- •Практика застосування теорії і методики журналістської творчості (на прикладі публікацій газети „ваш шанс”)
- •Розділ 1. Журналістика – вид творчої діяльності
- •1.1. Історіографія проблеми
- •1.2. Методи наукових досліджень
- •Розділ 2 дотекстовий етап роботи журналіста
- •2.1. Пізнавальна стадія творчого процесу
- •2.2. Інформаційний привід
- •2.3. Ідея. Зміст. Задум-тема-концепція-ідея журналістського твору
- •2.4. Факт. Фактичність. Ситуація. Джерела та способи нагро-мадження фактів
- •2.5. Методи збирання інформації
- •Розділ 3 журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура
- •3.1. Від задуму до теми. Вибір жанру. Система жанрів журналістики
- •3.2. Діалектика змісту і форми
- •3.3. Композиція. Фабула. Сюжет. Композиційні форми (інформа-ційних, аналітичних, художньо-публіцистичних) жанрів
- •Висновки
3.3. Композиція. Фабула. Сюжет. Композиційні форми (інформа-ційних, аналітичних, художньо-публіцистичних) жанрів
Композиція – „зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин, компонентів, їх гармонія, співвідношення” [19, 97]. М.Кім [23] відзначає, що у журналістському творі можуть повязуватися різноманітні події, розрізнені у часі та просторі; смислові блоки, що розкривають суть того чи іншого явища; різнорідні факти і спостереження, думки і оцінки людей. Але мається не просте їх „скріплення”, а таке поєднання, що дозволяє створити цілісний твір.
Журналістський твір матиме струнку композицію, якщо у ньому виділятиметься головне повідомлення, основний смисловий блок. Наприклад, для замітки таким є факт, а для репортажу – яскрава подія.
Фабула у теорії літератури – „подієва основа змісту, перебіг основних подій, що розгортає конфліктне положення, окреслене темою твору, і виступає в ньому як предмет розповіді, який сприймається читачем у вигляді більш-менш цілісної картини або фрагментів життя певних осіб” [4, 130].
Фабульний тип оповіді досить охоче використовує і журналістика. Завдання журналіста у цьому випадку – виділити кілька найцікавіших епізодів і через їх описання показати цілісну картину події.
Сюжет – система подій, взаємин між персонажами, розкриття їхніх подій через вчинки. Основними елементами сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розвязка. Х.Л.Борхес переконував, що вічних сюжетів тільки чотири, все решта – „варіації на тему”. До основоположних аргентинський письменник відносив історію про Трою, подорож Одісея, оповідь про життя Ясона і життєописання пророків типу Христа, Атіса, Одина [2].
У журналістиці сюжет найчастіше зустрічається у матеріалах художньо-публіцистичної групи жанрів. М.Кім визначає його як „рух подій, думок, переживань, у яких розкриваються людські характери, долі, протиріччя, суспільні конфлікти. Саме сюжет дає публіцистові можливість розкрити в розвиткові і багатопланово зобразити характери і обставини, виявити зв’язок між ними” [23]. Звертаючись до сюжетної оповіді журналіст звичайно показує лише віхові моменти події, дуже часто із вкрапленням „несюжетних” елементів – роз’яснень, додаткових відомостей.
Розглянемо особливості композиції інформаційних жанрів на прикладі замітки. В основі композиції – факт. Задля привернення уваги реципієнта найкраще виносити його наперед. Тому найефективніший виклад матеріалу в замітці – за планом „перевернутої піраміди”. Відтак основні композиційні елементи жанру – заголовок, лід, сублід, деталі. За таким принципиом побудований матеріал „Мест отдыха стало больше” [12] (див. додаток Е). Матеріал „Награды – привычное дело для СумГУ” [13] (див. додаток Б) побудований за принципом „пісочного годинника”, а замітка „Мамы могут спать спокойно” [11] (див. додаток Ж) – зразок використання пірамідальної композиції.
Композиція статті (аналітичний матеріал) складається з трьох частин – висунення тези, наведення аргументів, висновків із системи доказів [23]. При детальнішому розгляді можна вичленувати елементи статті співвідносні з елементами композиції художнього твору: експозицію (введення в проблему), зав’язку (висунення тези), розвиток дії (аргументація), кульмінація (результат розгляду наведених доказів), зав’язка (своєрідний „рецепт”, план дій на майбутнє).
Найскладніший тип композиційної організації властивий художньо-публіцистичним жанрам. Маємо право сказати, що їх композиції поділяються на три типи: хронікальні (прямий чи зворотній перебіг часу), тематичні (ґрунтується на дослідженні причиново-наслідкових зв’язків явищ), есеїстичні (вільні).
Журналістські матеріали часто будуються з використанням елементів художніх творів – як фабульні чи сюжетні розповіді. Композиція (змістова організація матеріалу) залежить від предмету опису і варіюється в залежності від жанру матеріалу.
