1.14. Визначення коефіцієнта зчіпної маси

Цей коефіцієнт вказує, яка частка повної маси автомобіля сприймається ведучими колесами, забезпечуючи їх зчеплення з дорогою. Він дорівнює:

• у повноприводних автомобілів – одиниці;

• у передньоприводних автомобілів з колісною формулою 4х2П – коефіцієнтові навантаження передніх коліс, тобто (1– );

• у задньоприводних з колісною формулою 6х2 – 0,5· ;

• у задньоприводних з колісними формулами 4х2, 6х4, 8х4 і 8х6 (у останнього – при трьох задніх ведучих мостах) – коефіцієнтові ;

• у задньоприводних з колісною формулою 8х6 (ведучими є два задніх і один з передніх мостів) за умови однакового навантаження першого і другого передніх мостів:

= + 0,5·(1– )= 0,5(1+ ). (1.8)

1.15. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен розвивати задану максимальну швидкість руху

У загаьному випадку коефіцієнт опору дороги являє собою суму коефіцієнта опору перекочуванню коліс і кута поздовжнього підйому (або спуску) дороги , вираженого у радіанах (спуск позначається знаком мінус перед ):

. (1.9)

Бажано, щоб автомобіль був здатним розвивати задану максимальну швидкість руху не лише на горизонтальній дорозі (тобто при = 0), але і на деяких невеликих підйомах крутизною , які можуть зустрітись на маршруті руху.

Внаслідок цього розрахунок мінімально необхідної потужності двигуна автомобіля повинен проводитись виходячи із деякого наперед прийнятого значення коефіцієнта опору дороги , на якій автомобіль повинен бути здатним розвивати задану максимальну швидкість руху:

. (1.10)

При цьому можна виходити з таких орієнтовних значень коефіцієнта опору перекочуванню , наведених у будівельних нормах і правилах СниП 1.05.11-83 для автомобілів з нормальним (не пониженим) тиском повітря у шинах:

• на асфальтобетонній дорозі І категорії – 0,012 … 0,020;

• на асфальтобетонній дорозі ІІ і ІІІ категорій – 0,015 … 0,025;

• на сухій ґрунтовій дорозі – 0,025 … 0,035.

Що стосується підйому дороги , на якому автомобіль повинен бути здатним рухатись із заданою максимальною швидкістю , то його можна визначити за допомогою табл. 1.2, де наведено ряд значень максимально можливих кутів підйому , які з ймовірністю F можуть зуcтрітись на автомобільних дорогах у мало горбистій, горбистій і дуже горбистій місцевості.

Приклад. Припустимо, що ми вважаємо необхідним, щоб розроблюваний автомобіль був здатним розвивати задану максимальну швидкість руху не менше ніж на 25 % підйомів, які можуть йому зустрітись на автомобільних дорогах у горбистій місцевості.

Для визначення максимального кута підйому дороги виділяємо два таких елемента таблиці:

а) рядок ймовірності F = 25 %;

б) стовпчик „у горбистій місцевості”.

На перетині виділених рядка і стовпчика (затемнена клітинка) знаходимо шукане значення: = 0,00733 рад. Це означає, що 25 % підйомів, які зустрічаються на автомобільних дорогах у горбистій місцевості, мають крутизну не більшу, ніж 0,00733 рад. Отримане з табл. 1.2 значення кута підйому позначатимемо як – кут підйому дороги, на якому автомобіль повинен бути здатним розвивати задану максимальну швидкість руху .