Розділ 2 дотекстовий етап роботи журналіста

2.1. Пізнавальна стадія творчого процесу

Процес журналістської творчості являє собою єдність процесу збирання інформації і текстотворення. Як пише Г.Лазутіна, „головна особливість творчого процесу як такого...: він завжди починається освоєнням дійсності” [28]. Журналістикознавець наголошує, що „початкова стадія творчого процесу – явище специфічне. Вона являє собою усвідомлену, цілеспрямовану пізнавальну діяльність” [28]. М.Кім також зауважує, що медійний твір починається з практичної діяльності і цілком підпорядкований прикладним цілям. Він завжди виростає на ґрунті духовного, соціального досвіду журналіста, його уявленнях про оточуючий світ [23].

В.Здоровега початковий етап створення матеріалу пов’язує з ефектом цікавого [19, 39]. Він заснований на вродженому бажанні людини до дослідження. Те, що цікавить журналіста у житті, у тій чи іншій формі знаходить відображення в його матеріалі.

Предметом пізнання творчого працівника ЗМК завжди є конкретна життєва ситуація, що відбулася чи назріває в суспільстві. Для дослідження останньої журналіст повинен мати здатність до передбачення, талант публіциста. Не будь-яка подія заслуговує висвітлення в медіа. Основний критерій відбору – суспільна значимість, цікавість для широкого кола людей. Відтак, події можна поділити за масштабом: від локальних до глобальних. Має значення і „свіжість” події. Лише в окремих випадках журналіст може звертатися до ситуацій вчорашнього дня або кількарічної давнини (для заповнення лакун, коли з’являється нова інформація).

Г.Лазутіна виділяє три варіанти пізнавального процесу. Найпростіший демонструє новинна журналістика, яка досліджує новину – факт, що мав місце в дійсності. „Цільове пізнавальне завдання журналіста полягає в тому, щоб установити цей факт у межах, що його визначають (у практиці вони усвідомлюються як відповіді на питання „Хто?” „Що?” „Де?” „Коли?”), і визначити, наскільки вагомі зміни у справах він викликає (для цього доводиться відповісти на питання „Чому?” „Навіщо?” „Що з цього випли-ває?”)” [28]. Журналіст, досліджуючи факт, необов’язково повинен глибоко проникати в неочевидні зв’язки, він може лише ознайомитися з фактом і використати коментарі експертів або очевидців.

Вивчати ситуацію журналіст повинен готуючи проблемно-аналітичний матеріал. Предметом дослідження тут уже виступає ситуація в цілому, взаємозв’язки фактів та можливі тенденції їх подальшого розвитку.

Третій варіант пізнавального процесу пов’язаний із наявністю в дійсності прихованих моментів, що шкодять суспільству. Для їх вияву журналіст удається до журналістського розслідування. Предметом дослідження у цьому випадку є ситуація, що складається з фактів, більшість із яких навмисне приховуються.

М.Кім наголошує, що журналіст, уключаючись у процес пізнання соціальної дійсності „не просто вивчає ті чи інші ознаки об’єкта, а певним чином упливає на нього, динамічно відтворюючи у своїй свідомості всі його істотні характеристики. Пізнання, будучи відображенням, завжди орієнтоване на конструювання соціальної реальності” [23].

Г.Лазутіна визначає чотири етапи пізнавальної стадії творчого процесу. Перший – випрацювання заявки на тему. Сенс цієї операції у виявленні адреси конкретної ситуації, попередньому визначенні масштабів проблеми, плануванні ходу роботи.

Другий етап – збирання попередніх даних. Журналіст має збагатити свої зання про об’єкт роботи і проблему за рахунок відомостей, що вже зафіксовані у документальних джерелах, спланувати свої конкретні дії.

Третій етап – визначення конкретного предмета вивчення, яке здійснюється уже в ході безпосереднього ознайомлення з об’єктом. Цей етап – час перевірки правильності попередніх гіпотез, висунутих журналістом. Необхідні практичні кроки уточнюються, конкретизуються, за необхідності коригується план діяльності.

Останній етап – цілеспрямоване вивчення предмета. Це найскладніша і найрозгалудженіша операція. На цьому етапі визначаються характерні для ситуації факти, їх сутнісні зв’язки і відношення з досліджуваною проблемою, обговорюються з компетентними людьми варіанти вирішення проблеми [28].

Результатом пізнавальної стадії творчого процесу є випрацювання задуму та визрівання концепції майбутнього журналістського твору.

Розглянемо стадіальність пізнавальної діяльностіжурналіста на прикладі розширеної замітки „Мест отдыха стало больше” [12] (див. додаток Е). На першому етапі пізнавальної стадії було виявлено адресу ситуації, сплановано, які факти та коментарі будуть потрібні у процесі підготовки матеріалу.

На другому етапі ми ознайомилися із попередніми рішеннями та публікаціями з цього приводу.

На третьому етапі на основі попереднього ознайомлення нами було скориговано план збирання інформації та визначено спеціалістів, які могли б пояснити суть рішення, що стало приводом до створення замітки.

На четвертому етапі нами було детально опрацьовано рішення та отримано коментарі компетентних посадовців, витлумачено причини та наслідки затвердження рішення, порівняно його з аналогічними постановами попередніх років.

Початкова стадія роботи над журналістським матеріалом – специфічне явище, що полягає у з`ясуванні адреси ситуації, попередньому ознайомленні, визначенні конкретного предмета дослідження та власне цілеспрямованому досліджені. Результатом пізнавальної стадії стає випрацювання журналістом заявки на тему.