- •Тема 1 Предмет, метод і завдання дисципліни (лекція 1/ заняття 1)
- •Тема 2 Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів (лекція 2/ заняття 2).
- •Тема 3 Економічне районування та територіальна організація господарства (лекція 3/ заняття 4)
- •Тема 4 Регіон в системі територіального поділу праці (лекція4/ заняття 5)
- •Тема 5 Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики (лекція 5/ заняття 7)
- •Тема 6 Механізм реалізації регіональної економічної політики (лекція 6/ заняття 8)
- •Тема 7 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах (лекція 7/ заняття 9)
- •Тема 8 Природний та трудоресурсний потенціал України (лекція 8/ заняття 11)
- •Тема 9.1 Паливно-енергетичний комплекс України. Гірничо-металургійний комплдекс України (лекція 9/ заняття 12)
- •Тема 9 Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Тема 9.2 Машинобудівний комплекс України (лекція 9/ заняття 13)
- •Тема 9.3 Комплекс галузей хімічної промисловості України та будівельний комплекс (лекція 9/ заняття 15)
- •Тема 9.4 Лісопромисловий та агропромисловий комплекс України (лекція 9/ заняття 16)
- •Тема9.5 Соціальна сфера України (лекція 9/ заняття 17 )
- •Тема 10 Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем (лекція 10/ заняття 19).
- •Тема 11 Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку (лекція 11/ заняття 20).
- •Тема 12 Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури (лекція 12/заняття 21).
- •Тема 13 Фактори сталого розвитку продуктивних сил (лекція 13/ заняття 22)
Тема 10 Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем (лекція 10/ заняття 19).
План лекції
Сутність національно-господарського комплексу
Ознаки національної економіки
Сутність національно-господарського комплексу
У ширшому значенні національний господарський комплекс - це конституційне, економічно й організаційно єдина система взаємопов'язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємозумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами.
Основою формування і розвитку національно-господарського комплексу країни є її конституція і закони, які регулюють відносини виробництва, розподілу і споживання. Чим глибше пізнані об'єктивні економічні закони, тим досконаліші закони держави, які регулюють економіку, оптимальніше сформовані пропорції продуктивних сил та раціональніше розміщені вони по території країни.
В економічній теорії національну економіку позначають різними ідентичними за змістом поняттями: “народне господарство”, “національне господарство”, “суспільне господарство”, “національна економіка”. А загалом - це господарська система, яка історично сформувалася в певних територіальних (національних) межах.
Національна економіка - інституційно, економічно й організаційно єдина система взаємопов'язаних галузей і сфер діяльності людей, які характеризуються відповідною пропорційністю, взаємозумовленим розміщенням на обмеженій державними кордонами території.
Міжнародний поділ праці зумовив створення міжнародних ринків, покупцями і продавцями на яких є не стільки окремі виробники, скільки країни. Своєю продукцією на таких ринках вони представляють усю національну економіку, її структуру і обсяги виробництва, продукцію, а разом з тим суспільство, народ, націю, які це створили. Тим, наскільки економічна система задовольняє потреби власного суспільства і наскільки її продукція потрібна у світі, визначається місце і роль суспільства, його господарства серед інших суспільств.
Для виникнення і розвитку національної економіки обов'язкові дві умови:
формування і поглиблення суспільного, зокрема територіального, поділу праці, який сприяє виникненню різноманітних видів діяльності, спеціалізації територій;
формування міцної централізованої держави.
За таких умов народне господарство з часом перетворюється на національний комплекс, тобто на таке територіальне утворення, в якому всі компоненти економічного життя - підприємства, заклади, галузі, окремі регіони - функціонують як єдиний організм, забезпечуючи матеріальні, духовні потреби суспільства.
Отже, єдність господарської системи не є визначальною для неї як для народного чи національного господарства. Щодо цього дуже важливим чинником є спільність духовного розвитку членів суспільства - культури, звичаїв, традицій, моралі тощо. Спільні господарські та духовні риси суспільства набувають значення загальнонародних (національних), відмінних від подібних суспільно-господарських утворень на інших територіях. Первинним осередком національного господарського комплексу є підприємство, а духовного - людина як носій національної ідеології, громадянин суспільства.
Усі народи земної кулі розвивалися як окремі роди, общини, народності, нації, об'єднані територією, засобами виробництва, виробничими відносинами. Така економіко-територіальна спільність і стала основою національних традицій господарювання, національної мови, культури. Самобутність мови, побуту, культури сформували самобутність господарювання.
Ознаки національної економіки
Національну економічну систему характеризують:
а) ознаки національного суверенітету;
б) ресурсо-виробничі ознаки;
в) господарсько-організаційні ознаки;
г)товарообмінні ознаки.
Ознаки національного суверенітету утверджуються конституцією і законами країни, спрямованими на регулювання економічних, соціальних, політичних і міжнародних відносин.
Ресурсовиробничі ознаки виявляються через фізично-якісні та економічні критерії оцінки продуктивних сил.
Господарсько-організаційні ознаки втілюються в національній системі обороту елементів продуктивних сил, національному економічному управлінні та регулюванні.
Національну систему обороту елементів продуктивних сил утворюють такі системи:
грошова - національна грошова одиниця, система грошового обігу;
фінансова - фінанси держави, підприємств, населення;
кредитна - кредитні установи, кредитні ресурси, правові та економічні умови кредитування.
Товарообмінні ознаки виявляються у:
соціальній значущості продукту;
здатності задовольняти потреби людини;
якості товарів і послуг;
ціні одиниці товарів і послуг;
конкурентоспроможності товарів і послуг на їх сегментах ринку;
співвідношенні попиту і пропозиції на тих чи інших сегментах ринків.
Перелічені ознаки національної економічної системи, їх показники визначають стан економічної системи країни:
відтворювальні - між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, між споживанням і нагромадженням при розподілі створеного продукту;
галузеві - співвідношення між різними галузями національної економіки;
територіальні - розміщення виробництва в окремих економічних районах;
зовнішньоекономічні - вивезення продукції з різних регіонів і вивезення продукції різних галузей і районів у зарубіжні країни.
Кількісні показники зазначених пропорцій визначають структуру економічної системи загалом і виробництва зокрема. Вони є основою формування економічної політики країни, пошуку ресурсів для вдосконалення виробничих процесів.
Національна економічна система України має галузеву систему організації виробництва та управління.
Галузь економіки - сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.
Галузева структура економіки відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. Це дає змогу аналізувати міжгалузеві пропорції і зв'язки, ефективність і динаміку виробництва.
Аналіз галузевої структури економіки дає змогу оптимізувати та збалансувати пропорції всієї економіки.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Що таке концентрація виробництва?
Поясніть як протидіє концентрації виробництва транспортний Франція.
Поясніть як обмежує концентрація виробництва екологічний потенціал території.
Поясніть як протидіє концентрації виробництва фактор обороноздатності держави.
Охарактеризуйте переваги малих підприємств.
