Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.

Дихальний центр складний і його клітини знаходяться на різних поверхах ЦНС. Головний центр дихання знаходиться в довгастому мозку. Морфологічно і функціонально він поділяється на центр вдиху і центр видиху. У варолієвому містку знаходиться центр пневмотаксиса, який діючі на бульбарний центр забезпечує почерговість і ритмічність вдиху і видиху. У проміжному мозку знаходиться центр термічного контролю дихання, який викликає гіперпное (теплову віддишку) при підвищенні температури. В корі півкуль головного мозку знаходиться центр вольового контролю дихання. Центр діафрагмальних м'язів знаходиться в спинному мозку на рівні 3-4 шийних хребців. Центр міжреберних м'язів знаходиться на рівні перших грудних.

Транспорт газів кров’ю.

СО₂ транспортується частково у фізично розчиненому стані, 2,7 мл на 100 мл крові. У хімічно-звязаному стані з сполуками КНСО₃, NaHCO₃. О₂ переноситься у невеликій кількості у розчиненому стані 0,25 на 100 мл. З гемоглобіном – оксигемоглобін. Киснева ємність крові – це та кількість кисню, яка може бути зв’язана з 100 мл крові при умові, що весь гемоглобін перетвориться в оксигемоглобін. 1г гемоглобіну може зв’язати 1,34 мл. О₂. в крові тварин 14 г/% гемоглобіну, то в такому випадку киснева ємність = 14*1,34 =19 об’ємних. При утворенні оксигемоглобіну немає прямої залежності утворення останнього від парціального тиску, тобто при зростанні парціального тиску кількість гемоглобіну збільшується прямо пропорційно.

Тканинне дихання.

Це обмін газами між кров’ю і тканинами відбувається за рахунок різниці парціального тиску в крові і тканинах. В артеріальній крові напруження СО₂ – 40 мм рт ст., у тканинах – 60, у клітинах більше ніж 60, але незначно.

Рефлекторна регуляція дихання.

Здійснюється за рахунок саморегуляції вдиху-видиху, або навпаки видиху-вдиху. Ця регуляція здійснюється за рахунок того, що в легенях є 2 групи механорецепторів: чутлива до розтягнення легень та чутлива до спадання легень.

Перший вдих плода відбувається за рахунок підвищення вмісту Н₂СО₃, яка прямо подразнює дихальний центр, при цьому легені розширюючись збуджують рецептори чутливі до розширення. Імпульси по блукаючих нервах надходять в центр вдиху і гальмують його, а відповідно імпульси, що надходять в центр видиху стимулюють його. При видиху подразнюється 2 група рецепторів, при цьому центр вдиху стимулюється, а центр видиху гальмується. Ця рефлекторна регуляція була встановлена в 1880 р. Ренінгом. Але центр дихання знаходиться не тільки під контролем рефлексу Ренінга, але й під контролем пневмотаксиса. Якщо перерізати блукаючі нерви дихання стає повільним і глибоким. Якщо перерізати центр довгастого мозку і залишити блукаючі нерви, дихання не припиняється. Відцентрові шляхи дихання знаходяться в спинному мозку в стовбурах діафрагмальних і міжреберних м'язів.

Гуморальна регуляція дихання.

Здійснюється за рахунок вугільної кислоти, при підвищенні останньої в крові дихання прискорюється. Н₂СО₃ діє на дихальний центр через рецептори, що знаходяться в кровоносних судинах і особливо в рефлексогенних зонах каротидних синусів, а також при безпосередній дії Н₂СО₃ на дихальний центр. Регуляція здійснюється за рахунок зниження концентрації тиску в крові і зміни концентрації іонів гідрогену.