5.8 Алгоритми перевірки технічного стану об’єктів.
5.8.1 Повнота контролю
Вибір діагностичних параметрів є відповідальним етапів розробки моделі об'єкту діагностування. При виборі параметрів діагностування враховується їх інформативність, доступність для вимірювання і контролю, вартість і час вимірювання.
Якщо об'єкт функціонує в декількох режимах, то для кожного режиму, як правило, складається окрема діагностична модель. Для кожної моделі можна вказати декілька параметрів і (або) ознак, що характеризують технічний стан об'єкту. Одні параметри (вихідні функції) регламентуються технічними умовами і визначають працездатність об'єкту. Інші є внутрішніми і служать для пошуку місця відмови; кількість таких параметрів, як правило, значно більше чим вихідних функцій об'єкту. Всі ці параметри називаються діагностичними.
Перевага віддається параметрам, які мають пряму функціональну залежність від технічного стану об'єкту, що діагностується, володіють більшою інформативністю, відносно легко і (по можливості) безпосередньо вимірюються простими засобами.
Контролювати всі параметри, що визначають технічний стан складних систем (повний контроль), практично неможливо, тому
ТЗД контролюють деяку кількість найбільш істотних параметрів.
Величина, що показує, якою мірою перевірка об'єкту по вибраній сукупності параметрів відрізняється від повного контролю, називається повнотою контролю Vпк. У простому випадку ця величина кількісно може бути оцінена відношенням кількості контрольованих параметрів Nk до кількості параметрів N необхідних для оцінки технічного стану об'єкту:
.
5.8.2 Принципи формування алгоритмів перевірки технічного стану об’єктів
При побудові алгоритмів перевірки технічного стану об'єктів використовуються наступні, найбільш характерні для радіоелектронної апаратури, принципи: параметричний, критерійний і характеристичний.
Параметричний принцип грунтується на результатах контролю діагностичних параметрів, встановлених на базі функціонального - структурної моделі. Технічний стан системи визначається порівнянням зміряних значень контрольованих параметрів з їх допусками. При виході за межі допуску хоч би одного з параметрів система відноситься до непрацездатної.
Характеристичний принцип заснований на оцінці показника відмінності вихідних діагностичних характеристик
реальної системи і її моделі з урахуванням структури системи в
неявному вигляді при заданих вхідних параметрах. Висновок про
технічний стан складається на основі порівняння показника відхилення реальної системи і її моделі (ідеальної системи) з допустимим значенням відхилення.
В якості діагностичних можуть використовуватися як статичні, так і динамічні характеристики об'єктів. Відхилення характеристик реального і ідеального об'єктів залежно від тип об'єкту може оцінюватися в окремих точках або ділянках, або у всьому діапазоні характеристик.
Критерійний принцип визначення технічного стану системи заснований на знаходженні узагальненого показника стану об'єкту в полі допуску. Узагальнений показник обчислюється з урахуванням зміряних значень контрольованих параметрів системи і коефіцієнтів їх ваги. Діагностична модель представляється у виді аналітичної моделі без врахування структури системи.
У разі відхилення узагальненого показника за межі встановлених допусків (0) видається сигнал про непрацездатність об'єкту.