Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichni_rekom_ldlya_prakt_zanyat_Sestr_sprai...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання

Вказівки до завдання

1. Повторіть і запишіть у таблицю:

2 .Вивчіть методи

алергодіагностики:

3. Ознайомтесь з:

Реакції:

ГНТ

ГСТ

2.1. Вкажіть суть і мету їх проведення

2.2. Опрацюйте техніку виконання

3.1. Препаратами для алергодіагностики, їх застосуванням

Питання для самоконтролю:

1. Що таке алергія? Як поділяються алергійні реакції?

2. Шкірно-алергійний метод діагностики інфекційних хвороб, його суть.

3. З якою метою використовуються методи алергодіагностики?

4. Алергійні реакції негайного типу (анафілактичний шок, сироваткова хвороба), їх профілактика

5. Алергійні реакції сповільненого типу, методи їх запобігання

6. Діагностичні алергійні реакції, їх значення

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти повторюють основні поняття про алергійні реакції та механізм їх розвитку. Ознайомлюються з препаратами для алергодіагностики, їх застосуванням. Опрацьовують на муляжі техніку виконання шкірних алергійних проб. Закріплюють знання з обліку результатів.

Перелік практичних навичок

1. Вконання шкірних алергійних проб

2. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з біологічним матеріалом

Шкірно-алергійний метод діагностики – це специфічна взаємодія антигена з антитілом в організмі місцево (in vivo). Даний метод використовують для ідентифікації алергену та діагностики інфекційних хвороб.

Види алергічних проб

in vivo in vitro

♦ Епікутанна ♦ Феномен звільнення гістаміну

♦ Скарифікаційна ♦ Тест дегрануляції базофілів

♦ Внутрішньошкірна

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Проведення внутрішньошкірної діагностичної проби

Оснащення: ампули з ліками, стерильний туберкуліновий шприц та голки, бікс зі стерильними ватними кульками та серветками, 70% розчин етилового спирту, стерильний пінцет, лоток, маска, гумові рукавички, аптечка «АНТИСНІД», ємкості з дезрозчинами

Етапи

Обґрунтування

Підготовка процедури

Пояснити пацієнту хід і сутність майбутньої процедури

Заохочення пацієнта до співпраці

Дати інформацію пацієнту про лікарський препарат і його побічні дії

Дотримується право пацієнта на інформацію

О Отримати згоду пацієнта на проведення

процедури

Дотримуються права пацієнта

22Підготувати оснащення

Забезпечується швидке й ефективне проведення процедури

Помити руки під протічною водою двічі з милом, висушити паперовим або індивідуальним рушником і обробити спиртом або антисептиком для руки Одягнути маску і рукавички

Дотримання умов стерильності

Звірити напис на упаковці з листком

лікарських призначень ( назва, концентрація, кількість, термін придатності)

Забезпечується попередження помилкового введення ліків, правильність дозування

  1. Виконання процедури

Набрати у стерильний туберкуліновий шприц 0,2мл (2 дози) туберкуліну

При перевірці прохідності голки та видаленні повітря

0,1 мл витрачається

8. Запропонуйте пацієнту зручно сісти на

стілець, звільнити руку до ліктьового суглоба від одягу і покласти її долонною поверхнею догори на тверду основу

Забезпечується правильне положення руки

Двічі обробити місце ін’єкції (середня третина внутрішньої поверхні передпліччя) стерильними ватними кульками, змоченими 70% розчином етилового спирту

Забезпечується інфекційна безпека

10Після висихання шкіри лівою рукою

обхопити передпліччя пацієнта знизу

Забезпечується фіксація шкіри

Ввести голку зрізом догори під кутом 150 у шкіру так, щоб занурився тільки її зріз

Забезпечується проникнення голки в шкіру

Обережно відпустити ліву руку

Зменшується натягнення шкіри

Ввести 0,1мл туберкуліну (1 доза). При

правильному введенні на місці ін’єкції утворюється білуватого кольору міхурець – «лимонна кірочка»

Забезпечується правильне дозування та введення туберкуліну

14Вийняти голку, не притискаючи ватною кукулькою

Попереджується витискання ліків

15Зняти залишки туберкуліну сухою

стерильною ватною кулькою

Примітка:

а) порекомендувати пацієнту не одягати одяг, що подразнює шкіру;

б) не зволожувати передпліччя;

в) результат проби треба перевірити через 72 години

Забезпечується інфекційна безпека, створюються умови для достовірної оцінки результату

16Запитайти пацієнта про самопочуття

Визначення реакції пацієнта на процедуру

Покласти використані ватні кульки та шприц у ємкість для дезінфекції

Забезпечується інфекційна безпека

Зняти та продезінфікувати маску, рукавички, вимити і висушити руки

Забезпечується інфекційна безпека

Зробити запис про проведення проби Манту і реакцію пацієнта

Забезпечується документування процедури

Оцінка результатів:

Розмір гіперемії не враховується. Для вимірювання діаметра папули використовувати прозору пластмасову лінійку, яку необхідно накладати перпендикулярно до осі руки.

Реакція негативна, якщо розмір папули становить - 0-1мм, сумнівна –

2-4мм, позитивна – 5мм, гіперергічна – понад 17мм.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №9

Тема: Патогенні коки

Актуальність теми

У природі зустрічаються патогенні .і непатогенні коки. Патогенних властивостей коки набули в процесі еволюції. Грампозитивнї коки (стафіло - і стрептококи) викликають гнійні запальні' процеси органів і систем, Грамнегативні (гонококи і менінгококи) мають більш локалізовану органотропність, тому діапазон захворювань значно менший. На сьогоднішній день проблема кокових інфекцій полягає в тому, що вони, внаслідок природного добору, наявності R - плазміди і адаптивних ферментів, стали полінечутливими до дії антибіотиків. Це явище затруднює лікування і вимагає цілеспрямованої антибіотикотерапії.

Патогенні коки (гноєрідні) спричиняють переважно гнійно - запальні процеси практично всіх органів та систем, як окремо, так і в асоціації з іншими аеробними та анаеробними мікроорганізмами. До захворювань призводять як патогенні, так і умовно - патогенні коки, що входять до складу нормальної мікрофлори людини. Внаслідок цього, вони здатні викликати екзогенні й ендогенні інфекції; часто є причиною внутрішньолікарняних інфекцій.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен володіти знаннями щодо причин виникнення гнійно-запальних захворювань органів і систем організму, викликаних патогенними коками, та їх профілактики.