишечника назовні;
метод хронічних фістул.
2). Сприймання їжі різними тваринами. Жування. Секреторна діяльність слинних залоз.
У сприйманні їжі беруть участь язик, зуби, губи, лапи.
У коня дуже чутливі губи, ВРХ має сильний і довгий язик, у ДРХ чутливі губи, у м’ясоїдних – зуби, у свиней – п’ятачок.
Жування – це рефлекторний процес, який відбувається внаслідок подразнення слизової оболонки ротової порожнини кормами. Збудження проходить до довгастого мозку, а звідти по відцентровим шляхам до м’язів. Наприклад, ВРХ пережовують 1 кг трави за 8 хв.
Слиновиділення – це рефлекторний акт, який супроводжує акт жування.
Особливості слиновиділення у жуйних:
воно відбувається цілодобово з 3-х місячного віку;
слина високої лужності, рН=8-9;
велика кількість, яка виділяється за добу.
