- •1. Поняття та предмет науки державне та місцеве самоврядування в Україні
- •2. Система, джерела та функції науки державне будівництво та місцеве самоврядування
- •3. Методологічна основа науки державне будівництво та місцеве самоврядування
- •4. Місце державного будівництва та місцевого самоврядування у системі суспільних та юридичних наук
- •2. Система органів публічної влади
- •3. Принципи організації та діяльності органів публічної влади
- •4. Правова основа організації діяльності органів публічної влади
- •5. Територіальна основа організації діяльності органів публічної влади
- •6. Матеріально-фінансова основа організації діяльності органів публічної влади
- •3. Поняття та види методів організації та діяльності органів публічної влади
- •2. Форми діяльності органів публічної влади
- •3. Поняття та види методів організації та діяльності органів публічної влади
- •4. Характеристика організаційних методів організації та діяльності органів публічної влади
- •5. Характеристика соціально-психологічних методів діяльності органів публічної влади
- •2. Функції Президента України
- •3. Повноваження Президента України
- •4. Форми діяльності Президента України
- •5. Акти Президента України
- •6. Методи діяльності Президента України
- •7. Гарантії діяльності Президента України
- •8. Загальна характеристика апарату Президента України, організація його роботи
- •9. Адміністрація Президента України
- •10. Рада національної безпеки та оборони України
- •Завдання та принципи діяльності Верховної Ради України
- •3. Правова, територіальна та матеріально-фінансова основа діяльності Верховної Ради України
- •4. Структура Верховної Ради України
- •5. Функції Верховної Ради України
- •6. Компетенція Верховної Ради України
- •7. Форми діяльності Верховної Ради України
- •8. Порядок організації та проведення сесій Верховної Ради України
- •9. Методи діяльності Верховної Ради України
- •10. Акти Верховної Ради України
- •2. Організація діяльності Голови Верховної Ради та його заступників
- •3. Поняття та основні напрямки діяльності комітетів Верховної Ради України
- •4. Організація діяльності тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України
- •5. Загальні засади функціонування апарату Верховної Ради України
- •6. Організація діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •7. Організаційні засади діяльності Рахункової палати
- •2. Принципи діяльності та завдання Кабінету Міністрів України
- •3. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •4. Форми діяльності Кабінету Міністрів України
- •5. Порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України
- •6. Методи діяльності Кабінету Міністрів України
- •7. Акти Кабінету Міністрів України
- •8. Апарат Кабінету Міністрів України
- •2. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій
- •2. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій
- •3. Форми роботи місцевих державних адміністрацій
- •4. Методи діяльності місцевих державних адміністрацій
- •5. Акти місцевих державних адміністрацій
- •2. Основні теорії, моделі та форми місцевого самоврядування
- •3. Принципи та завдання місцевого самоврядування
- •4. Система місцевого самоврядування
- •5. Функції місцевого самоврядування в Україні
- •6. Конституційно-правова основа місцевого самоврядування, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування
- •7. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •2. Функції територіальних громад
- •3. Форми діяльності територіальних громад
- •4. Основи правового статусу органів самоорганізації населення
- •2. Принципи організації та діяльності місцевих рад
- •3. Структура місцевих рад
- •4. Функції місцевих рад
- •5. Компетенція місцевих рад
- •6. Форми діяльності місцевих рад
- •7. Методи діяльності місцевих рад
- •2. Організація роботи постійних і тимчасових комісій місцевих рад
- •3. Організація діяльності сільського, селищного, міського голови
- •4. Організаційні засади діяльності секретаря сільської, селищної та міської ради
- •5. Основи правового статусу голів районних, обласних та районних у місті рад
- •6. Організація діяльності виконавчих комітетів місцевих рад
6. Організація діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
Діяльність Уповноваженого з прав людини спрямована на реалізацію прогресивних ідей у сфері забезпечення прав людини і громадянина, встановлення ділових і конструктивних відносин громадян України з органами державної влади. На постійній основі він здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах своєї юрисдикції. Демократичний характер інституту Уповноваженого полягає не лише у тому, що він виконує правозахисну функцію стосовно громадян України, а й щодо іноземців та осіб без громадянства. Це відповідає положенню ст. 3 Конституції про те, що людина в Україні визнається найвищою соціальною цінністю.
Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є:
1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;
2) забезпечення додержання та поваги до прав і свобод людини і громадянина;
3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;
4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;
5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;
6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;
7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.
Для реалізації своїх завдань і функцій Уповноважений наділений законом відповідною компетенцією, яка випливає з мети парламентського контролю. Виходячи з цього він має право невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради, Прем'єр-міністром, головами Конституційного Суду, Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами.
Уповноважений може бути присутнім на засіданнях парламенту, уряду, Конституційного Суду, Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів, колегії Генеральної прокуратури України та інших колегіальних органів, на засіданнях усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим, звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом.
Закріплення в законі таких значних можливостей Уповноваженого щодо різних випадків стосовно судових органів має суттєве значення. Він може також звертатися до Конституційного Суду з поданням: про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав свобод людини і громадянина; про офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Уповноважений може відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, досудового ув'язнення, установи відбування засудженими покарань та установи примусового лікування та ізоляції, психіатричні лікарні, осіб, які там перебувають, та одержувати інформацію щодо умов їх тримання, перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Без одержання необхідної інформації Уповноважений не міг би результативно виконувати своїх повноважень. Виходячи з цього йому надано право безперешкодно відвідувати органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях, вимагати від посадових осіб цих органів і організацій сприяння у проведенні перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі перевірок, експертиз і надання відповідних висновків, запрошувати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються за справою.
Обов'язки Уповноваженого — невід'ємний елемент його конституційно-правового статусу. Згідно з законом він зобов'язаний додержуватися Конституції України та законів України, інших правових актів, прав та інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права. Оскільки в процесі реалізації своїх функцій Уповноважений одержує і конфіденційну інформацію, то він зобов'язаний її не розголошувати. Причому це зобов'язання діє і після припинення його повноважень. У разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку. Він не має права розголошувати отримані відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їх згоди.
Формою реагування Уповноваженого на факти порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина є акти. Уповноваженого, які він має право направляти у відповідні органи для вжиття цими органами необхідних заходів. Такими актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб.
При цьому конституційне подання Уповноваженого — це акт реагування до Конституційного Суду щодо вирішення питання про відповідність Конституції України законів чи інших норма-тивно-правових актів відповідних державних органів, а також тлумачення Конституції України та законів України.
Подання Уповноваженого — це акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний термін щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.