- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
Дихальний центр складний і його клітини знаходяться на різних поверхах ЦНС. Головний центр дихання знаходиться в довгастому мозку. Морфологічно і функціонально він поділяється на центр вдиху і центр видиху. У варолієвому містку знаходиться центр пневмотаксиса, який діючі на бульбарний центр забезпечує почерговість і ритмічність вдиху і видиху. У проміжному мозку знаходиться центр термічного контролю дихання, який викликає гіперпное (теплову віддишку) при підвищенні температури. В корі півкуль головного мозку знаходиться центр вольового контролю дихання. Центр діафрагмальних м'язів знаходиться в спинному мозку на рівні 3-4 шийних хребців. Центр міжреберних м'язів знаходиться на рівні перших грудних.
Транспорт газів кров’ю.
СО2 транспортується частково у фізично розчиненому стані, 2,7 мл на 100 мл крові. У хімічно-звязаному стані з сполуками КНСО3, NaHCO3. О2 переноситься у невеликій кількості у розчиненому стані 0,25 на 100 мл. З гемоглобіном – оксигемоглобін. Киснева ємність крові – це та кількість кисню, яка може бути зв’язана з 100 мл крові при умові, що весь гемоглобін перетвориться в оксигемоглобін. 1г гемоглобіну може зв’язати 1,34 мл. О2. в крові тварин 14 г/% гемоглобіну, то в такому випадку киснева ємність = 14*1,34 =19 об’ємних. При утворенні оксигемоглобіну немає прямої залежності утворення останнього від парціального тиску, тобто при зростанні парціального тиску кількість гемоглобіну збільшується прямо пропорційно.
Тканинне дихання.
Це обмін газами між кров’ю і тканинами відбувається за рахунок різниці парціального тиску в крові і тканинах. В артеріальній крові напруження СО2 – 40 мм рт ст., у тканинах – 60, у клітинах більше ніж 60, але незначно.
Рефлекторна регуляція дихання.
Здійснюється за рахунок саморегуляції вдиху-видиху, або навпаки видиху-вдиху. Ця регуляція здійснюється за рахунок того, що в легенях є 2 групи механорецепторів: чутлива до розтягнення легень та чутлива до спадання легень.
Перший вдих плода відбувається за рахунок підвищення вмісту Н2СО3, яка прямо подразнює дихальний центр, при цьому легені розширюючись збуджують рецептори чутливі до розширення. Імпульси по блукаючих нервах надходять в центр вдиху і гальмують його, а відповідно імпульси, що надходять в центр видиху стимулюють його. При видиху подразнюється 2 група рецепторів, при цьому центр вдиху стимулюється, а центр видиху гальмується. Ця рефлекторна регуляція була встановлена в 1880 р. Ренінгом. Але центр дихання знаходиться не тільки під контролем рефлексу Ренінга, але й під контролем пневмотаксиса. Якщо перерізати блукаючі нерви дихання стає повільним і глибоким. Якщо перерізати центр довгастого мозку і залишити блукаючі нерви, дихання не припиняється. Відцентрові шляхи дихання знаходяться в спинному мозку в стовбурах діафрагмальних і міжреберних м'язів.
Гуморальна регуляція дихання.
Здійснюється за рахунок вугільної кислоти, при підвищенні останньої в крові дихання прискорюється. Н2СО3 діє на дихальний центр через рецептори, що знаходяться в кровоносних судинах і особливо в рефлексогенних зонах каротидних синусів, а також при безпосередній дії Н2СО3 на дихальний центр. Регуляція здійснюється за рахунок зниження концентрації тиску в крові і зміни концентрації іонів гідрогену.
