Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфотинкторіальні та культуральні властивості збудників дифтерії, коклюшу, туберкульозу. Мікроскопують готові мазки.

Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його транспортування до лабораторії. Здійснюють первинне висівання матеріалу на поживні середовища, оформлюють супровідну документацію. Вивчають препарати для специфічної профілактики, терапії та алергодіагностики збудників повітряно – краплинних бактеріальних інфекцій.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для дослідження

2. Первинне висівання матеріалу на поживні середовищ

3. Оформлення супровідної документації

4.Вибір препаратів для специфічного лікування, профілактики та алергодіагностики

5. Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками повітряно-краплинних інфекцій, патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

Коринебактерії дифтерії і. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

Досліджуваний матеріал (плівку) беруть із місця ураження дотримуючись усіх принципів та правил його взяття:

♦ дифтерія зіва – слиз (плівку) із зіва та носа

♦ дифтерія незвичайної локалізації – матеріал із зіва, носа та органів, які уражені

♦ на вимогу епідеміолога забирають змиви з іграшок та інших предметів, харчові продукти.

1. Матеріал із зіва забирають натще або не раніше ніж через 2 год. після їжі.

2. Взяття матеріалу проводять до початку антибіотикотерапії та не раніше, ніж через 3 доби після відміни лікування.

3. Для взяття матеріалу використовують сухі стерильні ватні тампони або попередньо змочені 5%розчином гліцерину, вмішені у пробірку й простерелізовані.

4. При транспортуванні на великі відстані використовують ватні тампони, зволожені ізотонічним розчином хлориду натрію.

Іі. Алгоритми виконання практичних навичок

1. Взяття мазка із зіва та носа (див. практичне заняття «Патогенні коки»)

2. Висівання досліджуваного матеріалу тампоном на поживне середовище у чашці Петрі (див. практичне заняття «Фізіологія мікроорганізмів»)

При підозрі на дифтерію для посіву досліджуваного матеріалу застосовують поживні середовища: кров’яно-телуритовий агар, кров’яний агар, сироватковий агар, які попередньо зігріті.

Ііі. Методи лабораторної діагностики

1. Мікроскопічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом препарат, виготовлений з культури C.diphtheriae пофарбований за методом Нейсера ( при неможливості – малюнок в атласі, мультимедійну презентацію). 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудника ♦ забарвлення ♦ розміщення ♦ наявність зерен волютину 3. Замалюйте мікроскопічну картину

2. Культуральний

Завдання	Самостійні записи
1. Ознайомтесь із поживними середовищами для культивування коринебактерій дифтерії 2. Розгляньте колонії на чашках Петрі з середовищем КТА (в атласі, мультимедійній презентації) та охарактеризуйте їх в залежності від біовару збудника: ♦ t.mitis ♦ t.gravis ♦ t.intermedius