Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова з ТМЖТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
227 Кб
Скачать
☆

3.3. Композиція. Фабула. Сюжет. Композиційні форми (інформа-ційних, аналітичних, художньо-публіцистичних) жанрів

Композиція – „зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин, компонентів, їх гармонія, співвідношення” [19, 97]. М.Кім [23] відзначає, що у журналістському творі можуть повязуватися різноманітні події, розрізнені у часі та просторі; смислові блоки, що розкривають суть того чи іншого явища; різнорідні факти і спостереження, думки і оцінки людей. Але мається не просте їх „скріплення”, а таке поєднання, що дозволяє створити цілісний твір.

Журналістський твір матиме струнку композицію, якщо у ньому виділятиметься головне повідомлення, основний смисловий блок. Наприклад, для замітки таким є факт, а для репортажу – яскрава подія.

Фабула у теорії літератури – „подієва основа змісту, перебіг основних подій, що розгортає конфліктне положення, окреслене темою твору, і виступає в ньому як предмет розповіді, який сприймається читачем у вигляді більш-менш цілісної картини або фрагментів життя певних осіб” [4, 130].

Фабульний тип оповіді досить охоче використовує і журналістика. Завдання журналіста у цьому випадку – виділити кілька найцікавіших епізодів і через їх описання показати цілісну картину події.

Сюжет – система подій, взаємин між персонажами, розкриття їхніх подій через вчинки. Основними елементами сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розвязка. Х.Л.Борхес переконував, що вічних сюжетів тільки чотири, все решта – „варіації на тему”. До основоположних аргентинський письменник відносив історію про Трою, подорож Одісея, оповідь про життя Ясона і життєописання пророків типу Христа, Атіса, Одина [2].

У журналістиці сюжет найчастіше зустрічається у матеріалах художньо-публіцистичної групи жанрів. М.Кім визначає його як „рух подій, думок, переживань, у яких розкриваються людські характери, долі, протиріччя, суспільні конфлікти. Саме сюжет дає публіцистові можливість розкрити в розвиткові і багатопланово зобразити характери і обставини, виявити зв’язок між ними” [23]. Звертаючись до сюжетної оповіді журналіст звичайно показує лише віхові моменти події, дуже часто із вкрапленням „несюжетних” елементів – роз’яснень, додаткових відомостей.

Розглянемо особливості композиції інформаційних жанрів на прикладі замітки. В основі композиції – факт. Задля привернення уваги реципієнта найкраще виносити його наперед. Тому найефективніший виклад матеріалу в замітці – за планом „перевернутої піраміди”. Відтак основні композиційні елементи жанру – заголовок, лід, сублід, деталі. За таким принципиом побудований матеріал „Мест отдыха стало больше” [12] (див. додаток Е). Матеріал „Награды – привычное дело для СумГУ” [13] (див. додаток Б) побудований за принципом „пісочного годинника”, а замітка „Мамы могут спать спокойно” [11] (див. додаток Ж) – зразок використання пірамідальної композиції.

Композиція статті (аналітичний матеріал) складається з трьох частин – висунення тези, наведення аргументів, висновків із системи доказів [23]. При детальнішому розгляді можна вичленувати елементи статті співвідносні з елементами композиції художнього твору: експозицію (введення в проблему), зав’язку (висунення тези), розвиток дії (аргументація), кульмінація (результат розгляду наведених доказів), зав’язка (своєрідний „рецепт”, план дій на майбутнє).

Найскладніший тип композиційної організації властивий художньо-публіцистичним жанрам. Маємо право сказати, що їх композиції поділяються на три типи: хронікальні (прямий чи зворотній перебіг часу), тематичні (ґрунтується на дослідженні причиново-наслідкових зв’язків явищ), есеїстичні (вільні).

Журналістські матеріали часто будуються з використанням елементів художніх творів – як фабульні чи сюжетні розповіді. Композиція (змістова організація матеріалу) залежить від предмету опису і варіюється в залежності від жанру матеріалу.