2.2. Інформаційний привід

Інформаційний привід – подія, що може зацікавити реципієнтів і стає поштовхом до написання журналістського матеріалу. Д.Карпушин та С.Чікірова стверджують, що інформаційні приводи можна поділити на кілька типів:

„ – подія суттєво впливає на життя населеного пункту, регіону чи держави;

• подія має міжнародний характер;

• подія не має світових чи регіональних аналогів;

• подія носить характер надзвичайних ситуацій або спричинило людські жертви;

• подія відбувається періодично, але має яскраво виражену позитивну динаміку;

• подія відбувається періодично, але має яскраво виражену негативну динаміку;

• подія передбачає значний економічний або соціальний ефект;

• подія давно очікується;

• у події бере участь VIP-персона – державного чи регіонального масштабу;

• подія сама по собі незначна, але в рамках неї є цікаві факти або заявлені нетипові учасники – в олімпіаді чи конкурсі для студентів бере участь учень молодших класів середньої школи;

– подія сама по собі незначна, але суперечить звичному ходу речей” [22].

Розглянемо, що може слугувати інформаційним приводом для кожного з жанрів журналістських матеріалів.

Для факту, як пише О.Чекмишев, інформаційним приводом є „подія, новина, яка робить її вартою висвітлення у засобах масової комунікації” [37]. Ця подія згодом може стати оперативним приводом для написання іншого матеріалу інформаційного, аналітичного чи художньо-публіцистичного жанру.

Інформаційний привід для замітки різниться тим, що у замітці даються відповіді на питання „Чому?” „Як?”, а відтак у її основу лягає подія, що потребує детальнішого висвітлення.

Інформаційна кореспонденція покликана ще більш широко показати подію, ситуацію, явище. О.Тертичний зазначає, що автор кореспонденції не ставить за мету проникнути в суть предмета, який описує, виявити його взаємозв’язки. Мета – повідомити параметри явища, що лежать на поверхні [34]. Часто кореспонденція пізніше стає інформаційним приводом для статті чи журналістського розслідування. О.Чекмишев наголошує, що у цьому випадку „інформаційним приводом виступатиме не так подія чи ситуація, як проблема чи явище, які зачепила кореспонденція” [37].

Приводом до написання звіту стає подія, що варта хронологічного чи хронікально-реферативного висвітлення. Предметом його відображення зазвичай стають події, що відбуваються у формі обміну інформацією (конференції, засідання, семінари, збори).

В основі репортажу – неординарна, яскрава новина чи ситуація, що, як пише О.Чекмишев, „варта висвітлення саме через створення ефекту присутності аудиторії на місці події” [37]. Це можливо, коли журналіст описує предметну ситуацію, найкраще – таку, що динамічно розвивається.

Інформаційним приводом для інтерв’ю слугує подія, що потребує процитованої думки, коментаря експерта або очевидця. Як зазначає О.Тертичний, часто приводом для інтерв’ю також стають листи читачів до редакції [34]. Матеріали цього жанру часто лягають в основу статей чи розслідувань, а також нарисів, фейлетонів чи памфлетів.

Аналітична кореспонденція не лише відображає дійсність, а й осмислює її, аналізує. Оперативним приводом до її написання стає „важлива суспільна подія, проблема, ситуація. Об’єктом дослідження кореспондента є тематично згруповані факти, події, обмежені місцем і часом” [25, 37]. Факти, що лягають в основу кореспонденції необов’язково нові, головне – оригінальне тлумачення, осмислення фактів для з’ясування тенденцій, суті явищ.

Лист як жанр аналітичної журналістики – оперативний відгук на події з метою дати їм оцінку. Привід для його написання – суспільно значуща проблема, ситуація.

Предметом дослідження статті є „соціальна проблема, що стосується тисяч, мільйонів людей. У центрі статті завжди актуальна соціальна, політична, виробнича, економічна, моральна та інша проблеми” [25, 46].

Відмінністю рецензії від інших журналістських жанрів, як зауважує О.Тертичний, є е, що її предметом виступають не безпосередні факти дійсності, а інформаційні явища – книги, брошури, кінофільми [34]. Відтак приводом до написання рецензії є поява художнього твору, що потребує аналізу, оцінки, осмислення.

Розглянемо оперативні приводи до написання аналізованих матеріалів газети „Ваш шанс”.

Інформаційним приводом для звіту „В будущее – зная и любя прошлое” [7] (див. додаток В) стала зустріч сумських краєзнавців, розширеної замітки „К приезду гостей все готово” [9] (див. додаток Г) – прес-конференція, присвячена стану розвитку туризму в області, звіту „О насущных проблемах молодежи” [15] (див. додаток Д) – зустріч голови ОДА з лідерами молодіжних організацій.

Яскравість, емоційність події – нагородження випускників-медалістів – зумовила вибір жанру репортажу (матеріал „Репетиция прощания” [16] (див. додаток Ґ)). Динамічність, подекуди комічність і зворушливість ситуації дозволила досягти ефекту присутності читача через зображення події мовними засобами.

Приводом до написання матеріалу „О днях минувших и сегодняшних” [14] (див. додаток А) став вихід у світ літературно-художнього твору – альманаху.

До написання матеріалу „Сумскому госпиталю – 25 лет” [18] (див. додаток Є) спонукав четвертьвіковий ювілей закладу.

Інформаційний привід – яскрава, неординарна подія, що здатна заціка-вити реципієнтів. Для кожного з жанрів журналістських матеріалів оператив-ним приводом здатен стати лише певний тип подій. Саме особливостями відображуваного явища пояснюється обрання того чи іншого типу його висвітлення.